Вдалі прийоми грунтообробітку

Вдалі прийоми грунтообробітку

/ Механізація АПК / Понеділок, 18 березня 2019 14:55

Ерозійні процеси в Україні призвели до щорічних втрат ґрунту близько 600 млн т, у тому числі понад 20 млн т гумусу, третини поживних речовин, 16 млрд куб. м води. Зростання щорічної площі деградованих ґрунтів сягнуло 80 тис. га.

У зв’язку із цим постало питання розширення досліджень щодо розробки і впровадження прийомів ґрунтозахисного обробітку ґрунту з використанням різних безполицевих, зокрема, плоскорізних знарядь.

Розорювання чорноземів уже в перші роки призводить до різкого зниження запасів гумусу в верхній частині ґрунтового профілю, погіршення водно-фізичних властивостей ґрунтів та зниження їх протиерозійної стійкості. Систематичний плосокрізний мінімальний обробіток ґрунту в порівняно короткий строк відновлює показники його родючості. За їх даними, приріст урожайності зерна пшениці озимої на мінімальному обробітку становить 0,15–0,20 т/га і більше. Без значних капіталовкладень можна досягти істотного підвищення врожаю просапних культур: цукрових буряків, кукурудзи, картоплі.

Слід також відмітити досвід Полтавської області у застосуванні ґрунтозахисного плоскорізного обробітку ґрунту з мульчуванням поверхні поля на площі більше мільйона гектарів. Суть полтавського варіанту системи безплужного обробітку ґрунту полягала у плоскорізному обробітку, боронуванні голчастою бороною для придання посівному шару дрібного грудкуватого стану і розпушування важкими дисковими боронами для заробки органічних і мінеральних добрив.

За відсутності плоскорізних знарядь пожнивне розпушування допускається виконувати дисковими лущильниками на глибину 5–7 см із наступним у разі потреби обробітком культиватором. Причому в умовах посушливої осені найкращий результат отриманий за обробітку ґрунту після усіх непарових попередників на глибину посіву насіння 5–7 см. Саме такий обробіток з утворенням ущільненого шару для насіння, до якого є підхід непорушених капілярів, створює сприятливі умови для застосування безплужного обробітку ґрунту та гарантує одержання своєчасних і дружніх сходів. Ця технологія дозволила захистити ґрунти від водної і вітрової ерозії, збільшити збори сільськогосподарської продукції, зокрема, зерна 50–60 ц на круг, і в той же час підвищити продуктивність праці на 37–40%, зменшити витрати пального на 38–46%, і виробничі витрати на обробіток ґрунту на 24–31%.

Безполицевий зяб із залишенням стерні колосових культур на поверхні ґрунту становить основу ґрунтозахисної технології вирощування кукурудзи, соняшнику, ярих зернових. Плоскорізи менше всього подрібнюють і заробляють у ґрунт рослинні рештки, тому в умовах, коли забезпечується добре розпушування ґрунту, їм необхідно віддавати перевагу.

19 386 44 1Безполицевий плоскорізний обробіток зменшує руйнацію ґрунту і повинен бути впроваджений там, де уже відпрацьована технологія його застосування.

Беззмінний плоскорізний обробіток чорноземних ґрунтів (систематичний без періодичної оранки під окремі культури або для заробки гною) степової зони України забезпечує високі і стійкі урожаї в сівозміні, значно сприяє ефективній боротьбі з ерозією грунту і є дієвим фактором розширеного відновлення їх родючості.

Проте накопичення та локалізація елементів живлення у верхньому шарі за плоскорізного обробітку — явище не завжди позитивне. Так, у разі відсутності обертання скиби (оранки), внаслідок диференціації кореневмісного шару і локалізації елементів живлення у верхній частині, польові культури формують кореневу систему у верхніх шарах. А за посушливих умов, дефіциту вологи верхній шар часто пересихає, що призводить до страждання рослин від посухи та суттєвого зниження урожаю.

