До «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» внесено лише один препарат Рейсер к. е. ґрунтової дії. У період вегетації для нуту немає страхових гербіцидів, за допомогою яких можна було б знищити бур’яни (особливо широколистяні) після появи сходів культури. До того ж нут, як порівняти з іншими сільськогосподарськими культурами, практично не має конкурентної здатності до бур’янів.
Якщо визначати головну проблему у боротьбі зі шкідливими організмами на нуті, то такою, беззаперечно, буде швидке наростання кількості хвороб, які можуть звести нанівець усі надії на отримання врожаю. На нуті у світі виявляють понад п’ятдесят хвороб, однак в Україні найбільш розповсюджені й шкідливі дві — аскохітоз та фузаріозне в’янення.
На нуті не виявлено специфічних комах саме для нього, але досить суттєву проблему можуть спричинити мінуючі мухи та совки, яких налічується до восьми видів. Ці шкідники є поліфагами, і якщо ігнорувати захисні заходи, можна втратити до 50% майбутнього врожаю. Завдяки опушенню та виділенню органічних кислот листочками, нут якісно захищається від шкідників. Однак на листках нижнього ярусу майже щороку, особливо у спекотні весни, спостерігається пошкодження мінуючою мухою (Liriomyza cicerina Hend). Шкідливість мухи незначна, підгризені листя всихають й опадають, фотосинтезувальна активність рослин зменшується незначно, бо частіше за все пошкоджується нижній ярус листя, яке затінене середнім і верхнім ярусами.
Результати наших досліджень показали, що посіви нуту, на яких не використовували засоби захисту рослин, формували низьку врожайність (1,28 т/га) через сильне забур’янення та ураження рослин хворобами (таблиця). В умовах достатнього забезпечення вологою в зоні Західного Лісостепу без унесення гербіцидів неможливо одержати високу врожайність навіть у культур з високою конкурентною здатністю проти бур’янів. Нут практично не здатний конкурувати з бур’янами. Там, де вносили ґрунтовий гербіцид Рейсер к. е. (2,5 л/га) одразу після сівби, урожайність зросла до 2 т/га, або на 0,72 т/га. Бур’янів не було протягом вегетації, не відбулося вторинне, або літнє, забур’янення, що дало змогу рослинам нуту ефективніше використати як елементи живлення, так і кліматичні ресурси, — вологу, тепло та світло.
Таблиця. Урожайність нуту сорту Пам’ять залежно від інтенсифікації технології, т/га (середнє за 2016—2018 рр.)*
*Примітка на фоні Р40К60 + Інтермаг бобові + MgSO4 з нормою висіву 0,7 млн/га
Необхідно зазначити, якщо під впливом внесення гербіциду урожайність майже подвоїлася, то від використання інсектициду Фастак, к. е. (0,15 л/га) на початку бутонізації урожайність не мала істотного приросту. Шкідники на посівах були відсутні, і потреби вносити інсектициди не було. Проте необхідно враховувати, що за збільшення площі посіву нуту, і особливо концентрації його вирощування, може виникнути проблема ураження шкідниками.
Як і прогнозували, в умовах достатнього зволоження високу ефективність забезпечує внесення фунгіцидів. За одноразового внесення фунгіциду Рекс Дуо, к. с. (0,5 л/га) у фазі початку бутонізації урожайність збільшилася з 1,28 т/га до 2,34 т/га, або на 1,06 т/га (82,8%). Препарат Рекс Дуо, к. с. володіє стоп-ефектом на збудників хвороб завдяки швидкому проникненню в рослину, надійно діє за високої вологості повітря.
Значний приріст урожайності від фунгіциду (0,26 т/га), як порівняти з попереднім варіантом, одержано під час внесення фунгіциду Абакус мк. е. (1,5 л/га) у фазі цвітіння. Це можна пояснити тим, що крім захисту від хвороб, фунгіцид Абакус мк. е. проявляє фізіологічний ефект. Зростає концентрація хлорофілу та інтенсивність фотосинтетичної діяльності, завдяки активізації роботи нітрат редуктази рослини краще поглинають азот з ґрунту, оптимізується асиміляція СО2. Абакус мк. е. також гальмує утворення етилену, внаслідок чого листковий апарат довше залишається зеленим, рослина стає стійкішою до стресу. За дворазового внесення фунгіцидів Рекс Дуо, к. с. (0,5 л/га) у фазі початку бутонізації та Абакус мк. е. (1,5 л/га) у фазі цвітіння на п’ятому варіанті урожайність зросла на 0,58 т/га, як порівняти з третім варіантом без фунгіцидів.
Приріст від третього внесення фунгіциду Фолікур 250 EW, (1,0 л/га), як порівняти з попереднім варіантом, залишається високим (0,20 т/га), але він нижчий, ніж від першого (0,32 т/га) і другого (0,26 т/га) внесення фунгіцидів (рис. 3). Фолікур 250 EW(1,0 л/га) діє як профілактично, так і після ураження хворобами, зберігаючи свою ефективність протягом тривалого періоду. За триразової схеми внесення фунгіцидів Рекс Дуо, к. с. (0,5 л/га) у фазі початку бутонізації, Абакус мк. е. (1,5 л/га) у фазі цвітіння та Фолікур 250 EW (1,0 л/га) у фазі наливу зерна на шостому варіанті урожайність зросла на 0,78 т/га, як порівняти з третім варіантом без фунгіцидів.
Як видно з результатів польових досліджень, урожайність нуту під впливом інтенсифікації технології вирощування значно зростає. Загалом у досліді завдяки використанню засобів захисту рослин урожайність нуту зросла з 1,28 т/га до 2,80 т/га, тобто на 1,52 т/га (118,8%).
Найбільше на рівень урожайності вплинуло внесення гербіциду Рейсер к. е. відразу після сівби (приріст 0,72 т/га) та триразове застосування фунгіцидів (приріст 0,78 т/га).
Отже, застосування гербіциду і фунгіцидів забезпечує високі прирости врожайності зерна, тому доцільним є проведення подальших досліджень з удосконалення інтенсивної технології вирощування нуту для умов Західного Лісостепу.
Отже, удосконалення елементів технології вирощування нуту дає змогу збільшити його врожайність до рівня 3,0 т/га і вище. Серед досліджуваних сортів Пам’ять, Тріумф і Ярина в умовах Західного Лісостепу найвищу врожайність забезпечує сорт Ярина — 2,62–3,11 т/га. В умовах достатнього зволоження всі сорти вищу врожайність забезпечили за збільшення норми висіву до 0,7–0,8 млн/га.
Внаслідок оптимізації системи удобрення урожайність зросла з 1,95 т/га на варіанті без добрив до 2,88 т/га на варіанті зі внесенням Р40К60 + Інтермаг бобові + MgSO4, або підвищилася на 0,93 т/га (47,7%).
Використання засобів захисту рослин забезпечує значні прирости врожайності з 1,28 т/га до 2,80 т/га, тобто на 1,52 т/га (118,8%). Найбільший приріст урожайності (0,72 т/га) одержано від внесення гербіциду Рейсер к. е. відразу після сівби та від триразового застосування фунгіцидів (0,78 т/га). Внесення інсектициду не призвело до збільшення врожайності.
В. В. ЛИХОЧВОР, д-р с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН,
лауреат Державної премії в галузі науки і техніки,
завідувач кафедри технологій у рослинництві
Львівського національного аграрного університету,
В. І. ПУЩАК, канд. с.-г. наук,
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН
