Версія для друку
Україна оновила історичний рекорд агроекспорту

Україна оновила історичний рекорд агроекспорту

/ Агроновини / Вівторок, 18 лютого 2020 17:57

За підсумками 2019 року Україна оновила історичний рекорд аграрного експорту, поставивши на зовнішні ринки продукції сільського господарства на суму 22,4 млрд дол., що майже на 20% більше, ніж роком раніше.

Про це повідомила прес-служба Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки".

При цьому у 2019 році продукція АПК становила 44,6% у загальному експорті з України, зберігши лідерство в його товарній структурі.

Експерти відзначають, що характерною рисою минулого року для української економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки.

Зокрема, зафіксовані найбільші в історії України обсяги експорту зерна (56,7 млн тонн) і соняшникової олії (6,1 млн тонн).

Серед інших товарів, що не належать до найбільш вагомих у переліку зарубіжних поставок, Україна експортувала рекордні обсяги незгущеного молока і вершків без цукру (25 тис. тонн), яєць птиці у шкаралупі і без (144 тис. тонн), волоських горіхів (68 тис. тонн), крохмалю (83 тис. тонн) і консервованих томатів (59 тис. тонн).

Читайте також: Агросезон-2020: витрати та рентабельність

"Вирішальним для сумарного зростання експорту продукції АПК торік стало збільшення обсягів поставок до всіх трьох ключових регіонів – Азії, Європейського Союзу та Африки", – йдеться в повідомленні.

Відзначається, що у 2019 році країни Азії закупили рекордну кількість українських сільськогосподарських продуктів на суму 9,4 млрд дол., що на 17% більше, ніж роком раніше. Частка азіатських країн становила у минулому році 42,2% від загального українського аграрного експорту.

Також, за даними експертів, найвищої за час незалежності України позначки досяг у минулому році експорт аграрної продукції до країн Європейського Союзу – на суму 7,5 млрд дол., що на 19% більше, ніж у 2018 році. Частка країн ЄС в експорті з України продукції АПК у минулому році становила 33,5%.

Також повідомляється, що обсяги української сільгосппродукції, що експортуються до країн Африки, у 2019 році збільшилися проти 2018 року на 43% і становили 3,3 млрд дол. Частка цього регіону в загальному експорті української сільгосппродукції становила в минулому році близько 15%.

Читайте також: Прогноз ринку бобових культур та сої

При цьому поставки української агропродукції до країни СНД, за даними експертів, залишилися на рівні 2018 року і становили 1,5 млрд дол., а частка регіону становила 6,5%.

Згідно з повідомленням, основними споживачами української сільгосппродукції в минулому році були: Китай, який закупив агропродукції на 1,95 млрд дол., Єгипет (1,67 млрд дол.), Індія (1,55 млрд дол.), Туреччина (1,54 млрд дол.), Нідерланди (1,47 млрд дол).

Відзначається, що 85% всього українського аграрного експорту становили зернові культури, різні олії, насіння олійних культур, залишки і відходи, а також м'ясна продукція.

 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026