Версія для друку
На Поділлі фермер щосезону вирощує 100 тисяч квітів і дає роботу переселенцям

На Поділлі фермер щосезону вирощує 100 тисяч квітів і дає роботу переселенцям

/ Агроновини / Понеділок, 17 листопада 2025 07:08

У невеликому селі поблизу Кам’янця-Подільського з 2013 року працює теплиця, яка пережила економічну кризу, пандемію та повномасштабне російське вторгнення.

Про це повідомляє ШоТам.

Сурфінії, хризантеми, гіацинти – ці та ще 100 тисяч різних квітів щосезону вирощує тут фермер Олександр Дудко, засновник квіткової теплиці Agro Kvity. А ще разом з дружиною та переселенцями він плекає виноград та полуницю.

«У 2013 році ми з дружиною поїхали в Чернівці на весілля до моєї тітки. Вона вирощує квіти з 1994 року і порекомендувала мені також спробувати. Тітка подарувала нам саджанці й з них ми виростили 300 хризантем на продаж. І вже восени того ж року ми уже продавали перші квіти. Моя родичка дала мені базу у цій сфері, за що я завжди буду їй безмежно вдячний», – розповів фермер.

Коли почалась пандемія коронавірусу, до теплиць стояли величезні черги, згадує засновник квіткової теплиці.

Читайте також: На Черкащині родина вирощує в теплиці хризантеми

«Магазини запровадили обмеження, а ми приймали людей, які приходили не лише по квіти, а й загалом погуляти по території. Далі все було більш-менш стабільно, поки не почалася повномасштабна війна. У 2022 році до 8 березня у нас замовили велику кількість тюльпанів та гіацинтів оптом. Але після 24 лютого всі відмовилися від своїх замовлень. Було складно», – згадує Олександр Дудко.

У 2023 році Олександр отримав перший грант. Крім квітів почав вирощувати фрукти – виноград та полуницю.

«Мої теплиці знаходяться в селі, тому я активно долучаюся до місцевих справ. Наприклад, ми з колегами організовуємо футбольні турніри, облаштували лавочки для комфорту людей. А ще в село приїхало багато переселенців, яких я наймаю на сезонну роботу», – говорить Олександр Дудко.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026