У 1973-2003 роках господарство «Золота нива» активно працювало за системою землеробства без обороту пласта. В основу такої системи покладено плоскорізний обробіток. Провідною ланкою цієї технології є збереження пожнивних залишків на поверхні грунту, і, відповідно, розщеплення їх не на всій товщині шару, який обробляється, а у верхньому масиві.
Для того щоб не лише застосовувати плоскорізний обробіток на практиці, але й впевнитися у його реальних перевагах, на кожному полі під час планування сівозмін виділяли 180-200 га для такого експерименту. Тобто половину кожного поля обробляли плугом, а решту - плоскорізом під усі сільгоспкультури. Таким чином, щоразу на власні очі переконувались у суттєвій перевазі плоскорізного обробітку грунту, а відтак, і в підвищенні урожайності. Після перших трьох років застосування плоскорізного обробітку на полях господарства взагалі були відсутні бур’яни, а вони, як відомо, знижують урожайність на 30%.
Мульчування грунту пожнивними залишками захищає ріллю від пилових бур, сприяє значному затриманню снігу, поліпшенню вологозабезпечення рослин і підвищенню урожайності культур.
У районі є випадки, що стерню після збирання зернових сільгоспкультур випалюють, тим самим знищуючи корисні комахи й органічні добрива.
При плоскорізному обробітку накопичується вологи на 30% більше, ніж звичайно, на глибині 7-10 см активно розвиваються мікроорганізми і дощові черв’яки.
Результати з урожайності із застосуванням різних способів обробітку грунту
Плоскорізний обробіток зябу, як правило, здійснюють на глибину 27-30 см. Після збирання зернових і просапних культур проводять лущення дисковими агрегатами на глибину 8-10 см, щоб розпушити грунт для збереження вологи і знищення бур’янів. Через 10-12 днів бур’яни відроджуються у стадії ниточок і сходів. Тоді здійснюють культивацію на глибину 8-10 см.
На наступний рік ранньою весною за наявності бур’янів до посіву просапних культур (соняшник, кукурудза) культивацію виконують тричі: на глибину 8-10 см; на 10-12 см та на площах проти багаторічних бур’янів, особливо осоту, на 16-18 см. Лише тоді будуть чисті поля.
На посівах соняшнику і кукурудзи до сходів і після, якщо бур’яни перебувають у стадії ниточок і сходів, слід боронувати разом декількома боронами, з’єднаними між собою, на зниженій швидкості. Тоді бур’яни знищуємо на 80%.
Якщо виконувати суворо в терміни всі заходи агротехнологій, то поля будуть чисті і врожаї високі за будь-яких кліматичних умов.
Особливо це важливо для зони Півдня, яка є доволі непередбачуваною та посушливою. Досліди показали, що як за наявності вологи, так і в особливо посушливі роки при обробітку грунту без плуга отримаємо урожай вищий, ніж після оранки.
Дані про опади та урожайність (при плоскорізному обробітку)
«Свого часу я разом з іншими керівниками господарств різних районів області вивчав досвід плоскорізного обробітку (з 1962 по 1982 роки) завідуючого Новоодеською сортовою дільницею нашої області, кандидата сільськогосподарських наук І.Є. Щербака, - розповів пан Сільвестров. - Особисто я пропрацював на землі все своє життя (понад 60 років). І нині надаю посильну допомогу у вигляді консультацій підприємцям та фермерам Новобужжя».
43 роки протрудився у «Золотій ниві» пан Сільвестров головним агрономом пліч-о-пліч із талановитими керівниками, які завжди та всіляко підтримували його інноваційні досліди й допомагали застосовувати на практиці передові технології, зокрема, й науково обгрунтовану систему землеробства.
«Добре пам’ятаю, як у 1950-1968 роках масово здійснювали посадку лісозахисних смуг на кожному полі. Це мало велике значення для дотримання сівозмін і заліснення ярів, щоб вони не розширювалися. На превеликий жаль, нині такі лісосмуги масово випилюють», - пригадує агроном.
Такі вчинки негативно впливають на вирощування основних сільгоспкультур, що яскраво продемонстрував 2007 рік , коли пилові бурі у тих місцях, де лісосмуги були знищені, засипали озиму пшеницю у стадії кущення на 10 см. Такі суховії здувають із поверхні грунту гумусний шар, особливо на Півдні, де і так зафіксовано великий дефіцит гумусу. «Тож раджу провести інвентаризацію усіх лісосмуг та здійснити санітарне вирубування у тих масивах, які ще залишились», - наголосив пан Сільвестров.
