Версія для друку
Україна втрачає свої позиції на світовому ринку меду, – учасник ринку

Україна втрачає свої позиції на світовому ринку меду, – учасник ринку

/ Агроновини / Понеділок, 18 листопада 2019 10:50

На піку зростання світового ринку меду експорт українського меду зменшується. 

Україну витісняють старі та нові гравці ринку, заявив Денис Бакаєв, представник компанії UA Global Inc., під час третьої щорічної конференції "Сучасне бджільництво 2019", повідомляє UHBDP.

Сьогодні новими учасниками ринку є Чилі та Ефіопія. Таким чином, через два-чотири роки шанс України займати гідне місце на світовому ринку буде втрачено взагалі. З такою інертністю виробників максимум на що можна розраховувати – це 10-15 тис. тонн на світовому ринку.

Денис Бакаєв також наголосив, що Україна повинна заявити про себе та вийти на світовий ринок широким фронтом, як це роблять в інших країнах в якості окремих компаній. Якщо Україна присутня всередині ринку в якості одного представника, то ми перестаємо конкурувати між собою.

Читайте також: Ромашка, ехінацея, гісоп і лаванда: експерти радять бджолярам самостійно вирощувати медоноси

Український мед користується попитом, але в порівнянні з готовою продукцією, мед як сировина приносить малі прибутки.

"В більшості випадків – це соняшниковий мед, що закуповують для подальшої переробки. Без готової продукції з доданою вартістю немає прямого взаємозв’язку з покупцем. Виходячи з досвіду світових корпорацій, якщо країна хоче стати повноцінним учасником ринку, треба бути всередині ринку. Україна зараз, на жаль, бажає продавати мед з власної території, а потрібно продавати продукцію на території покупця", – запевняє Бакаєв.

Нагадаємо, за дев’ять місяців поточного року Україна експортувала 39,7 тис. тонн натурального меду на суму $72,5 млн. Імпортовано цієї продукції всього 21 тонну на суму $53 тис.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026