Мінеральні добрива – запорука високих урожаїв
/
Агромаркетинг
/
П'ятниця, 30 березня 2012 18:58
Високі врожаї потребують дбайливого відношення до землі. Винесення рослинами поживних речовин із ґрунту має компенсуватися мінеральними добривами. Відтак, незважаючи на їх високу вартість, аграрії намагаються підтримувати родючість ґрунтів.
Виробництво
Враховуючи природні ресурси, в Україні домінує виробництво азотних мінеральних добрив. Калійні та фосфороні добрива виробляються значно меншими обсягами. До 2008 року виробництво азотних добрив щорічно збільшувалося, оскільки на них зростав попит вітчизняних та зарубіжних аграріїв. Проте вітчизняні азотні підприємства залежать від ситуації на газовому ринку, що негативно позначається на обсягах виробництва.
За останні 10 років виробництво азотних мінеральних добрив було найменшим у 2009 році та найбільшим - у 2011. Якщо у 2009 році виробництво їх становило 2,2 млн т, то торік перевищило 2,9 млн т, що більше порівняно з попереднім роком на 27%.
Серед мінеральних добрив у вітчизняній хімічній промисловості домінує карбамід та аміачна селітра. Так, у структурі виробництва добрив частка карбаміду становить 61%, аміачної селітри – 29%. Минулого року обсяги виробництва карбаміду досягли 3,7 млн т у фізичній вазі; аміачної селітри - 2,3 млн т. Виробниками карбаміду в Україні є ПАТ «Концерн Стірол» (м. Горлівка), ПАТ «ДніпроАзот» (м. Дніпродзержинськ), ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» м. Сєверодонецьк, ПАТ «Азот» (м. Черкаси), ВАТ «Одеський портовий завод» (м. Одеса).
Хімічні підприємства та трейдери реалізують мінеральні добрива до більш ніж 40 країн різних континентів. Споживачами вітчизняних добрив є Бразилія, Єгипет, Індія, Канада, Мексика, Туреччина, країни Європейського Союзу. Проте більшість вироблених добрив знаходять споживачів на внутрішньому ринку.
Внесення добрив
За даними державної служби статистики, в Україні щорічно зростає внесення мінеральних добрив та знижується використання органічних. Якщо у 2005 році вносилося 558 тис. т мінеральних добрив у діючій речовині, то за попередніми підсумками у 2011 - 1180 тис. т д.р. За розрахунками обсяги внесених добрив на 1 га посівної площі збільшилися із 32 кг д.р. у 2005 році до 63 кг – у 2011. До того ж, рекордні врожаї зерна 2008 та 2011 років відзначалися підвищеним внесенням мінеральних добрив.
Більше використовуються азотомісткі мінеральні добрива. Їх частка становить 74%, тоді як фосфорних - 14%, калійних - 12%. Упродовж останніх років обсяги внесення азотних і калійних добрив збільшилися, що свідчить про раціональність застосування мінеральних добрив для забезпечення рослин необхідними елементами живлення впродовж одного вегетаційного періоду.
Порівняно з мінеральними добривами внесення органічних постійно зменшується. За попередніми підсумками у 2011 році внесення органіки становило 9,4 млн т або 0,5 т на 1 га посівної площі. Це на 5% менше попереднього року та на 29% - 2005-го. Основними причинами цього є відсутність у більшості вітчизняних агрохолдингів розвиненого тваринництва та зменшення існуючого поголів’я худоби та свиней у сільськогосподарських підприємствах. Тож у найближчій перспективі передбачається збереження тенденції до зменшення внесення органічних добрив та надання переваги при удобренні сільськогосподарських земель хімічній продукції.
Внутрішній ринок
Розвиток вітчизняного ринку мінеральних добрив залежить від потреб сільськогосподарських виробників у хімічній продукції, цін на сировину, попиту світового ринку та обсягів імпорту до України. Недостатньо волога осінь 2011 року стримувала купівлю та внесення добрив. Лише з лютого поточного року аграрії розпочали пошук вигідних пропозицій мінеральних добрив, адже з кінця березня до початку травня ціни на добрива матимуть сезонне зростання. Хоча світовий ринок характеризується укладенням угод на невеликі партії товару, це не заважає виробникам і трейдерам знаходити підстави для підвищення вартості популярних добрив.
