Агробізнес сьогодні

Незважаючи на складну ситуацію у вітчизняному аграрному секторі економіки, попит на добрива на внутрішньому ринку зберігається на рівні близько 2 млн тонн. Однак досить значна їх частка імпортується (зокрема, комплексні нітроамофоска й інші), що в умовах валютних коливань зумовлює зростання вартості та спонукає аграріїв економити на придбанні та подальшому внесенні

Упродовж вегетації рослин використовується значна частина поживних речовин ґрунту. Якщо ці витрати не компенсувати, почнеться поступове виснаження ґрунту і, як наслідок, зниження врожайності. Найбільш екологічно робити це шляхом унесення органічних добрив

Завдання мінерального живлення рослин набуло останніми роками неабиякої ваги. Причин тут чимало. Це і перманентне істотне подорожчання міндобрив, і вплив чинників, від яких залежить повноцінне засвоєння елементів живлення рослинами — наявність вологи, характеристики ґрунтів тощо. Тут дуже багато залежить, власне, від техніки для внесення добрив і, зокрема, від ефективності її експлуатації.

Виходячи з поточної ситуації з опадами, можна обережно спрогнозувати, що в більшості регіонів України навесні волога буде. А отже, ті господарства, що мають кошти, зможуть підвищити інтенсивність вирощування, заклавши підвалини вищого врожаю. Це безпосередньо стосується й мінерального живлення рослин, а саме — внесення гранульованих добрив під передпосівний обробіток.

Найінтенсивніше надходження основних елементів живлення у рослин ячменю ярого відбувається за досить короткий проміжок часу — від фази кущіння до колосіння (26–28 діб). За цей період рослини споживають 42–46% азоту, 61–64 — фосфору і 64–74% — калію. У фазі колосіння практично завершується поглинання калію, фосфору споживається 90%, азоту — 80% загального винесення їх урожаєм.

Кормові боби є однією з найцінніших бобових культур, що мають високий уміст білка (до 35%) та азотфіксувальну здатність (до 180 кг/га). В умовах достатнього зволоження ця бобова культура, що не вилягає, може переважати за зерновою продуктивністю горох. Особливо перспективні кормові боби на важких глинистих ґрунтах західних областей.

На початку осені традиційно постає питання мінерального живлення рослин наступного сезону. Добрива дорогі, а грошей у більшості агровиробників через низькі ціни на зерно минулого року та цьогорічну посуху катма. До того ж додаються цілком очевидні побоювання, що сенсу вносити багато добрив немає — все одно у рослин не вистачить вологи, щоб їх повноцінно та вчасно засвоїти…

Кукурудза — важлива технічна культура, універсальна у застосуванні і відмічається високою врожайністю. Їй необхідно значно більше добрив, ніж іншим зерновим культурам. Високі показники врожайності відмічають там, де в ґрунті міститься велика кількість азоту, фосфору, калію та інших важливих елементів. На перших стадіях розвитку кукурудза дуже вимоглива до наявності легкодоступних поживних речовин у ґрунті, особливо фосфору.

Норми внесення мінеральних добрив визначають балансовим методом з огляду на ґрунтово-кліматичні умови. Адже у посушливих регіонах за вирощування на богарі основний лімітувальний фактор — це волога. Для забезпечення максимальної економічної ефективності внесення добрив рекомендовану норму уточнюють для кожного конкретного поля — зважаючи на вплив попередника та його удобрення, фактичну родючість ґрунту, потенціал продуктивності вирощуваних гібридів і рівень запланованого врожаю.

Оптимізація внесення мінеральних добрив з огляду на критичні фази розвитку рослин кукурудзи збільшує ефективність їхнього застосування.