У сидератів різних сімейств неоднаковий функціонал: бобові спеціалізуються на фіксації азоту з повітря; хрестоцвіті і злаки — із грунту, переводять інші мінерали в більш доступну форму, запобігають демінералізації грунту, підвищують гумусний шар великою листової масою, як зелене добриво ріпак, гречка, овес, люцерна здатні знизити кислотність ґрунту бобові; соняшник, гірчиця біла, редька олійна, календула пригнічують нематод і ряд збудників хвороб. Всі сидерати своїми коренями розпушують грунт, особливо люпин, боби, олійна редька, а також пригнічують ріст бур’янів.
Але не кожен сидерат придатний для осіннього посіву. До ярих відносяться овес, редька олійна, ріпак, гірчиця біла, фацелія, які не зимують, у них відмирають і коріння, і надземна частина, але за зиму вони перегнивають не повністю. Озимі сидерати — жито, вика, ріпак — сіють пізно восени перед заморозками, щоб насіння проросло навесні.
Вибір сидерата для посіву з другої половини літа залежить від того, скільки часу залишається до холодів і заморозків, і наскільки він теплолюбний. Восени або в кінці літа має сенс сіяти тільки ті ярі сидерати, які встигнуть відрости мінімум на 15–20 см, і покриють суцільним килимом землю, захищаючи її від розмивання дощами, запобігаючи втрати цінних речовин і ерозію ґрунту. В цілому ярі сидерати можна сіяти до кінця серпня, у південних регіонах — до початку вересня. Великі поля засівають практично будь-якими культурами, в тому числі дворічними, і тільки за вирощування їх повним циклом вони дають максимальне збагачення землі азотом, фосфором, калієм та іншими мінералами. При цьому більшість сидератів мають сильно розвинену кореневу систему, наприклад, коріння люпину близько 1,5 м в глибину, інші виростають понад 1 м у висоту. Такі сидерати представляють цінність не як зелене добриво (стебла і листя занадто грубі для загортання у ґрунт), а як поліпшення структури грунту (розпушення і збагачення азотом), як кормова рослина або цінний медонос.
Гірчиця біла
Відмінно справляється з цими функціями гірчиця біла. Висівати її необхідно в кінці літа-на початку осені, вона встигає наростити зелень та запобігає втратам азоту й інших поживних речовин із грунту. З морозами рослина гине, але заорювати в землю її не потрібно. Гірчиця біла погано росте на кислих і заболочених ґрунтах.
Увага!
• Коріння гірчиці перегниває протягом 2 тижнів. Раніше цього періоду садити нові культури не варто.
• Найкраще сіяти гірчицю перед картоплею з метою захисту від дротяників.
• На піщаному грунті гірчиці слід дати вирости до 40 см у висоту до того, як зрізати і залишити в грунті.
Редька олійна
Ще один скоростиглий сидерат, відмінно підходить для засівання, наприклад ранньої картоплі. Росте на будь-яких типах грунтів, особливо на важких — розпушує і структурує. У редьки невелика витрата насіння, вона швидко сходить (за 5–7 днів) і нарощує зелену масу, досить холодостійка — встигає відрости до морозів, якщо посіяти пізніше. Прикоренева розетка із 4–5 листя вже через 2–3 тижні після появи сходів, а цвітіння — через 30–40 днів. Скошувати редьку олійну потрібно обов’язково до початку цвітіння. Хоча найбільша врожайність формується під час утворення стручків, редька набагато більша за гірчицю, у неї грубіші стебла, тому у фермерських господарствах вона росте довше. Як сидерат її сіють рядами між насінням 15 см. Витрата посівного матеріалу становить приблизно 2–3 г/1 м².