Динаміка виробництва азотних мінеральних добрив (у перерахунку на діючу речовину), тис. т
Відтак, цінова ситуація цьогоріч є більш сприятливою для виробників добрив порівняно з попереднім. Вартість карбаміду виросла на $40 за тонну з $350-360 до $390-400/т. Аміачна селітра також подорожчала на $20 з $280-290 до $300-310/т. Така тенденція є прийнятною для хімічних підприємств, але повністю не виправляє ситуацію із покриттям виробничих витрат, оскільки закупівельна ціна газу у 2012 році становить $416 за 1 тис. куб. м. Тому промислове виробництво буде зосереджено на тих видах мінеральних добрив, які забезпечать вищу рентабельність. Більше всього такими добривами залишаться карбамід та аміачна селітра.
Ситуація із карбамідом на внутрішньому ринку залишається невизначеною. Трапляються непоодинокі випадки, коли споживачі не отримали оплаченого ще в січні товару. Основною причиною цього є проблеми з логістикою товару. Реформування залізничних перевезень ускладнює роботу хімічних підприємств. Іншими факторами цього є поступове підвищення експортної активності підприємств та порівняно невеликі обсяги імпорту товару. При цьому на внутрішньому ринку утримується стабільна цінова ситуація.
Структура виробництва азотних мінеральних добрив в Україні у 2011 році
Незважаючи на експортну орієнтацію вітчизняних виробників мінеральних добрив, упродовж березня-квітня їхня увага буде зосереджена на внутрішньому ринку, який має великий потенціал до розвитку. До того ж, російські трейдери на нашому ринку знижують ціни на великі партії товарів. Для порівняння, аміачна селітра українських хіміків коштує 3,3 тис. грн/т на умовах самовивозу зі складу виробника, тоді як російська - на 5% дешевше. Але навіть такий очевидний демпінг стримує українських хіміків від зниження цін. Надалі очікується зростання вартості добрив через активізацію світового попиту, що дає підстави для утримування поточних цін і навіть їх підвищення впродовж березня-квітня. За оцінками експертів, обсягів імпорту в січні-лютому було недостатньо для посилення конкурентної боротьби за український ринок.
Ціни
Після тривалої стабільності цін у січні-лютому вартість азотних добрив на українському ринку почала поступово зростати. За два місяці ціна на аміачну селітру виросла на 150-200 грн/т і досягла діапазону 3200-3400 грн/т з урахуванням ПДВ. Цей продукт подорожчав через зростання світових цін і недостатніх його обсягів на вітчизняних підприємствах.
Здешевлення карбаміду на світовому ринку в кінці 2011-початку 2012 року знайшло відображення на товарній пропозиції внутрішнього споживання. Якщо у грудні 2011 року лише Одеський портовий завод наблизив ціни продажу до рівня пропозиції на умовах FOB - порт Чорного моря, то впродовж січня-лютого це зробили й інші хімічні підприємства. На початку березня карбамід коштував у середньому 3,65-3,90 тис. грн/т. Проте аграрії, як і раніше, зважено підходять до придбання цього мінерального добрива.
На ринку карбамідно-аміачної суміші (КАС) ціни залишаються на рівні 2,8-2,9 тис. грн/т. До кінця березня вартість цього товару може підвищитися до 3,0 тис. грн/т, враховуючи ПДВ. Упродовж квітня суттєвих змін цін на КАС не передбачається.
В Україні спостерігається помірний попит на комплексні добрива, обумовлений високою ціною та посушливими погодними умовами, що зменшують віддачу від їх застосування. Упродовж лютого 2012 року ціни внутрішнього ринку на NPK дещо знизилися. Вартість продукції «Сумихімпрому» на початку березня становила на N15P15K15 4,2 тис. грн/т, N8P24K24 - 5,4 тис. грн/т. Нітроамофоска російського виробництва (16:16:16) пропонувалася за $427-445/т на умовах поставки DAF Росія-Україна, тоді як на внутрішньому ринку вона коштує 4,4-4,6 тис. грн/т.
Загалом формування запасів мінеральних добрив розпочалося ще восени 2011 року, оскільки аграрії прогнозували сезонне підвищення цін на хімічну продукцію у період весняно-польових робіт. Швидше за все, в березні-квітні азотні добрива в Україні матимуть тенденцію до незначного дорожчання. У будь-якому разі зростання цін буде не таким стрімким як відбувалося у попередні роки.
