Версія для друку
Водойми в трьох областях України поповнили молоддю риб

Водойми в трьох областях України поповнили молоддю риб

/ Агроновини / Вівторок, 26 листопада 2024 20:54

Цьогорічна кампанія зариблень українських водойм триває. Рибоводи, за вдалої погоди, продовжують масштабні вселення водних біоресурсів у багатьох куточках країни.

Про це повідомляє пресслужба Держрибагентства.

Так, роботи з поповнення водойм новими поколіннями риб відбулися на Одещині. Зокрема, відповідно до вимог Режиму спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) зариблено озеро Катлабух. У водойму випущено 1 975 000 екз. товстолоба, 150 000 екз. коропа та 25 000 екз. білого амура. Загальна вага зарибку склала понад 43 тонни.

Водночас вселення водних біоресурсів проведено і на Хаджибейському лимані, де оселилося понад 145 тис. екз. молоді карася.

Також відбулося зариблення Фастівського водосховища, що на Київщині. Водойма поповнилися 40 000 екз. товстолоба загальною вагою 4 тонни. Вселення здійснено за рахунок коштів користувача спеціального товарного рибного господарства відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації водойми.

Читайте також: «Рибні» аукціони: цьогоріч місцеві бюджети отримають понад 50 млн грн

Крім того, на Дніпропетровщині проведено компенсаційне зариблення Кам’янського водосховища, в акваторію якого випустили 20 975 екз. (1 471 кг) цьоголітки товстолоба середньою наважкою 83 грами. Вселення здійснювалося за рахунок коштів одного з приватних підприємств, що займається видобутком піску на Дніпровському водосховищі. Проводячи компенсаційні зариблення, компанія у такий спосіб відшкодовує збитки, завдані рибному господарству внаслідок своєї діяльності.

Зазначається, що контролювали вселення водних біоресурсів представники рибоохоронних патрулів Держрибагентства.

Штучне відтворення цінних представників іхтіофауни має велике значення для відновлення рибогосподарського потенціалу та підтримання сталих запасів риби у водоймах України. Зокрема, товстолоб є природним біомеліоратором, який очищує водойми від надлишку рослинності, зменшуючи, таким чином, цвітіння води.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026