Унікальність ярого ячменю голозерного типу полягає у підвищеному вмісті білка і незамінних амінокислот у зерні, склоподібності, натурі зерна й інших біохімічних та технологічних показниках, які підвищують його харчову цінність. Крім того, в ньому міститься менше клітковини, ніж у плівчастому ячменеві, та більше енергії. Проте існують фактори, які обмежують впровадження нових сортів ячменю голозерного типу та збільшення їх частки в загальній структурі посівних площ. Створені сорти ячменю ярого голозерного типу, які вирощуються в інших країнах, здебільшого не відповідають за фізіологічними, технологічними і господарськими параметрами природно-кліматичним умовам України і не гарантують отримання стабільного врожаю зерна.
Технологічні моменти
Технологія вирощування ячменю повинна передбачати створення умов, за яких повністю реалізується потенційна можливість культури.
Ячмінь ярий, внаслідок недостатнього розвитку кореневої системи, короткого вегетаційного періоду, підвищених вимог до структури ґрунту, є найбільш вимогливим серед зернових культур до попередника. Кращі попередники для ячменю ярого — просапні культури, оскільки міжрядний обробіток сприяє очищенню поля від бур’янів та нагромадженню у ґрунті легкозасвоюваних поживних речовин. Добрими попередниками для ячменю є озимі після удобрених зайнятих або чистих парів. Поганими попередниками для нього є соняшник та суданка, які висушують ґрунт та призводять до засмічення його падалицею.
Насіння ячменю ярого може проростати за температури +1…+2°С і давати дружні сходи при +4…+5°С. Оптимальною для появи дружніх сходів є температура +15…+20°С. Сходи починають з'являтись за середньої добової температури повітря +8…+10°С на 12-17 добу, а за +16…+18°С — на 6-7. Сходи ячменю витримують заморозки до -3…-4°С, а іноді й до -6°С. Але мінусові температури під час проростання негативно проявляються на подальшому розвитку рослин. У фазі кущіння найбільш сприятлива температура +10…+12°С. В наступні періоди (до фази колосіння) оптимальна температура +15…+17°С. У період наливу і дозрівання зерна ячмінь легше переносить високі температури і є посухостійкою культурою. Температура нижче +13…+14°С сповільнює розвиток рослин. Насіння ячменю ярого потребує меншої кількості води (48–65 % від маси зерна), ніж насіння інших злаків. Після появи сходів, через слабкий розвиток кореневої системи, він потребує значної кількості вологи. Багато води рослини витрачають у фазі кущіння-трубкування. Нестача вологи в цей період викликає збільшення кількості безплідних квіток.
Достатніми для формування врожаю ячменю ярого у період колосіння є запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту від 110 до 130 мм. Підвищення середньої добової температури до 23°С і вище у цей період негативно позначається на урожайності ячменю. У той же час підвищення температури до 40°С і вище у період наливу зерна ячмінь витримує краще, ніж пшениця. Квітки і зав'язь ячменю пошкоджуються заморозками -1…-2°С, а у період наливу небезпечними є заморозки -1,5…-4,0°С.
Орієнтовні норми висіву ячменю ярого в центральних і північних районах Степу — 4,0–4,5, у південних і південно-східних степових — 3,5–4,0 млн схожих зерен на 1 га. За сівби ячменю ярого після кращих попередників застосовують меншу норму, ніж після гірших, а при запізненні із сівбою або висіванні в сухий ґрунт — більшу.
За сівби ячменю ярого плівчастого по сої вища урожайність (на рівні 4,19 т/га) формувалась за сівби нормою 5,0 млн сх. зерен/1 га, соняшнику — 3,59 т/га (4,5 млн), пшениці озимій — 3,93 т/га (5,5 млн).
При вирощуванні ячменю ярого голозерного типу по попередниках соя та пшениця озима вищий рівень врожаю, відповідно, 3,29 і 2,76 т/га, отримано за норми висіву 5,0 млн сх. зерен/га, тоді як по соняшнику він був на одному рівні, та становив у межах від 2,93 до 3,01 т/га при 4,5-6,0 млн.
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, старший науковий співробітник
лабораторії селекції і первинного насінництва
зернових і технічних культур, канд. с.-г. наук
Віталій ІЩЕНКО, завідувач лабораторією селекції
і первинного насінництва зернових і технічних культур, канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач науково-
технологічним відділом селекції, насінництва і трансферу
інновацій, канд. техн. наук, с. н. с., Кіровоградська ДСГДС НААН