Прогноз
За обсягами виробництва та споживання мінеральних добрив 2012 рік нагадуватиме 2009-ий. Після зростання цін на продукцію хімічних підприємств і нафтопереробних заводів, аграрії скоротили обсяги закупівлі мінеральних добрив і пально-мастильних матеріалів перед весняною посівною кампанією та не змогли забезпечити потреби мінеральних добрив, а пальне зберігали для проведення збиральних робіт. Таким чином, внесення мінеральних добрив весною 2009 року відбулося за рахунок залишків осінньої посівної з додаванням незначної кількості добрив, куплених за новими цінами. Як наслідок, у 2009 році відмічалося зменшення обсягів внесення добрив порівняно з 2008 роком.
Особливостями нинішнього року є отримання хімічними підприємствами природного газ за підвищеними цінами, що позначиться на підвищенні собівартості продукції. У свою чергу, сільськогосподарські виробники мають гірші фінансові показники порівняно з попередніми роками через недоотримання доходів від реалізації врожаю. Ці фактори матимуть вирішальний вплив на кон’юнктуру внутрішнього ринку мінеральних добрив.
Січень-лютий нинішнього року характеризувався низьким попитом на мінеральні добрива. Причинами цього були високі ціни на аміачну селітру, відсутність міжсезонного здешевлення продукції та проблеми з її транспортуванням. Покращити ситуацію на ринку могли б товарні кредити операторів ринку. Проте за нинішніх цін на енергоносії, можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках, товарне кредитування є не доречним.
Запозичити кошти у банківських установах сільськогосподарським підприємствам теж є малоприйнятним, оскільки передбачає тривалу процедуру оформлення позики та тягне за собою боргові зобов’язання.
Виробники та споживачі мінеральних добрив адекватно оцінюють чинну ситуацію - і ті, й інші зацікавлені у збільшенні операцій купівлі-продажу товарів. Проте активність товарного ринку залежатиме від цін на добрива. Антимонопольний комітет проводив перемовини з хімічними підприємствами щодо зниження цін на внутрішньому ринку на мінеральні добрива. Проте на той час більшість хімічних підприємств реалізували оптові партії товару березня та квітня. Відтак, вартість добрив, ймовірно, знизиться лише в травні. Тому цінового регулювання або квотування поставок мінеральних добрив не передбачається.
Високі врожаї потребують дбайливого відношення до землі. Винесення рослинами поживних речовин із ґрунту має компенсуватися мінеральними добривами. Відтак, незважаючи на їх високу вартість, аграрії намагаються підтримувати родючість ґрунтів.
Виробництво
Враховуючи природні ресурси, в Україні домінує виробництво азотних мінеральних добрив. Калійні та фосфороні добрива виробляються значно меншими обсягами. До 2008 року виробництво азотних добрив щорічно збільшувалося, оскільки на них зростав попит вітчизняних та зарубіжних аграріїв. Проте вітчизняні азотні підприємства залежать від ситуації на газовому ринку, що негативно позначається на обсягах виробництва.
За останні 10 років виробництво азотних мінеральних добрив було найменшим у 2009 році та найбільшим - у 2011. Якщо у 2009 році виробництво їх становило 2,2 млн т, то торік перевищило 2,9 млн т, що більше порівняно з попереднім роком на 27%.
Серед мінеральних добрив у вітчизняній хімічній промисловості домінує карбамід та аміачна селітра. Так, у структурі виробництва добрив частка карбаміду становить 61%, аміачної селітри – 29%. Минулого року обсяги виробництва карбаміду досягли 3,7 млн т у фізичній вазі; аміачної селітри - 2,3 млн т. Виробниками карбаміду в Україні є ПАТ «Концерн Стірол» (м. Горлівка), ПАТ «ДніпроАзот» (м. Дніпродзержинськ), ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» м. Сєверодонецьк, ПАТ «Азот» (м. Черкаси), ВАТ «Одеський портовий завод» (м. Одеса). Хімічні підприємства та трейдери реалізують мінеральні добрива до більш ніж 40 країн різних континентів. Споживачами вітчизняних добрив є Бразилія, Єгипет, Індія, Канада, Мексика, Туреччина, країни Європейського Союзу. Проте більшість вироблених добрив знаходять споживачів на внутрішньому ринку.
Внесення добрив
За даними державної служби статистики, в Україні щорічно зростає внесення мінеральних добрив та знижується використання органічних. Якщо у 2005 році вносилося 558 тис. т мінеральних добрив у діючій речовині, то за попередніми підсумками у 2011 - 1180 тис. т д.р. За розрахунками обсяги внесених добрив на 1 га посівної площі збільшилися із 32 кг д.р. у 2005 році до 63 кг – у 2011. До того ж, рекордні врожаї зерна 2008 та 2011 років відзначалися підвищеним внесенням мінеральних добрив.
