×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Звернення президента компанії «ЯРОС» Олександра Чернецького до сільськогосподарської спільноти України

/ Агрономія Сьогодні / Вівторок, 27 червня 2017 11:09
Я не хочу писати стандартні речі. Типу біотехнології — невід’ємна складова сучасного сільського господарства, чи їх використання — ознака високотехнологічності господарства. Я викладу власне бачення біотехнології у сучасному сільському господарстві.

 

Моя історія почалася в 2001 році, коли вперше прийшла думка — чому людина в сільському господарстві не може досягнути рівня ефективності природи. При рекордних урожаях рівень вирощеної вегетативної маси не може навіть наблизитися до рівня природного. Наступним запитанням було, як такі ефективні інструменти природи перенести в сільське господарство, зробити їх технологічними, щоб ними міг скористатися виробник із середньою кваліфікацією.

З того часу минуло 16 років, які я присвятив пошуку відповіді на ці та нові запитання, що виникали на моєму шляху. Він був нелегким, але дуже цікавим.

Головний висновок, який я виніс, — різниця сільського господарства і природи — в ЛЮДИНІ.

Людина присутня тільки в сільському господарстві, вона вибирає агротехніку, насіння, добрива, захист і цим створює власну технологію. І цих технологій стільки, скільки людей, які приймають рішення у сільському господарстві.

А у природи людини немає, і технологія одна. Але якщо найкращі технології сільського господарства не досягають рівня природи, значить всі вони містять спільні помилки, і причина їх — людина. І коли не вродило, то не погоду треба винити, а людину, оскільки при однаковій погоді не вродило тільки на полі, а там, де немає людини — в лісі, степу і на болоті, — вродило.

У чому різниця технології природи і технології людини? У ставленні до ролі мікроорганізмів в отриманні врожаю! Людиною їх роль нехтується. Що проявляється у нехтуванні ролі ґрунту, який є головною домівкою мікроорганізмів. Деякі «горе агрономи» взагалі трактують ґрунт як субстрат, насичений ґрунтовим розчином. А для природи — ґрунт живий організм та поліунікальний, що підтверджується власною ДНК!

У процесі ґрунтоутворення беруть участь бактерії, водорості, лишайники, амеби, мікронематоди, джгутикові, війчасті, гриби й актиноміцети. Є дані про присутність у ґрунтах неклітинних форм мікроорганізмів (вірусів, бактеріофагів).

Основна маса мікроорганізмів зосереджена в горизонті поширення кореневих систем на глибині 10-20 см. Їх чисельність в 1 г ґрунту становить десятки і сотні мільйонів штук. Загальна маса мікроорганізмів орного горизонту (25-30 см) становить близько 10 т/га.

Високородючі окультурені ґрунти містять найбільше мікроорганізмів. Людина, яка вносить у ґрунт всіх компонентів за весь вегетативний період менше 10 % маси мікроорганізмів, вступає у протиріччя з природою, протидіючи потенціалу природи, а не використовуючи його. Півбіди, якби людина за власним бажанням мала менше, ніж може, але біда в тому, що компоненти, які людина вносить у ґрунт і на рослину, є отрутою для мікроорганізмів. У результаті потенціал ґрунтів систематично багато років знижується.

Сьогодні успішне і стабільне сільське господарство потребує вмілого поєднання агротехніки, насіння, добрив, захисту і ВІДНОВЛЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ.

Саме потреба у відновленні родючості ґрунту дала поштовх розвитку і поширенню біологічних технологій або біологізації сільського господарства. Беручи до уваги потреби ґрунту, людина в змозі створити досконалу технологію. І це особливо актуально сьогодні при величезному різноманітті пропонованих продуктів.

Щоб досягнути найкращого результату, необхідно об’єднувати зусилля виробників і творців біотехнологій. Ціль компанії ЯРОС — відновлення родючості ґрунтів в процесі вирощування. І досягнути її ми можемо тільки разом з вами — господарями на землі.

Відновлення українських ґрунтів — це відновлення конкретного поля, конкретного гектара.

Результат не буває миттєвим, чудо — наслідок щоденних кроків до нього. У сільському господарстві ми часто не беремося за нові ідеї, бо боїмося помилитися. Але чого ми чекаємо? Настав наш час зайнятися важливою справою, відновити і підтримувати природну родючість українських ґрунтів, поки ми їх не знищили.

