Урожайний нут

Результати наших досліджень показали значну різницю в продуктивності між сортами нуту. Найменша врожайність формувалася в сорту Тріумф, яка коливалась у межах 1,57–1,93 т/га за середньої врожайності 1,80 т/га (табл. 1; рис. 1). Сорт Пам’ять забезпечив значно вищу врожайність, яка змінювалася в діапазоні 2,40–2,95 т/га, що вище проти сорту Тріумф у середньому на 0,95 т/га. Найвищу врожайність виявлено в сорту Ярина — 2,62–3,11 т/га за середньої врожайності 2,90 т/га. Він переважає сорт Пам’ять у середньому на 0,15 т/га і сорт Тріумф — на 1,10 т/га.

Рис. 1. Урожайність зерна нуту залежно від сорту, т/га (середнє за 2016–2018 рр.)

Різке зниження врожайності сорту Тріумф у наших дослідженнях, порівнюючи з іншими сортами, можна пояснити меншою стійкістю до ураження хворобами в умовах Лісостепу Західного.

У процесі розробки елементів інтенсивної технології вирощування нових сортів нуту важливо було встановити оптимальні їх норми висіву. Встановлено, що всі досліджувані сорти формували найвищу врожайність на варіантах із нормою висіву 0,7–0,8 млн/га (табл. 1).

Таблиця 1. Урожайність зерна нуту залежно від сорту й норм висіву, т/га (у середньому за 2016–2018 рр.)*

* На тлі Р40К60 + Інтермаг бобові + MgSO4 з унесенням Рейсер + Фастак + Рекс Дуо + Абакус + Фолікур.

Вона була високою в діапазоні норм висіву 0,6–0,9 млн/га. В умовах достатнього зволоження найменша врожайність, як і очікувалося, була за мінімальних норм висіву. Так, у сорту Пам’ять на варіанті з нормою висіву 0,8 млн/га урожайність становить 2,95 т/га, а за норми висіву 0,4 млн вона зменшилася до 2,40 т/га, або на 0,55 т/га (22,9%). Різниця у врожайності між варіантами з нормами висіву 0,7 та 0,8 млн/га становить усього 0,05 т/га.

У сорту Тріумф теж найвища врожайність на варіантах із нормою висіву 0,7 та 0,8 млн/га, відповідно 1,93 та 1,92 т/га. Зниження врожайності, порівнюючи з найменшою нормою висіву 0,4 млн/га було меншим проти сорту Пам’ять і становило 0,35 і 0,36 т/га (22,3 і 22,9%).

Найурожайніший сорт нуту Ярина теж найкращі показники продуктивності (3,04 та 3,11 т/га) забезпечив на варіантах із нормами висіву 0,7 та 0,8 млн/га, що вище проти норми висіву 0,4 млн/га на 0,42 та 0,49 т/га.

Треба зазначити сильну залежність урожайності сортів нуту від кліматичних умов року. Так, якщо у 2016-му та 2017 роках урожайність мало відрізнялася по роках і була високою — становила в середньому відповідно 2,62 і 2,83 т/га, то у 2018 році урожайність різко знизилася до 2,04 т/га, або, відповідно, на 0,58 і 0,79 т/га. Пояснюються такі результати гідротермічними умовами року, що сильно відрізнялися, зокрема, надмірною кількістю опадів у червні.

Отже, найвища врожайність сортів нуту формується за норм висіву 0,7 та 0,8 млн/га. Вищу врожайність в умовах Лісостепу Західного забезпечує сорт Ярина.

Вплив елементів системи удобрення на врожайність нуту

Результати наших досліджень показали, що добрива значно впливають на рівень урожайності нуту. Врожайність насіння нуту сорту Пам’ять була найнижчою на контролі без добрив, де становила 1,95 т/га. На варіанті з унесенням Р₂₀К₃₀ вона підвищилася до 2,30 т/га, або на 0,35 т/га (табл. 2). Внесення азотних добрив (N₃₀) на тлі Р₂₀К₃₀ не призводило до істотного зростання врожайності нуту. За внесення N₃₀Р₂₀К₃₀ урожайність становила 2,35 т/га, що вище проти фону Р₂₀К₃₀ на 0,05 т/га.