Більше використовуються азотомісткі мінеральні добрива. Їх частка становить 74%, тоді як фосфорних - 14%, калійних - 12%. Упродовж останніх років обсяги внесення азотних і калійних добрив збільшилися, що свідчить про раціональність застосування мінеральних добрив для забезпечення рослин необхідними елементами живлення впродовж одного вегетаційного періоду.
Порівняно з мінеральними добривами внесення органічних постійно зменшується. За попередніми підсумками у 2011 році внесення органіки становило 9,4 млн т або 0,5 т на 1 га посівної площі. Це на 5% менше попереднього року та на 29% - 2005-го. Основними причинами цього є відсутність у більшості вітчизняних агрохолдингів розвиненого тваринництва та зменшення існуючого поголів’я худоби та свиней у сільськогосподарських підприємствах. Тож у найближчій перспективі передбачається збереження тенденції до зменшення внесення органічних добрив та надання переваги при удобренні сільськогосподарських земель хімічній продукції.
Внутрішній ринок
Розвиток вітчизняного ринку мінеральних добрив залежить від потреб сільськогосподарських виробників у хімічній продукції, цін на сировину, попиту світового ринку та обсягів імпорту до України. Недостатньо волога осінь 2011 року стримувала купівлю та внесення добрив. Лише з лютого поточного року аграрії розпочали пошук вигідних пропозицій мінеральних добрив, адже з кінця березня до початку травня ціни на добрива матимуть сезонне зростання. Хоча світовий ринок характеризується укладенням угод на невеликі партії товару, це не заважає виробникам і трейдерам знаходити підстави для підвищення вартості популярних добрив.
Динаміка виробництва азотних мінеральних добрив (у перерахунку на діючу речовину), тис. т
Відтак, цінова ситуація цьогоріч є більш сприятливою для виробників добрив порівняно з попереднім. Вартість карбаміду виросла на $40 за тонну з $350-360 до $390-400/т. Аміачна селітра також подорожчала на $20 з $280-290 до $300-310/т. Така тенденція є прийнятною для хімічних підприємств, але повністю не виправляє ситуацію із покриттям виробничих витрат, оскільки закупівельна ціна газу у 2012 році становить $416 за 1 тис. куб. м. Тому промислове виробництво буде зосереджено на тих видах мінеральних добрив, які забезпечать вищу рентабельність. Більше всього такими добривами залишаться карбамід та аміачна селітра.
Ситуація із карбамідом на внутрішньому ринку залишається невизначеною. Трапляються непоодинокі випадки, коли споживачі не отримали оплаченого ще в січні товару. Основною причиною цього є проблеми з логістикою товару. Реформування залізничних перевезень ускладнює роботу хімічних підприємств. Іншими факторами цього є поступове підвищення експортної активності підприємств та порівняно невеликі обсяги імпорту товару. При цьому на внутрішньому ринку утримується стабільна цінова ситуація.
Структура виробництва азотних мінеральних добрив в Україні у 2011 році
Незважаючи на експортну орієнтацію вітчизняних виробників мінеральних добрив, упродовж березня-квітня їхня увага буде зосереджена на внутрішньому ринку, який має великий потенціал до розвитку. До того ж, російські трейдери на нашому ринку знижують ціни на великі партії товарів. Для порівняння, аміачна селітра українських хіміків коштує 3,3 тис. грн/т на умовах самовивозу зі складу виробника, тоді як російська - на 5% дешевше. Але навіть такий очевидний демпінг стримує українських хіміків від зниження цін. Надалі очікується зростання вартості добрив через активізацію світового попиту, що дає підстави для утримування поточних цін і навіть їх підвищення впродовж березня-квітня. За оцінками експертів, обсягів імпорту в січні-лютому було недостатньо для посилення конкурентної боротьби за український ринок.
Ціни
Після тривалої стабільності цін у січні-лютому вартість азотних добрив на українському ринку почала поступово зростати. За два місяці ціна на аміачну селітру виросла на 150-200 грн/т і досягла діапазону 3200-3400 грн/т з урахуванням ПДВ. Цей продукт подорожчав через зростання світових цін і недостатніх його обсягів на вітчизняних підприємствах.
