Четвер, 07 липня 2011 13:41
«Турецький горох» на українських ланах
Юрій НОСЕНКО, канд. с.-г. наук
НААН України
Нут (лат. Cicer arietinum) - турецький горох, курячий горох, бенгальський горох, chana або channa - зернобобова культура родини бобові (Fabaceae). Рослина може бути заввишки 20-50 см з маленьким перистим листям з обох боків стебла. Плоди (боби) нуту мають діаметр від 0,5 до 1,5 см і є харчовим продуктом. В одному стручку міститься 2-3 горошини. Квітки нуту мають біле або червоно-синє забарвлення.
Існує два типи нуту
Desi - у нього маленьке, темне насіння і груба оболонка (переважає на індійському субконтиненті, в Ефіопії, Мексиці, Ірані); Desi також відомий як Бенгальський горох або chana. Нут Desi корисний для людей з проблемами цукру крові.
Kabuli - велике насіння світлого кольору з гладкою оболонкою (в основному вирощується на півдні Європи, в північній Африці, Афганістані та Індії). З 18 століття є найвідомішим і найпопулярнішим видом нуту.
Це найбільш посухостійка зернобобова культура, яка відрізняється стійкістю до більшості хвороб і шкідників, до яких значною мірою сприйнятливі інші культури родини бобових.
Цінність нуту
Вміст білка в насінні нуту залежно від сорту варіюється від 20,1% до 32,4%. Хоча білка в нуті небагато, менше ніж в решті бобів, але його якість і легка засвоюваність, а також насиченість найважливішими амінокислотами у нуту найвищі. За показниками харчової цінності, а також за сумою незамінних амінокислот (38,51%) і кількості основних з них: метіоніну (3,11%), триптофану (1,10%), лізину (7,65%), ізолейцину (6,81%) нут перевищує окремі зернобобові культури. За цим показником він поступається лише сої, перевищуючи при цьому квасолю, сочевицю і горох на 3-7% (табл. 1).
Таблиця 1. Порівняльний амінокислотний склад зерна зернобобових культур (Курчаєва О. Є, 2007 року)
|
Показники
|
Сочевиця
|
Квасоля
|
Горох
|
Нут
|
Соя
|
|
Білок, %
|
24,0
|
21,0
|
20,5
|
20,1
|
34,9
|
|
Незамінні амінокислоти,
|
|
|
|
|
|
|
г/100 г білка,
у тому числі:
|
35,54
|
38,0
|
37,14
|
38,51
|
36,18
|
|
Валін
|
5,29
|
5,3
|
4,9
|
4,57
|
15,98
|
|
Ізолейцин
|
4,25
|
4,9
|
5,3
|
6,81
|
5,18
|
|
Лейцин
|
5,37
|
8,28
|
8,0
|
7,56
|
7,65
|
|
Лізин
|
7,16
|
7,57
|
7,56
|
7,65
|
5,98
|
|
метіонін + цистін
|
2,11
|
2,04
|
2,22
|
3,11
|
3,06
|
|
Треонін
|
4,0
|
4,14
|
4,10
|
3,93
|
3,98
|
|
Триптофан
|
0,91
|
1,24
|
1,27
|
1,10
|
1,29
|
|
фенілаланін + тирозин
|
8,45
|
8,38
|
8,26
|
7,84
|
7,63
|
|
Замінні амінокислоти,
|
|
|
|
|
|
|
г/100 г білка, у тому числі:
|
62,29
|
60,1
|
57,4
|
56,53
|
61,9
|
|
Аланін
|
4,33
|
4,12
|
4,44
|
4,87
|
4,21
|
|
Аргінін
|
8,54
|
5,36
|
7,88
|
8,25
|
6,7
|
|
аспарагінова кислота
|
11,98
|
11,7
|
10,86
|
10,89
|
10,94
|
|
Гістидин
|
2,95
|
2,72
|
2,24
|
4,28
|
2,8
|
|
Гліцин
|
4,29
|
4,0
|
4,63
|
4,42
|
4,06
|
|
глютамінова кислота
|
16,45
|
14,9
|
15,47
|
10,69
|
17,33
|
|
Пролін
|
4,37
|
7,5
|
3,22
|
4,18
|
5,33
|
|
Сірин
|
5,20
|
5,8
|
4,1
|
4,82
|
5,93
|
|
Тирозин
|
3,25
|
3,0
|
3,36
|
2,67
|
3,03
|
|
Цистин
|
0,91
|
0,9
|
1,22
|
1,42
|
1,57
|
|
Загальна кількість
амінокислот, г/100 г білка
|
97,83
|
98,1
|
94,57
|
95,04
|
98,1
|
Нут є також перспективним джерелом макро- і мікроелементів (табл. 2).
