Удобрити фінансово
/
Агромаркетинг
/
Вівторок, 03 квітня 2012 14:16
Інвестиційний клімат в українському аграрному виробництві залежить від багатьох факторів, які є визначальними і рушійними у плані залучення іноземних капіталовкладень. Перш за все, до уваги треба брати процеси, які відбуваються у світі. А це - постійне зростання населення, підвищений попит з боку біопаливної промисловості (ні для кого не секрет, що виробництво у США націлене не на споживання, а на переробку на біопаливо), об’єктивне покращення структури харчування, зростання середнього класу тощо. Крім того, законодавчі процеси на державному рівні, а точніше, їх нестабільність по-різному впливають на надходження інвестицій у сільське господарство. І все-таки, скільки цього року може заробити аграрний сектор України? Цим питанням перейнялися учасники круглого столу, організованого нещодавно консалтинговим агентством «УкрАгроКонсалт».
Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт»:
«Загалом передумовами капіталовкладення є можливість довгострокових інвестицій (придбання землі чи оренда на тривалий час, наприклад на 99 років, як в Африці), нерозкритий потенціал аграрного сектору, дешеві ресурси (земля, робоча сила), тенденція до падіння ролі сімейних ферм та концентрація на великих підприємствах. Крім того, частка сільського господарства у світовому ВВП знижується, а це своєрідний сигнал для інвесторів призупинити вкладати кошти.
Безупинне зростання витрат аграрного виробництва також спонукає серйозно задуматися і переглянути статті витрат. Торік, скажімо, для забезпечення урожаю у 50 млн т потрібно було $12 млрд. Це прямі витрати. Для того щоб забезпечити використання цього зерна, треба інвестиції в обладнання, логістику. А це ще додаткові кошти. Загальна цифра - $1 млрд.
Якщо ми порівняємо витрати по двох популярних культурах - кукурудзі та соняшнику за шість років, то побачимо, що вони виросли у двічі-тричі. Найбільше припадає на добрива.
В такому разі які ж джерела фінансування? На мій погляд, це - особисті кошти (виручка від продажу продукції), іноземні інвестиції, бюджет, проте останні показники достатньо обмежені, позаяк у будь-який момент економіка може «звалитися»; товарні кредити на постачання матеріально-технічних ресурсів, які досить часто переходять у партнерські схеми; міжнародні донори - цілий ряд міжнародних організацій, серед яких МФК, ЄБРР. Зросла роль приватних інвесторів через IPO, євробонди, синдиковані позики тощо.
Щодо банківського кредитування, то випадкові гравці з банківського сектору не пройшли перевірку кризою і зійшли з ринку. Але все-таки банківський сектор вкрай обережний стосовно фінансування аграрного сектору.
Жан-Жак Ерве, радник президента правління банку CreditAgricole:
«Важливим фактором для банкірів наразі є формування й управління собівартістю: скільки, наприклад, коштує виробництво 1 т молока. Ціною на відміну від собівартості важко керувати. Також звертається пильна увага і фінансову структуру господарства: якщо агроформування не має капіталізації - для банку це чималий ризик. Окрім того, дуже важливо, чи може компанія управляти усім процесом виробництва від початку до кінця самостійно (виробити, реалізувати). Оскільки маржа послуг трейдерів надто велика, відповідно сільгоспвиробники повинні мати свої елеватори чи укладені контракти з іншими компаніями на зберігання. Ну, і звичайно, довіра - це ключовий фактор для банку, який і визначає: фінансувати фермера чи ні. Нам дуже важливо розуміти, як клієнт розвивається, позаяк банк розвивається разом з ним».
Вадим Кадрян, радник IFC з питань інвестицій в агро бізнесі:
«Саме доступ до фінансування (а точніше, поки що його відсутність), на думку великих українських агрохолдингів, є причинами, які гальмують розвиток галузі в цілому. До основних джерел фінансування відносяться власні кошти й інвестиції, які певною мірою обмежені; сезонні коливання цін, недосконалість регуляторної політики, високі транспортні витрати, слабкий юридичний захист виробників урожаю при збиранні тощо. Якщо говорити про основні джерела фінансування українських компаній, то їх можна поділити на дві корзини: довготривалі продукти (гривневі й валютні облігації) та інвестиції в акціонерний капітал (фонди прямих інвестицій, вихід на IPO, залучення потенційних інвесторів). IFC зі свого боку забезпечує на українському ринку фінансування аграрного сектору та консультативну підтримку. Зокрема, діють програми коротко- і довготривалого кредитування, інвестиції в аукціон капіталу, програма фінансування через банки невеликих сільгоспвиробників та фермерів».