Таблиця 2. Урожайність зерна нуту сорту Пам’ять залежно від удобрення, т/га (у середньому за 2016–2018 рр.)*

*За норми висіву 0,7 млн/га внесенням Рейсер + Фастак + Рекс Дуо + Абакус + Фолікур.

За подвоєння норми внесення фосфорних і калійних добрив (Р₄₀К₆₀) на четвертому варіанті врожайність зросла ще на 0,17 т/га й становила 2,47 т/га, що вище до контролю на 0,52 т/га, або 26,7%.

На тлі фосфорних і калійних добрив найвища врожайність формувалася за внесення Р₆₀К₉₀, де вона зросла до 2,56 т/га, що вище до контролю на 0,61 т/га, або 31,3%. Різниця у врожайності зерна нуту на тлі Р₄₀К₆₀ і Р₆₀К₉₀ становить усього 0,09 т/га. Додаткові витрати на добрива не окупаються отриманим приростом урожайності.

Важливо дослідити вплив на врожайність нуту як азоту, фосфору й калію, так і магнію, сірки та мікродобрив.

Обприскування посівів у фазу початку бутонізації мікродобривом Інтермаг бобові (3 л/га) забезпечило збільшення врожайності до 2,71 т/га, або на 0,76 т/га (39%), порівнюючи з контролем. Від сульфату магнію (10 кг/га) — урожайність зерна зросла до 2,68 т/га. Сумісне внесення мікродобрива Інтермаг бобові та MgSO₄ підвищило врожайність до 2,88 т/га. Отже, внаслідок оптимізації системи удобрення врожайність зросла з 1,95 т/га на варіанті без добрив до 2,88 т/га на варіанті з унесенням Р40К60 + Інтермаг бобові + MgSO₄, або підвищилась на 0,93 т/га (47,7%).

Перше внесення норми добрив Р₂₀К₃₀ забезпечило найвищий приріст урожайності — на 0,35 т/га, або на 17,9% проти контролю (рис. 2). Наступні підвищення норм добрив не забезпечували такого зростання продуктивності рослин. Додавання в систему удобрення азоту (N₃₀Р₂₀К₃₀) призвело до збільшення врожайності на 0,05 т/га, порівнюючи з варіантом без азоту. Підвищення норми добрив до Р₄₀К₆₀ призвело до зростання врожайності, порівнюючи з фоном N₃₀Р₂₀К₃₀ на 0,12 т/га. На варіанті з максимальним унесенням фосфорних і калійних добрив (Р₆₀К₉₀) урожайність зросла проти фону Р₄₀К₆₀ на 0,09 т/га.

Рис. 2. Приріст урожайності нуту залежно від добрив (середнє за 2016–2018 рр.)

Приріст урожаю від унесення мікродобрив Інтермаг бобові становив 0,24 т/га, порівнюючи до варіанта Р₄₀К₆₀, та 0,15 т/га проти фону Р₆₀К₉₀. Унесення сульфату магнію призвело до збільшення врожайності проти варіанта Р₄₀К₆₀ на 0,21 т/га, та зменшення врожайності, порівнюючи з попереднім варіантом, на 0,03 т/га. Тобто ефективність від унесення мікродобрив була дещо вища, порівнюючи з MgSO₄. На восьмому варіанті приріст до попереднього варіанта становив 0,20 т/га. Розрахунки економічної ефективності показують доцільність досліджуваних варіантів удобрення.

В. В. ЛИХОЧВОР, д-р с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН,
лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, завідувач кафедри
технологій у рослинництві, Львівський національний аграрний університет
В. І. ПУЩАК, канд. с.-г. наук, Інститут с/г Карпатського регіону НААН