Таблиця 2. Вміст макро- та мікроелементів у зерні зернобобових культур (Курчаєва О. Є., 2007 рік)
|
Елементний склад
|
Сочевиця
|
Квасоля
|
Горох
|
Нут
|
Соя
|
|
Макроелементи, мг/100 г
|
|||||
|
Калій
|
672
|
110
|
873
|
968
|
1607
|
|
Натрій
|
50
|
40
|
33
|
72
|
6
|
|
Кальцій
|
83
|
150
|
115
|
193
|
348
|
|
Магній
|
80
|
103
|
107
|
126
|
226
|
|
Сірка
|
163
|
159
|
190
|
198
|
224
|
|
Фосфор
|
390
|
480
|
329
|
444
|
603
|
|
Хлор
|
75
|
5,8
|
137
|
59
|
64
|
|
Мікроелементи, мкг/100 г
|
|||||
|
Селен
|
19,9
|
24,9
|
13,1
|
28,5
|
не знайдено
|
|
Залізо
|
1177
|
5940
|
6800
|
2600
|
15000
|
|
Йод
|
3,5
|
12,1
|
5,1
|
3,4
|
8,2
|
|
Кобальт
|
11,6
|
18,7
|
13,1
|
9,5
|
31,2
|
|
Марганець
|
1190
|
1340
|
1750
|
2140
|
2800
|
|
Мідь
|
660
|
580
|
750
|
660
|
500
|
|
Молібден
|
77,5
|
39,4
|
84,2
|
60,2
|
99,0
|
|
Фтор
|
25
|
44
|
30
|
-
|
120
|
|
Хром
|
10,8
|
10,0
|
9,0
|
-
|
16,0
|
|
Цинк
|
2420
|
3210
|
3180
|
28
|
не знайдено
|
Зерно нуту багате на вітаміни (В1 В2, В6, РР) і за цим показником також перевищує нут і горох (табл. 3).
Таблиця 3. Вміст вітамінів у зерні зернобобових культур
(мг у 100 г продукту) (Курчаєва О. Є, 2007 рік)
|
Вітаміни
|
Нут
|
Горох
|
Квасоля
|
|
В1
|
1,23
|
0,79
|
0,51
|
|
В2
|
0,54
|
0,17
|
0,18
|
|
В6
|
0,82
|
0,29
|
0,86
|
|
РР
|
2,21
|
2,19
|
2,12
|
Нут також містить: 50-60% вуглеводів (легкозасвоюваних вуглеводів), до 7% жирів (залежно від сорту цей показник варіюється), розчинні і нерозчинні харчові волокна. Розчинні волокна допомагають виводити з організму «шкідливий» холестерин, а нерозчинні - сприяють виведенню шкідливих речовин із кишечника.
Використання нуту
У зонах вирощування нуту його широко використовують для продовольчих і кормових цілей, а також як сировину для консервної і харчової промисловості. Основне призначення цієї культури - продовольче.
