Саме на бобові покладена надія сприяти забезпеченню продовольчої безпеки світу внаслідок того, що вони є значним джерелом білка. Бобові стають трендом здорового харчування й традиційним продуктом у раціоні середнього класу населення світу. Говорячи про виробництво будь-яких сільськогосподарських культур в Україні, ми завжди думаємо про експорт.
Горох для України є, безперечно, експортоорієнтованою культурою. Український горох кардинально змінює географію експорту. Цільовим ринком гороху 2020 року став Європейський Союз, що зайняв близько 40% загального експорту. Як і раніше, крім гороху в експорті домінує й нут.
Через несприятливі погодні умови під час збирання врожаю спостерігалося скорочення врожайності майже всіх сільськогосподарських культур. Однак, незважаючи на це, лідерами виробництва бобових культур у 2020 році стали Запорізька та Хмельницька області. Протягом року українські виробники зібрали 3 355,1 тис. тонн основних бобових культур (соя, горох, квасоля, нут, сочевиця) з площі 1 621 тис. гектарів.
Щодо нуту й сочевиці, то картина поточного сезону не дуже приваблива по Україні: врожайність цих культур набагато нижча, ніж зазвичай. Певно, це найгірші показники за останні чотири роки. На окремих полях збирали менше ніж 1 т/га.
Посухи стають новою реальність України. Клімат теплішає, і слід зважати на останні кліматичні тренди у виборі бобових культур для вирощування. За період із 2006-го по 2019-й кількість таких спекотних днів подвоїлася. І вже нинішнього року хвиля тепла на Півдні сягала 65–75 днів, тобто 75 днів температура вдень сягала вище за +30 °С. В Київській області така хвиля тепла досягла 30–40 днів, тоді як раніше це було 10–20 днів на рік.
Культура гороху в деяких господарствах не є пріоритетною, і тому дуже часто за її вирощування не звертають уваги на технологію, а саме підготовці ґрунту з осені, нехтування правилами сівозміни, строками внесення інсектицидів і гербіцидів й урахуванням їхньої післядії, під час збирання не регулюють оберти барабана в комбайнах. І тому на виході сорти не розкривають свій потенціал, а виробник має розчарування.
В України є всі можливості для нарощування обсягів виробництва гороху. Ця культура досить вологолюбна й потребує вологи на час сівби та проростання. Однак її вирощують і у відносно посушливих умовах, завдяки доволі глибокій добре розвиненій кореневій системі.
Основною перевагою вирощування нуту є те, що ця культура є посухостійкою та не любить перезволоження, що на пряму може впливати на її продуктивність й азотфіксацію. Основними проблемами у вирощуванні нуту є недостатня кількість інформації про технологію вирощування. Якщо ми щось і зустрічаємо, то це певні рекомендації або дослідження. Найбільша проблема вирощування цієї культури — відсутність гербіцидів, які є рекомендовані для неї. Хоча в різних джерелах ми можемо прочитати про досвід різних господарств і фермерів, які зробили спробу адаптувати гербіциди, що існують на ринку для гороху та сої. І це мало як позитивний, так і негативний результат.
Також потрібно зауважити й на насіннєвий матеріал нуту та документами, що підтверджують його якість. На 2016 рік у реєстрі було занесено всього 5 сортів і тільки вітчизняної селекції, на сьогодні він налічує 20 сортів, 6 із яких було зареєстровано 2020 року, як вітчизняної, так і закордонної селекції. Як видно, ситуація з цією проблемою останнім часом набула розв’язання. Проблема вибору сорту перейшла з площини кількісної у якісну.
В України є всі шанси стати провідним світовим виробником, якщо буде враховано світовий попит і тенденції споживання, потрібно проводити постійний моніторинг потреб ринку й переробників з одного боку, з іншого — запропонувати якісний вітчизняний продукт, що відповідає вимогам світового ринку. На основі викладеного вище: що обрати для вирощування на своїх полях — традиційний горох чи мало відомий нут — вибір за вами. В Україні протягом останніх двох років різко зріс ринок бобових культур, тому ці дві культури посідають вагоме місце на ньому.
Любов ГОНЧАР, доцент
Національного університету біоресурсів
і природокористування України