Ріпак
Ріпак вимогливий до грунту, але з метою поліпшення структури його доцільно використовувати на дерново-підзолистих, легко- і середньосуглинистих та чорноземах, хоча росте він і на супіщаних ґрунтах. Не підходить для вирощування на вологих ділянках. Ріпак як сидерат сіють у другій половині серпня, у південних регіонах пізніше (після 20-х чисел). Культура більш ніжна: якщо посіяти раніше терміну, рослини переростають, починають хворіти, погано зимують. Оптимальні розміри куща, з якими ріпак безболісно йде під зиму: висота — близько 20–25 см і розетка із 6–8 листків.
Ріпак потрібує більше догляду — ця культура погано переносить різку зміну погоди, коли після раптової відлиги знову настає мороз — це викликає кореневу гниль. Ця ж проблема виникає за надмірного внесення азотних добрив. Сіють ріпак на глибину 2–3 см. Сходи з’являються через 4–5 днів. Навесні за сприятливої зимівлі він продовжує рости і цвіте до середини травня. Косити його починають за два тижні до висадки основної культури. Після ріпаку можна висадити розсаду перцю, томатів, баклажанів.
Зверніть увагу!
• Ріпак вимогливий до складу грунту, посів слід проводити на глинистих або суглинних ділянках.
• Варто подбати, щоб на полі не було великих грудок. Адже вони — прекрасне середовище для розмноження слимаків, а ці шкідники є основними ворогами молодих пагонів ріпаку.
• Культура чутлива до коренової гнилі.
Гречка
Гречку як сидерат краще висівати навесні, оскільки для її розвитку потрібно 1–3 місяці, але можна посіяти і восени, за шість тижнів до перших заморозків. Її можна сіяти після картоплі, томатів, огірків. Сходи з’являються на 9–10 день. Косити необхідно в стадії цвітіння — перші квіти приблизно через місяць після сходів. Квітуча гречка зберігає ніжне листя і стебла, добре перегниває. Вона росте на будь-яких типах грунтів, у тому числі бідних, дає гарну органічну масу, не зберігає азот у грунті, але перетворює фосфор у легкодоступну для овочів форму.
Вика
Вика — бобова культура, що використовується і для органіки, і для насичення ґрунту азотом на важких ділянках. Вона більш примхлива — росте тільки на слабокислих ділянках, не терпить сухості. Скоростигла рослина, добре нарощує листову масу, захищає овочі від равликів і слимаків. Посадити її можна під будь-які овочі, у тому числі під капусту, коли неприпустимо сіяти хрестоцвіті сидерати, але не можна садити перед бобовими (горохом, квасолею). Часто вику включають у суміші з житом, ріпаком, райграсом. Глибина загортання насіння — 1–3 см. Косити і закладати в грунт можна вже через 60–65 днів після посіву.
Не варто сіяти сидерати перед овочевою культурою того ж сімейства. Це може викликати хвороби грунту. Вику не можна садити перед бобовими — горохом або квасолею. Але можна посіяти після них. Таким способом у землю додається азот, що сприятливо для подальшої посадки капустяних культур.
Важливо!
Пам’ятайте, що вика виділяє хімічну речовину, котра перешкоджає росту дрібного насіння, тому посів овочів можливий тільки через місяць після закладання «зеленого добрива».
Поширені помилки під час роботи з сидератами
• Спільне розміщення сидеральних і основних культур, що належать до одного сімейства. Наприклад: капусту, редиску вирощують із гірчицею, редькою маслянистою і ярим ріпаком. Усі вони належать до сімейства хрестоцвітих та уражуються одними і тими ж хворобами й шкідниками.
• Пізнє скошування, що призводить до формування потужного задерев’янілого стебла, кореневої системи та визрівання насіння. Це спричиняє складнощі у розпушуванні ґрунту, засмічення ділянки насінням та його неконтрольоване проростання.
• Неправильний вибір сидератів стосовно стану та родючості ґрунту. Одні добре ростуть на найбідніших ґрунтах, інші проростають на більш родючих.
• Нехтування правилами сівозміни.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук,
Інститут захисту рослин НААН