Насіння нуту споживають зазвичай у вареному і смаженому вигляді як ласощі, а також для приготування супів, других страв, гарнірів, пиріжків і національних страв. Зі смаженого подрібненого насіння готують брикети в суміші з родзинками, насінням кунжуту або волоським горіхом.
Нут використовують і при виготовленні консервів, які характеризуються високою поживністю і добрими смаковими якостями.
Додавання нутового борошна(10-20%) до пшеничного при випіканні хліба і виготовленні кондитерських і макаронних виробів підвищує поживність та смакові властивості продуктів. Із борошна нуту в чистому вигляді або суміші з молочним порошком готують поживну кашу для дітей.
Темнозабарвлене насіння нуту, що вирізняється підвищеним вмістом білка, широко застосовується у тваринництві як корм (1 ц зерна нуту містить 122 кормові одиниці і 19 кг перетравного білка). У раціоні з іншими кормами його використовують для годівлі різних тварин, особливо для свиней і птиці. У корм додают цілісне і роздроблене насіння, а також нутове борошно. Також їх застосовують як добавку до грубих кормів. Ціле насіння нуту дають споживати тваринам у вареному або запареному вигляді. У кормових раціонах птиці нут використовують як білковий концентрат замість рибного борошна.
У фазі формування і наливання зерна зелена маса нуту по кормових цінностях наближається до концентрованого корму, і в цій фазі вона охоче поїдається свинями і вівцями.
Біологія
Нут - теплолюбна і посухостійка культура. Найбільш сприятлива температура для проростання насіння - +6-8oС, мінімальна - +3-40С. Особливо він потребує тепла в період плодоутворення, добре переносить високі температури. В той же час нут є морозостійкою культурою. Сходи його витримують заморозки до -5-60С, а дорослі рослини можуть пережити осінні заморозки до -80С.
Маючи високу посухостійкість, нут може давати добрі та стійкі врожаї у посушливих районах. Погано переносить надмірне зволоження і в дощові роки уражується грибними хворобами (аскохітоз і фузаріоз).
Насінню нуту для набухання необхідно більше води, ніж того потребують решта зернобобових культур. У подальшому нут легко витримує як грунтову, так і повітряну засуху завдяки потужній кореневій системі й економному витрачанню вологи.
До грунтів нут не вимогливий. Він добре проростає на чорноземах, дає досить непогані урожаї і на інших грунтах.
Місце в сівозміні
Включення нуту в сівозміну дозволяє збагатити грунт азотом. Він є дуже добрим попередником для всіх зернових культур. Під нут не треба вносити азотні добрива, оскільки на його корінні утворюються бульбочки з азотфіксуючими бактеріями, які засвоюють азот із повітря і не тільки забезпечують потребу нуту в азоті, але й після збирання цієї культури на кожному гектарі залишається до 50 кг азоту. Нут практично не має спільних хвороб і шкідників із зерновими культурами, якими, як правило, насичені зернові сівозміни. Включення його в сівозміну дозволяє більш ефективно боротися з однорічними та багаторічними злаковими бур'янами.
Агротехніка
Попередники. Нут можна розміщувати в будь-якому полі сівозміни, але краще всього в просапному або після озимих хлібів.
Обробіток грунту. Основний обробіток грунту під нут починається з оранки на зяб плугом з передплужником на глибину не менш як 20 см. Глибша оранка сприяє кращій урожайності насіння. Навесні зяб рано боронують, а перед посівом культивують із подальшим боронуванням.
Посів. Сіяти нут слід у ранні терміни у вологий грунт, оскільки насіння його вимагає багато вологи для проростання. Сіють нут одночасно з ранніми зерновими культурами. При пізніх строках сівби посіви нуту зріджуються, пізніше достигають, внаслідок чого врожайність зменшується.
