Проблеми й перспективи вітчизняної індустрії та ринку мінеральних добрив

Проблеми й перспективи вітчизняної індустрії та ринку мінеральних добрив

/ Економічний гектар / Понеділок, 11 березня 2024 10:18

Незважаючи на складну ситуацію у вітчизняному аграрному секторі економіки, попит на добрива на внутрішньому ринку зберігається на рівні близько 2 млн тонн. Однак досить значна їх частка імпортується (зокрема, комплексні нітроамофоска й інші), що в умовах валютних коливань зумовлює зростання вартості та спонукає аграріїв економити на придбанні та подальшому внесенні

Кон’юнктура ринку та проблеми попиту і пропозиції

Добрива є одним із визначальних ресурсних детермінантів, що впливають на урожайність та валове виробництво аграрної продукції. Основу формування пропозиції та попиту на внутрішньому ринку формують азотні та комплексні мінеральні добрива: аміачна селітра, карбамід, КАС, нітроамофоска, суперфосфат й інші.

Стійка тенденція збільшення обсягів та рівня інтенсифікації використання мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві спостерігалася протягом 2017–2021 рр. У цей період загальні обсяги внесення мінеральних добрив в аграрному виробництві загалом збільшилися з 2 млн тонн на рік до 2,9 млн тонн, тоді як з розрахунку на 1 га площі — з 98,1 кг до 139,6 кг (рис. 1).

 

Рис. 1. Динаміка використання мінеральних добрив у вітчизняному аграрному секторі

03 04 514 515 16 2

Джерело: за даними аналізу інформації ДССУ

 

З 2022 року зафіксовано помітний спад унесення мінеральних добрив. Однак інтенсивність їх застосування на одиницю площі є ще на порівняно високому рівні — в середньому близько 100 кг/га. Також багато аграрних підприємств, незважаючи на високу ціну, й далі вносять понад 100 кг мінеральних добрив на 1 га, що забезпечує прийнятний для покриття виробничих витрат рівень урожайності.

Поточного маркетингового агросезону формування попиту і пропозиції на мінеральні добрива буде визначатися, з одного боку, ціновим чинником, а з іншого — їх фізичною доступністю на ринку. Остання багато в чому нині залежить від імпорту, оскільки ситуація у вітчизняній хімічній промисловості є доволі складною, незважаючи на відновлення виробництва азотних добрив.

Якщо аналізувати дані митної статистики, то за товарною позицією за УКТЗЕД «Добрива мінеральні або хімічні, азотні» імпорт минулого року досяг 1,1597 млн тонн, тоді як другу позицію посіли «Добрива з 2–3 поживними елементами N, P, K; товари групи 31 в упаковках масою брутто не більш як 10 кг» обсягом 837,782 тис. тонн. Загальна вартість імпорту становила 1,23 млрд доларів, зокрема азотних — 550,3 млн доларів (табл. 1).

 

Таблиця 1. Вітчизняна митна статистика імпорту-експорту добрив за 2023 рік

03 04 514 515 17 1

Джерело: за даними аналізу інформації митної статистики

 

З 2022 року відбулося збільшення собівартості виробництва аграрної продукції, зокрема внаслідок підвищення цін на добрива, значна частина яких імпортується. За експертною оцінкою ринку найвища вартість імпорту була за товарною позицією УКТЗЕД «Добрива тваринного або рослинного походження» — 1284,59 дол./т та «Добрива з 2–3 поживними елементами N, P, K; товари групи 31 в упаковках масою брутто не більш як 10 кг» — 702,78 дол. (рис. 2).

 

Рис. 2. Митна вартість імпорту мінеральних добрив у вітчизняному аграрному секторі за 2023 рік

03 04 514 515 17 2

Джерело: за даними аналізу інформації митної статистики

 

З тим найнижчу вартість імпорту зафіксовано за товарною позицією УКТЗЕД «Добрива мінеральні або хімічні, фосфорні» — 374,46 дол./т. Загалом у структурі імпорту добрив торік на азотні припадало 44,7% їх обсягу, а на комплексні з двома або трьома компонентами — 47,8%.

На початку 2024 року на митниці виникли деякі проблеми з оформленням постачання мінеральних добрив, що потенційно має негативні наслідки й ризики та може відбитися на цінах внутрішнього ринку. Однак нині ця проблемна ситуація вже близька до розв’язання. Тому варто сподіватися, що надалі агробізнес ця проблема не торкатиметься.

