Версія для друку
На Одещині почали виготовляти солодку пастилу з винограду без додавання цукру

На Одещині почали виготовляти солодку пастилу з винограду без додавання цукру

/ Агроновини / Четвер, 11 листопада 2021 09:10

В Україні здоровий спосіб життя набуває все більшої популярності і стає рушієм ринку харчових продуктів. Так, зокрема, зростає попит на корисні солодощі.

Про це пише SEEDS.

Нещодавно на ринку України з’явився новий продукт – солодка виноградова пастила без цукру. Тетяна Шмаглюченко, директор компанії «‎ВІН‘С» (Одеська область)‎, що спеціалізується на виробництві столового винограду, прагнула знайти корисні солодощі для сина, але не відшукала у магазинах продукту, який був би стовідсотково натуральним та достатньо смачним. Тож власниця виноградників вирішила створити такий продукт самотужки і зараз вона виготовляє смаколики не лише для родини, а й на продаж.

«Відкриттям цього року для мене стала пастила з винограду. Це була авантюра та експромт. Мій син не любить тонку пастилу, а та, що доступна в кожному магазині, мені не подобається. Часом домашні перемовини вимагають солодкої валюти та треба покласти щось солодке в школу. А чому не виноград? Родзинки їсти смачно але не зручно, це має бути щось смачне та невеличке, що зручно відкрити та з’їсти. Вирішили зробити товсту пастилу. Першу партію виноградної пастили ми ставили сушитися без ілюзій на шедевр, але отримали дещо дуже незвичне, ароматне та солодке. Я зазвичай виноград Юпітер їм без шкірки, для мене вона щільна, хоч в ній і знаходиться більшість вітамінів, антиоксидантів та антоціанів. А тут вдалося її зберегти і це навіть збагатило смак», – розповіла Шмаглюченко.

За її словами, обладнання для переробки винограду, зокрема, інфрачервону сушарку, фермерка отримала завдяки підтримці Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Тепер підприємиця виготовляє білі та чорні родзинки і пастилу. Ціна останньої – 100 грн за 200 г. Реалізовує свою крафтову продукцію пані Тетяна онлайн.

Читайте також: На Івано-Франківщині виготовляють малинову пастилу без цукру

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026