Версія для друку
Традицію випікання різдвяного печива відроджують на Кіровоградщині

Традицію випікання різдвяного печива відроджують на Кіровоградщині

/ Агроновини / Понеділок, 29 грудня 2025 07:11

У Кіровоградській області відроджують традицію випікання різдвяного печива. Таке печиво у 20 столітті й раніше пекли в різних селах Олександрійського району. Ним пригощали дітей-хрещеників, які приносили вечерю у Святий вечір.

Про це розповіла наукова співробітниця Олександрійського військово-музейного центру Олена Мітюріна, передає Суспільне.

За її словами, дізналася про таку традицію під час дослідження культурної спадщини краю чотири роки тому.

Спочатку про неї розповіли жительки селища Нова Прага Галина Баглій і Антоніна Кривко, потім Катерина Чайка з села Головківка. Згодом знайшлися інші оповідачі. Вони пригадували, як їм у дитинстві хрещені дарували пряники. Було два види печива. Дівчаткам давали «барині» («баришні»), хлопчикам – «коники».

«Це частина святкування домашнього Різдва. Було важливо розрахуватися з вечірниками тим печивом і благословити їх на наступний рік. Його пекли й роздавали раз на рік. На інші свята й весілля це не практикували. Хлопчику давали “коника” як уособлення чоловічих чеснот… А дівчинці давали “баришню” як уособлення дівочих чеснот і з відповідними побажаннями», – розповіла Олена Мітюріна.

Читайте також: Шпундра: приготування старовинної страви визнали нематеріальною культурною спадщиною Вінниччини

Сталого і єдиного рецепта страви не було. Люди, яким за 80 років, розповідали, що в їхньому дитинстві печиво було цупке, щільне й пісне – схоже на тісто для проскури. Наступний етап згадок – 60-50 років тому – припав на період, коли ці люди самі вже самі пекли печиво своїм хрещеникам. За словами Олени, вони казали, що це робили вже на кислому молоці й додавати жир, яйця, прянощі.

«Тобто цей рецепт змінювався. Зараз його печуть хто як схоче. Головне – сама традиція. Це така форма домашнього благословення на різдвяні свята від родичів. Зараз для нього роблять звичайне тісто – як на пряники. Там мед, жир (масло або маргарин), яйця, борошно. Воно печеться швидко – сім-вісім хвилин. Робити це можна в будь-який день, щоб воно було готове на Святвечір», – каже Олена Мітюріна.

Після цього печиво прикрашають і розписують. Кожна господиня робила це по-своєму – залежно від традицій в родині й селі. Часто люди згадують таке печиво саме червоного кольору і з розписом білими смужками. Дівчинці могли намалювати очі, волосся, фартух, сукню. Також вирізали й смужечки з гофрованого паперу й чіпляли конику гриву й хвоста, в дівчинці – коси.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026