 

Стан вітчизняного виробництва добрив

За попередніми даними моніторингу внутрішнього ринку та аналізу даних промислової статистики, 2023 року, порівнюючи з 2022 роком, вітчизняні хімічні підприємства виробили 2,05 млн тонн мінеральних добрив, тоді як за 2022 рік — 1,13 млн тонн. Однак ці обсяги виробництва суттєво поступаються періоду 2019–2021 рр. і не можуть повною мірою задовольнити попит на добрива на внутрішньому ринку, особливо азотні. Про це, зокрема, свідчить наведена вище митна статистика імпорту добрив.

Аналіз динаміки виробництва вітчизняними підприємствами мінеральних добрив та іншої хімічної продукції, яку теж застосовують у їх виробництві, свідчить про досить нестійких характер стану розвитку цієї галузі промисловості, зумовлений проблемами з ціною на газ, що є основною сировинною (табл. 2).

 

Таблиця 2. Виробництво добрив та іншої хімічної продукції вітчизняними підприємствами

03 04 514 515 17 3

Джерело: за даними аналізу інформації ДССУ

 

Так, загальне виробництво аміаку коливалося в ці роки від 0,8 млн до 2,3 млн тонн. Варто також урахувати, що аміак є хімічною основою для виробництва усіх видів азотних добрив. (Довідково. Рідкий технічний або безводний аміак — це токсичний газ. Ця речовина може перебувати у двох станах: рідкому і газоподібному. У чистому вигляді аміак називають рідким аміаком, який застосовують для виробництва всіх видів мінеральних добрив, а також внесення у ґрунт як концентрованого рідкого добрива.) Безводний аміак (NH3) — це досить високоефективне, а також найбільш концентроване азотне добриво. Вміст діючої речовини азоту в ньому становить 82,2%.

На думку експертів і аналітиків ринку, а також представників Міністерства аграрної політики та продовольства, загальний вітчизняний потенціал хімічної індустрії становить до 3 млн тонн виробництва мінеральних добрив на рік. До того ж крім покриття потреб внутрішнього ринку хімічна галузь із виробництва мінеральних добрив спроможна забезпечити суттєвий експортний потенціал.

 

Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, завідувач сектору
економічних досліджень та аналізу науково-інноваційного
потенціалу ІСГС НААН, експерт-дорадник
з аудиту, економіки та управління підприємством

 

 13 вересня 2024
В Тернопільській області почався сезон цукроваріння. Станом на 10 вересня аграрії зібрали цукрові буряки з ділянки площею тисяча гектарів. Загалом цьогоріч в області під цю культуру виділили 26 тис. га.
В Тернопільській області почався сезон цукроваріння. Станом на 10 вересня аграрії зібрали цукрові буряки з ділянки площею тисяча гектарів. Загалом цьогоріч в області під цю культуру виділили 26 тис. га.
13 вересня 2024
 13 вересня 2024
Строки посіву озимих зернових останніми роками – складне питання для аграрія. Адже тут в силу вступає велика кількість чинників: від рівня вологозабезпечення, від якого залежить можливість отримати сходи, до сортових особливостей, агротехнічних та економічних й інших можливостей господарств.
Строки посіву озимих зернових останніми роками – складне питання для аграрія. Адже тут в силу вступає велика кількість чинників: від рівня вологозабезпечення, від якого залежить можливість отримати сходи, до сортових особливостей, агротехнічних та економічних й інших можливостей господарств.
13 вересня 2024
 13 вересня 2024
Завдяки закону про держрегулювання обігу рослин роду коноплі, площі конопель в Україні уже в наступному році можуть зрости до 8 тис. гектарів.
Завдяки закону про держрегулювання обігу рослин роду коноплі, площі конопель в Україні уже в наступному році можуть зрости до 8 тис. гектарів.
13 вересня 2024
 13 вересня 2024
У Борзнянській філії Української молочної компанії планують розпочати збут яловичини.
У Борзнянській філії Української молочної компанії планують розпочати збут яловичини.
13 вересня 2024
 12 вересня 2024
Зростання цін на тепличні огірки в Україні викликане, насамперед, підвищеним попитом на тлі скорочення пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку.
Зростання цін на тепличні огірки в Україні викликане, насамперед, підвищеним попитом на тлі скорочення пропозиції цієї продукції на внутрішньому ринку.
12 вересня 2024
 12 вересня 2024
АТ «Укрзалізниця» може втратити до 25% ринку вантажних перевезень упродовж п'яти років після відкриття ринку, що суттєво знизить його доходи.
АТ «Укрзалізниця» може втратити до 25% ринку вантажних перевезень упродовж п'яти років після відкриття ринку, що суттєво знизить його доходи.
12 вересня 2024

Please publish modules in offcanvas position.