Здешевлення карбаміду на світовому ринку в кінці 2011-початку 2012 року знайшло відображення на товарній пропозиції внутрішнього споживання. Якщо у грудні 2011 року лише Одеський портовий завод наблизив ціни продажу до рівня пропозиції на умовах FOB - порт Чорного моря, то впродовж січня-лютого це зробили й інші хімічні підприємства. На початку березня карбамід коштував у середньому 3,65-3,90 тис. грн/т. Проте аграрії, як і раніше, зважено підходять до придбання цього мінерального добрива.
На ринку карбамідно-аміачної суміші (КАС) ціни залишаються на рівні 2,8-2,9 тис. грн/т. До кінця березня вартість цього товару може підвищитися до 3,0 тис. грн/т, враховуючи ПДВ. Упродовж квітня суттєвих змін цін на КАС не передбачається.
В Україні спостерігається помірний попит на комплексні добрива, обумовлений високою ціною та посушливими погодними умовами, що зменшують віддачу від їх застосування. Упродовж лютого 2012 року ціни внутрішнього ринку на NPK дещо знизилися. Вартість продукції «Сумихімпрому» на початку березня становила на N15P15K15 4,2 тис. грн/т, N8P24K24 - 5,4 тис. грн/т. Нітроамофоска російського виробництва (16:16:16) пропонувалася за $427-445/т на умовах поставки DAF Росія-Україна, тоді як на внутрішньому ринку вона коштує 4,4-4,6 тис. грн/т.
Загалом формування запасів мінеральних добрив розпочалося ще восени 2011 року, оскільки аграрії прогнозували сезонне підвищення цін на хімічну продукцію у період весняно-польових робіт. Швидше за все, в березні-квітні азотні добрива в Україні матимуть тенденцію до незначного дорожчання. У будь-якому разі зростання цін буде не таким стрімким як відбувалося у попередні роки.
Прогноз
За обсягами виробництва та споживання мінеральних добрив 2012 рік нагадуватиме 2009-ий. Після зростання цін на продукцію хімічних підприємств і нафтопереробних заводів, аграрії скоротили обсяги закупівлі мінеральних добрив і пально-мастильних матеріалів перед весняною посівною кампанією та не змогли забезпечити потреби мінеральних добрив, а пальне зберігали для проведення збиральних робіт. Таким чином, внесення мінеральних добрив весною 2009 року відбулося за рахунок залишків осінньої посівної з додаванням незначної кількості добрив, куплених за новими цінами. Як наслідок, у 2009 році відмічалося зменшення обсягів внесення добрив порівняно з 2008 роком.
Особливостями нинішнього року є отримання хімічними підприємствами природного газ за підвищеними цінами, що позначиться на підвищенні собівартості продукції. У свою чергу, сільськогосподарські виробники мають гірші фінансові показники порівняно з попередніми роками через недоотримання доходів від реалізації врожаю. Ці фактори матимуть вирішальний вплив на кон’юнктуру внутрішнього ринку мінеральних добрив.
Січень-лютий нинішнього року характеризувався низьким попитом на мінеральні добрива. Причинами цього були високі ціни на аміачну селітру, відсутність міжсезонного здешевлення продукції та проблеми з її транспортуванням. Покращити ситуацію на ринку могли б товарні кредити операторів ринку. Проте за нинішніх цін на енергоносії, можливості реалізації продукції на зовнішніх ринках, товарне кредитування є не доречним.
Запозичити кошти у банківських установах сільськогосподарським підприємствам теж є малоприйнятним, оскільки передбачає тривалу процедуру оформлення позики та тягне за собою боргові зобов’язання.
Виробники та споживачі мінеральних добрив адекватно оцінюють чинну ситуацію - і ті, й інші зацікавлені у збільшенні операцій купівлі-продажу товарів. Проте активність товарного ринку залежатиме від цін на добрива. Антимонопольний комітет проводив перемовини з хімічними підприємствами щодо зниження цін на внутрішньому ринку на мінеральні добрива. Проте на той час більшість хімічних підприємств реалізували оптові партії товару березня та квітня. Відтак, вартість добрив, ймовірно, знизиться лише в травні. Тому цінового регулювання або квотування поставок мінеральних добрив не передбачається.
Схожі матеріали (за тегом)
03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Похолодання та затяжні дощі в Україні продовжують затримувати збирання соняшника та сої, що ще більше уповільнить збирання кукурудзи.
Похолодання та затяжні дощі в Україні продовжують затримувати збирання соняшника та сої, що ще більше уповільнить збирання кукурудзи.
03 жовтня 2025