Кращий спосіб посіву - з шириною міжрядь 30-35 см, або стрічковий дворядковий з відстанями між стрічками 40-45 см. Норма висіву коливається у межах від 80 до 120 кг/га, залежно від місця обробітку (у посушливих районах нижча норма). Глибина закладення насіння сягає 5-7 см, а при підсиханні верхнього шару ґрунту - на 8-10 см. Широкорядний спосіб сівби забезпечують буряковою сівалкою ССТ-12, а звичайний рядковий - зерновими сівалками СЗ-3,6, СЗП-3,6. Перед сівбою насіння протруюють фундазолом (2-3 кг/т) і обробляють ризоторфіном або нітрагіном.
Догляд. При посіві в суху погоду доцільно грунт прикочувати, а у разі утворення кірки - боронувати. Надалі здійснюють міжрядні розпушення, прополювання. Спочатку нут через повільне проростання сильно пригнічується бур'янами, тому перше прополювання зазвичай проводять майже одразу після появи сходів. Механізований обробіток і прополку практикують не менше двох разів до зімкнення рядків.
Удобрення. Урожай значною мірою підвищується при внесенні на чорноземах фосфорних добрив: на легких дерново-підзолистих грунтах - калійних, а на бідних - азотних.
Збирання. Збирають нут, коли більшість бобів пожовтіє, а насіння у них стане твердим. Боби дозрівають рівномірно, не розтріскуються. Збирають нут комбайнами з пониженням ріжучого апарату. Краще всього для збирання комбайнами підходять сорти з високим розташуванням нижніх бобів.
Дружне дозрівання зерна нуту на всій рослині дозволяє збирати його прямим комбайнуванням. Затримки зі збиранням не критичні, позаяк при перестоюванні на корені нут не вилягає і не обсипається. Порівняно високе прикріплення нижніх бобів (близько 20 см) дозволяє без особливих проблем, які зазвичай властиві сої, збирати весь урожай без втрат.
Після збирання нуту є ще достатньо часу для якісної підготовки грунту під посів озимих культур та накопичення вологи. Пожнивних залишків залишається мало.
Сорти.У реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, занесено 9 сортів нуту, з них 6 - селекції Селекційно генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства і сортовивчення, 2 - Луганського інституту АПВ.
Таблиця 4. Коротка характеристика сортів нуту вітчизняної селекції
|
Сорт
|
Установа-заявник
|
Тривалість вегетаційного періоду, днів
|
Маса 1000 насінин, г
|
Урожай насіння, т/га
|
Вміст у насінні, %
|
||
|
середній
|
максимальний
|
білка
|
жиру
|
||||
|
Розанна
|
СГІ
|
95-100
|
290-310
|
1,8
|
3,6
|
25-26
|
4,5-5,0
|
|
Память
|
СГІ
|
90-95
|
280-300
|
1,8
|
3,4
|
26-27
|
5,0-6,0
|
|
Антей
|
СГІ
|
86-88
|
390-410
|
2,0
|
3,4
|
29-30
|
4,0-5,0
|
|
Пегас
|
СГІ
|
94-98
|
295-310
|
1,7
|
3,2
|
26-27
|
4,5-5,0
|
|
Тріумф
|
СГІ
|
94-98
|
400-420
|
1,7
|
3,3
|
28-30
|
5,0-5,5
|
|
Буджак
|
СГІ
|
90-94
|
410-430
|
1,8
|
3,4
|
28-29
|
5,5-6,0
|
|
Фагот
|
Луганський інститут АПВ
|
85-90
|
280-310
|
2,0
|
4,0
|
27,5-28,0
|
6-7
|
|
Добробут
|
Луганський інститут АПВ
|
75-94
|
240-260
|
1,9
|
4,0
|
28
|
6-7
|
Продовольче насіння нуту може поставлятися на експорт. Потенційними споживачами його у великих обсягах є країни Близького Сходу, Алжиру, Індії, Пакистану тощо, для яких ця культура вважається традиційним продуктом споживання.
Опубліковано в
Агрономія Сьогодні