Борис Хом’як, директор зі стратегічного планування «УкраАгроКонсалт»:
«Що стосується виходу на IPO, то це процедура досить непроста, і до неї господарствам, які мають намір до залучення інвестицій саме таким шляхом, повинні готуватися заздалегідь ретельно. Вийти на фондовий ринок так само складно, як на МФК (Міжнародна фінансова корпорація або ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку). Якщо хочете залучити якійсь додаткові кошти, особливо із Заходу, де нормально функціонує фондовий ринок, готуйтеся до того, що це може відбутися через 2 роки. Пам’ятайте: гроші так просто не сипляться», - застерігає експерт.
Це велика кропітка робота - підготувати звичайну українську фірму. З чого ж починати? Варто зауважити, що інвестори входять у компанію максимум на 7 років, а тому потрібно представити план і стратегію розвитку на цей період. На три роки подати повну фінансову звітність. Необхідна структура управління. Важливо, щоб у компанії був не один власник, який відповідав би за усі сфери діяльності. Дуже ризиковано самому вирішувати усі питання, а тому треба наділяти повноваженнями людей, які з вами працюють. Окрім того, юридична структура повинна бути прозорою. Для цього необхідно користуватися послугами незалежних юристів, аудиторів, які працюють на ринку, з фірмами, які можуть надати стратегічну підтримку. Але при цьому ви повинні пам’ятати, що окрім залучених коштів вам доведеться віддати частину своєї власності: або контрольний, або міноритарний пакет.
Загалом серед компаній, які вийшли на фондові ринки, 28% - сільськогосподарського напряму. Вони «зібрали» 4 млрд доларів, з них $1,4 млрд через фондовий ринок, $2,5 млрд - різні види позик. Відтак, чи бачимо, що фондовий ринок ніколи не представляв і не представлятиме основне джерело фінансування і великих, і малих підприємств».
Віталій Львов, віце-президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України:
«Одним із факторів залучення інвестицій багато хто вважає відкриття ринку сільськогосподарських угідь, пояснюючи тим, що дасть можливість аграріям отримувати кредити під заставу землі. Проте, як на мене, ситуація кардинально на краще не зміниться. Візьмемо для прикладу Румунію, Болгарію, де земля на 80-90% куплена іноземцями (згідно з законом, який дозволив це робити). Чи призвело це до появи нових інвестицій? Ні! Тому це один з міфів, який пропагують ті структури, яким це вигідно. Проте аж ніяк це не на користь українським виробникам».
Олександр Ковалів, завідувач відділу Інституту агроекології і природокористування:
«Питання ринку сільськогосподарських угідь протягом останнього часу жваво обговорюється не лише між депутатами, а й в аграрному середовищі. Чимало дискусій ведеться стосовно того, хто ж купуватиме, а відповідно володітиме землею. Зрозумійте, сусід у сусіда не купить, бо він немає грошей, бо такий же бідний. Державні органи наразі не можуть придбати землю, а що вже говорити про майбутнє, коли її вартість має збільшитися в 1,7 разу! Місцеві органи самоврядування також не зможуть, позаяк у законі чітко прописано, що вони мають право купувати в межах населеного пункту, а за межами - органи виконавчої влади. А всі ми знаємо, що в межах населеного пункту переважно земель сільгосппризначення немає. Відповідно купуватимуть «громадяни України» - олігархи, яким треба гроші отоварити. То про який ринок землі можна говорити, про яку капіталізацію? Тому я розумію інвесторів, які побоюються у таке незвідане середовище вкладати кошти».
Інвестиційний клімат в українському аграрному виробництві залежить від багатьох факторів, які є визначальними і рушійними у плані залучення іноземних капіталовкладень. Перш за все, до уваги треба брати процеси, які відбуваються у світі. А це - постійне зростання населення, підвищений попит з боку біопаливної промисловості (ні для кого не секрет, що виробництво у США націлене не на споживання, а на переробку на біопаливо), об’єктивне покращення структури харчування, зростання середнього класу тощо. Крім того, законодавчі процеси на державному рівні, а точніше, їх нестабільність по-різному впливають на надходження інвестицій у сільське господарство. І все-таки, скільки цього року може заробити аграрний сектор України? Цим питанням перейнялися учасники круглого столу, організованого нещодавно консалтинговим агентством «УкрАгроКонсалт».
Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт»:Жан-Жак Ерве, радник президента правління банку CreditAgricole:Вадим Кадрян, радник IFC з питань інвестицій в агро бізнесі:Борис Хом’як, директор зі стратегічного планування «УкраАгроКонсалт»:Віталій Львов, віце-президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України: Олександр Ковалів, завідувач відділу Інституту агроекології і природокористування: 03 серпня 2026
Найдорожча машина в господарстві простоює саме тоді, коли кожна година на вагу золота, — чекає на зерновоз, який застряг у дорозі або ще не повернувся з току. За оцінками фахівців, такі простої разом із затримками транспорту та ущільненням ґрунту здатні знижувати ефективність збирання на п'ятнадцять — тридцять відсотків. Розв'язати це можна не купівлею ще одного комбайна, а технікою, що коштує в кілька разів дешевше.
Найдорожча машина в господарстві простоює саме тоді, коли кожна година на вагу золота, — чекає на зерновоз, який застряг у дорозі або ще не повернувся з току. За оцінками фахівців, такі простої разом із затримками транспорту та ущільненням ґрунту здатні знижувати ефективність збирання на п'ятнадцять — тридцять відсотків. Розв'язати це можна не ...
03 серпня 2026
03 серпня 2026
Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм. Важливо, щоб розетка листків була притиснута до поверхні ґрунту, а висота конусу наростання над поверхнею ґрунту була не більше 2 см. Така архітектоніка є запорукою успішної ...
Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм. Важливо, щоб розетка листків була притиснута до поверхні ґрунту, а висота конусу ...
03 серпня 2026
03 серпня 2026
Мед нового врожаю цьогоріч може подорожчати до трьохсот гривень за кілограм — і це ще звичайний, відкачаний. Той, що продають під назвою забрусного, коштує помітно більше, а суперечки про його справжню вартість тривають навіть серед бджолярів. Причина проста: з однієї рамки такого меду виходить близько двохсот грамів.
Мед нового врожаю цьогоріч може подорожчати до трьохсот гривень за кілограм — і це ще звичайний, відкачаний. Той, що продають під назвою забрусного, коштує помітно більше, а суперечки про його справжню вартість тривають навіть серед бджолярів. Причина проста: з однієї рамки такого меду виходить близько двохсот грамів.
03 серпня 2026
02 серпня 2026
Український підрозділ світового харчового гіганта звітує про зростання продажів удвічі швидше за ринок, а компанія вкладає мільярди в місцеві фабрики. Того ж тижня глобальна звітність показує падіння прибутку майже на третину. Обидві цифри правдиві — і разом вони пояснюють природу цього зростання значно точніше, ніж кожна окремо.
Український підрозділ світового харчового гіганта звітує про зростання продажів удвічі швидше за ринок, а компанія вкладає мільярди в місцеві фабрики. Того ж тижня глобальна звітність показує падіння прибутку майже на третину. Обидві цифри правдиві — і разом вони пояснюють природу цього зростання значно точніше, ніж кожна окремо.
02 серпня 2026
02 серпня 2026
Кількість неплатоспроможних аграрних компаній у Румунії за півроку майже подвоїлася, і в заголовках причиною називають українське зерно. Сам аналіз, на який посилаються, вибудовує причини інакше — і наше зерно там не на першому місці. Розбір цієї структури пояснює, чого чекати від сусіднього ринку тим, хто зараз розвертає експорт на захід.
Кількість неплатоспроможних аграрних компаній у Румунії за півроку майже подвоїлася, і в заголовках причиною називають українське зерно. Сам аналіз, на який посилаються, вибудовує причини інакше — і наше зерно там не на першому місці. Розбір цієї структури пояснює, чого чекати від сусіднього ринку тим, хто зараз розвертає експорт на захід.
02 серпня 2026
01 серпня 2026
Торік у цей самий момент сезону пшеницю починали продавати з дев'яти тисяч гривень за тонну. Цьогоріч господарства віддають її за п'ять із половиною — і навіть за таку ціну покупця доводиться шукати. За такого розкладу питання стоїть уже не про прибуток, а про те, чи має сенс виводити комбайн у поле.
Торік у цей самий момент сезону пшеницю починали продавати з дев'яти тисяч гривень за тонну. Цьогоріч господарства віддають її за п'ять із половиною — і навіть за таку ціну покупця доводиться шукати. За такого розкладу питання стоїть уже не про прибуток, а про те, чи має сенс виводити комбайн у поле.
01 серпня 2026
