Підсушування тих чи інших культур перед збиранням далеко не новина в агровиробництві. Практика збирання врожаю у два етапи, наприклад, зернових має досить давню історію. Коли ту пшеницю чи ячмінь спочатку скошували у валки, а потім їх окремо обмолочували — це і є та сама десикація. Щоправда, виконана природним шляхом. За всієї своєї, здавалося б, простоти вона організаційно і технологічно вкрай проблематична в сучасних умовах. Головне — двічі виходити жатці в поле — це подвійні затрати.
Сушіння до обмолоту
Зневоднення тканин рослин шляхом обробки їх хімічними препаратами суттєво спрощує й здешевлює процес, дозволяє застосувати десикацію до низки олійних і технічних культур. Для хімічного сушіння посівів традиційно застосовують три основних діючих речовини, на основі яких виробляють різні препарати: це гліфосати (ізопропіламінна, амонійна та калієва солі гліфосату), диквати, а також глюфосинат амонію. Застосування кожної з цих діючих речовин має свої особливості й нюанси. Дуже багато залежить від їх чистоти, формуляції, допоміжних речовин тощо. Але за умови якісного та своєчасного застосування десиканту відповідно до регламенту ця операція ефективно доводить зерно до потрібного відсотка вологості та рівня стиглості, значно полегшує та пришвидшує комбайнування тощо.
Звичайно, за нормальних обставин можна покластися на погоду. Але, скажімо, вона не завжди радує нас не лише під час вирощування, а й у момент збирання врожаю. Тож особливо потрібен цей агрономічний захід за затяжної вологої погоди, коли під час комбайнування постійно мрячать дощі. Дощові сезони в час обмолоту останні роки не оминали й Україну, а надмірна вологість не дає змоги рослинам висохнути самостійно.
Низка переваг
Штучне висушування культур також є доречним рішенням на культурах, які відрізняє нерівномірність дозрівання. Наприклад, різна стиглість може бути характерною для рослин ріпаку та соняшнику, гороху чи сої і в масивах одного сорту/гібрида. Належним чином застосована десикація дозволяє проводити комбайнування навіть різних сортів/гібридів з різними термінами дозрівання. Зрозуміло, що це заощаджує час і сили на збиранні врожаю, дозволяє доцільніше застосовувати техніку. Вчасне оперативне збирання — це ще й можливість підготувати ґрунт під сівбу наступної культури. Наприклад, це досить актуально для сої як хорошого попередника під озимі культури. Та й загалом спостерігається менша залежність від погодних чинників, більше можливостей зманеврувати технікою, піймати вологу тощо.
Сушіння проти осипання
Соя дуже примхлива під час молотьби — її треба прибирати за вологості насіння, близької до стандартної. Якщо вона дещо перевищена, то буде багато мороки з підготовкою насіння до товарних кондицій і зберіганням. Тож лишається чекати, коли рослини підсохнуть, стручки дозріють до потрібних кондицій. Навіть коли погода буде цьому сприяти, можна багато втратити від обсипання. Річ у тім, що на сої серйозною проблемою є розтріскування стручків, адже дозрівання цієї культури часто відбувається дуже нерівномірно. На полі вельми часто можна спостерігати картину: нижні стручки вже практично сухі, повністю дозріли й масово розтріскуються, а верхні ще жваво собі вегетують, лише почали темніти… Фактично виходом з такої ситуації може бути десикація або як варіант — застосування відповідних ПАВ для склеювання стручків і перешкоджання обсипання насіння.
Те саме стосується й ріпаку. Ця бобова культура теж схильна до нерівномірного дозрівання. Коли верхні стручки вже розтріскалися, нижні можуть бути ще повністю зеленими. Також перезрілі відкриті стручки є уразливими для патогенів. За несприятливих обставин втрати врожаю можуть становити до 10% і більше. Горох теж потерпає від нерівномірного дозрівання стручків, особливо це стосується загущених посівів, коли нижні яруси практично закриті від прямих сонячних променів. То ж десикація і тут може стати в пригоді.
Серед показань до проведення цього агрозаходу можуть бути не лише несприятлива волога погода, а й фітосанітарний стан поля. Скажімо, застосування десикантів може бути доцільним за високого відсотка бур’янів у посівах сої, соняшнику тощо. Адже діючі речовини в препаратах для десикації — це ті самі пестициди, які можуть доволі ефективно спрацювати в разі засміченості посівів однорічними чи багаторічними бур’янами. Гербіцидний ефект може бути помітним досить швидко, залежно від застосованого продукту. Якщо забур’яненість висока, то доцільною буде обробка препаратами на основі гліфосату.
Також десикація може пригнічувати хвороби. Скажімо, сіра гнилизна, фомоз, фомопсис тощо на соняшнику в період дозрівання можуть суттєво позначитися на якісних показниках зерна. Це стосується й інших культур, які зазвичай піддають десикації. Саме вона може припинити розвиток і поширення хвороб, погіршення не лише кількості, а і якості врожаю.
Десикант замість сушарки
Це основні аргументи на користь десикації. І, можливо, за обставин, що склалися нині в Україні, її зрозумілий недолік — додаткові витрати коштів й залучення матеріально-технічних ресурсів — нівелюються. Адже використання сушарки з огляду на дефіцит енергоносіїв та їх вартість може обійтися набагато дорожче, ніж обробка посівів десикантами. Фахівці стверджують, що за умови належної десикації зібраний урожай практично не потребує досушування й очищення. Також слід урахувати, що ця агрооперація полегшує сам процес збирання, а отже, витрати на його проведення.
Вчасно — значить якісно
І якщо ви зробили вибір на користь десикації, то лишається провести її правильно. Для цього потрібно зважено обрати препарат для обробки з урахуванням фітосанітарного стану полів та погодних умов. Слід також взяти до уваги, що різні діючі речовини мають свої терміни дії. Загалом процес підсушування рослин потребує 5–8 днів, хоча може тривати й дещо більше — за низьких температур і високої вологості. Гаятися зі збиранням доведеного до потрібної вологості урожаєм не варто, бо є ризик осипання насіння тощо.
А головна помилка — це невчасна обробка. Якщо почати десикацію зарано, то можна суттєво недоотримати у врожайності та якості насіння, різко знизити його схожість, коли йдеться про насіннєві посіви. Загальноприйнятим уважається, що обробку рослин десикантами варто проводити, коли вони дозріють на 80–90%. Але тут можливі певні допуски з огляду на культуру, погодні умови, ураженість хворобами тощо. Наприклад, якщо брати до уваги вегетативний цикл тієї чи іншої культури, то десиканти для ріпаку, соняшнику чи сої застосовують десь за два тижні до обмолоту. У гороху діапазон для десикації дещо більший. Загалом тут дуже багато залежить від агронома, від уміння визначити рівень стиглості культури, урахувати низку інших чинників, які можуть вплинути на результат. То ж якісно проведена десикація — одне зі свідчень високого рівня агрокультури в господарстві.
Степан КОЦЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