Є й негативні результати застосування плоскорізного обробітку на Кіровоградській ДСГДС — після пшениці озимої і кукурудзи на зерно, Донецькій протиерозійній дослідній станції, Українському НДІ захисту ґрунтів від ерозії — після кукурудзи на зелений корм, на Одеській СГДС — після кукурудзи на зерно і пшениці озимої та в інших науково дослідних установах. Заслуговує на увагу варіант, у якому полицевий і безполицевий обробітки ґрунту чергуються у сівозміні.

За кордоном, а в останні десятиріччя і в Україні поширився мульчувальний обробіток ґрунту. Це поєднання прийомів обробітку із покриттям його поверхні рослинними рештками вирощуваних культур. В інших країнах «мульчувальний обробіток ґрунту» передбачає використання ґрунтообробних знарядь, які забезпечують збереження на полі понад 30% рослинних решток попередника з метою контролю ерозійних процесів.

Мульчувальний обробіток ґрунту — це спосіб обробітку ґрунту без обертання його орного шару за умови залучення у кругообіг усієї або частини побічної продукції вирощуваних культур. Особливо ефективний за вологозберігального, ґрунтозахисного обробітку, позаяк залишає значну частину післяжнивних решток на поверхні поля.

Мульчувальний (безполицевий) обробіток виконується плоскорізними, чизельними або дисковими знаряддями.

Плоскорізний передбачає збереження на поверхні ґрунту більшої частини післяжнивних решток. Ефективний на чорноземах середнього механічного складу і полях, що зазнають впливу ерозійних процесів. Вимогам агротехніки краще задовольняють комбіновані агрегати нового покоління.

Дисковий обробіток ґрунту — безполицевий спосіб обробітку, що виконується дисковими знаряддями на глибину від 6 до 20 см, забезпечує кришення, часткове перемішування ґрунтової маси і знищення бур’янів. Після стерньових попередників, коли уся солома залишається на полі, найдоцільніше застосовувати важкі тандемні дискові борони.

 

Олександр ЦИЛЮРИКдоктор с.-г. наук
Дніпровський державний аграрний університет

 02 січня 2026
Оновлені вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин під час утримання введені в дію 1 січня 2026 року. Правила обов’язкові до виконання всіма операторами ринку. Це передбачено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.02.2021 №224.
Оновлені вимоги до благополуччя сільськогосподарських тварин під час утримання введені в дію 1 січня 2026 року. Правила обов’язкові до виконання всіма операторами ринку. Це передбачено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.02.2021 №224.
02 січня 2026
 02 січня 2026
Хмельницька макаронна фабрика, добре відома споживачам за брендом «Тая», пройшла одну з найвимогливіших процедур сертифікації на відповідність якості та безпечності харчових продуктів й отримала єдиний у своїй ніші в Україні сертифікат Kosher.
Хмельницька макаронна фабрика, добре відома споживачам за брендом «Тая», пройшла одну з найвимогливіших процедур сертифікації на відповідність якості та безпечності харчових продуктів й отримала єдиний у своїй ніші в Україні сертифікат Kosher.
02 січня 2026
 02 січня 2026
Фермерське господарство «Садочок+» у Вінницькій області будує ферму на 2 тис. дійних кіз у перспективі, які даватимуть до 5 тонн молока на день.
Фермерське господарство «Садочок+» у Вінницькій області будує ферму на 2 тис. дійних кіз у перспективі, які даватимуть до 5 тонн молока на день.
02 січня 2026
 01 січня 2026
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України перерахувало 86,3 млн грн за листопадовими заявками агровиробників у межах програми часткової компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України перерахувало 86,3 млн грн за листопадовими заявками агровиробників у межах програми часткової компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання.
01 січня 2026
 31 грудня 2025
Міністерство розвитку громад та територій схвалило авторизацію в системі е-ТТН (електронної товарно-транспортної накладної) перших платформ електронного документообігу (ЕДО).
Міністерство розвитку громад та територій схвалило авторизацію в системі е-ТТН (електронної товарно-транспортної накладної) перших платформ електронного документообігу (ЕДО).
31 грудня 2025
 31 грудня 2025
Понад 40 членів ГО «Асоціація карпатських ватагів» за шість років отримали грантове фінансування від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Понад 40 членів ГО «Асоціація карпатських ватагів» за шість років отримали грантове фінансування від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
31 грудня 2025

Please publish modules in offcanvas position.