Сьогодні ми тратимо величезні гроші, щоб дати рослині те, що раніше давала земля. І не тратимо ні копійки, щоб її відновити. А це цілком реально. Давайте вершити велику справу — відновлення родючості ґрунтів і не тільки заради врожаю, а й ради ідеї.

Ми йшли до сьогоднішньої ефективності 16 років: 2001-2008 рр. — від ідеї до продукту, 2008-2017 рр. — розробка технології, тисячі гектарів, щоб сьогодні запропонувати досконалі рішення.

Ми знаємо, що для успіху недостатньо доброї ідеї чи наполегливої праці. Успіх — це також удача.

Біологізація — це не тільки інструмент заробляння грошей, це спосіб повернути борг природі, яка все дала нам безкоштовно. Це турбота про вічне.

Відновлення родючості починається з кожного з нас. Українські ґрунти — це реальні поля реальних людей! Це всі ми і кожен із нас. А всі ми — це Україна!

Кому цікаві наші думки і близькі цінності, запрошуємо до співпраці.
Мій телефон: 097 794 77 80

 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026
 10 липня 2026
Купити українську сільгосптехніку зі знижкою від держави можна вже давно — але саме процедура часто ставала стіною між фермером і грошима. Уряд щойно переписав правила підтвердження права на виплату, і для господарств у найскладніших регіонах це шанс нарешті скористатися компенсацією, яка може сягати 40% вартості машини.
Купити українську сільгосптехніку зі знижкою від держави можна вже давно — але саме процедура часто ставала стіною між фермером і грошима. Уряд щойно переписав правила підтвердження права на виплату, і для господарств у найскладніших регіонах це шанс нарешті скористатися компенсацією, яка може сягати 40% вартості машини.
10 липня 2026
 10 липня 2026
Поки експортні ціни на кукурудзу просідають, усередині країни тихо зростає альтернативний покупець зерна. Галузь, про яку донедавна майже не говорили, за рік наростила потужності у два з половиною рази — і кожен новий завод здатен переробити сотні тисяч тонн урожаю. Для аграрія це означає ще один канал збуту, незалежний від портів.
Поки експортні ціни на кукурудзу просідають, усередині країни тихо зростає альтернативний покупець зерна. Галузь, про яку донедавна майже не говорили, за рік наростила потужності у два з половиною рази — і кожен новий завод здатен переробити сотні тисяч тонн урожаю. Для аграрія це означає ще один канал збуту, незалежний від портів.
10 липня 2026
 10 липня 2026
Різниця в кілька рядків документа обернулася майже мільйоном доларів прихованої вартості. Українські митники зіставили інвойси імпортерів із даними, які надала китайська сторона, — і побачили системну розбіжність. Ключем до викриття стала не українська перевірка, а запит за кордон.
Різниця в кілька рядків документа обернулася майже мільйоном доларів прихованої вартості. Українські митники зіставили інвойси імпортерів із даними, які надала китайська сторона, — і побачили системну розбіжність. Ключем до викриття стала не українська перевірка, а запит за кордон.
10 липня 2026
 09 липня 2026
Український експорт зерна морем стикається з парадоксом: возити врожай через сусідню Румунію іноді вигідніше, ніж через власні глибоководні порти. Причина не в тарифах портів, а в тому, що війна вбудувала свою «премію за ризик» у кожну тонну, відвантажену з українського узбережжя.
Український експорт зерна морем стикається з парадоксом: возити врожай через сусідню Румунію іноді вигідніше, ніж через власні глибоководні порти. Причина не в тарифах портів, а в тому, що війна вбудувала свою «премію за ризик» у кожну тонну, відвантажену з українського узбережжя.
09 липня 2026
 09 липня 2026
Доля врожаю двох головних експортних культур України вирішиться в найближчі тижні. Кукурудза й соняшник входять у критичну фазу розвитку саме тоді, коли на країну може накотитися тривала спека. Аналітики вже назвали цифри можливих втрат — і вони прямо відгукнуться в цінах на полицях уже восени.
Доля врожаю двох головних експортних культур України вирішиться в найближчі тижні. Кукурудза й соняшник входять у критичну фазу розвитку саме тоді, коли на країну може накотитися тривала спека. Аналітики вже назвали цифри можливих втрат — і вони прямо відгукнуться в цінах на полицях уже восени.
09 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.