Що тільки не культивують зараз українські аграрії! У кількох регіонах сіють навіть… вербу. Наприклад, ділянки верболозу верби закладені на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах під Львовом: це зробили вчені Українського НДІ прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого.
Навіщо її спеціально культивувати? Сама ніби росте: біля ставу, річки. Та й навіщо верба у великій кількості - на віники чи що?
Виявляється - на паливо. Ціни на традиційні його види (нафта, газ, вугілля) постійно й відчутно зростають, б’ють по кишені. Ціна ж кілоджоуля енергії, що отримується з плантації енергетичної верби, вже зараз є найнижчою з-поміж усіх традиційних палив. А завтра цей розрив, вірогідно, збільшиться ще.
Також читайте: Технологія вирощування енергетичної верби
Енергетична верба - це рослина, яку вивели вчені шляхом селекції. Вона невибаглива до якості ґрунтів, має значну тепловіддачу, близьку до вугілля. Нині відомо майже 20 видів швидкорослих культур, які використовують для одержання енергетичної біомаси: міскантус, евкаліпт, тополя, сорго, топінамбур, світчграс та ін. У нас це порівняно нова традиція, бо завжди використовували як енергоносій звичайні дрова. Але нині палити деревиною - все одно що купюрами. Біорослини набагато дешевші.
У кліматичній зоні, де розмішена Україна, найкраще підходить верба сорту салікс, або Salіx Vіmіnalіs. Ця рослина використовується для виробництва палива також у таких країни, як Великобританія, Швеція, Польща, Данія. Перевага цього виду верби - швидкорослість. Вона зростає навіть на невгіддях й живе до 25 років. Дає річний приріст деревини близько 12 т/га. Чималі плантації верби енергетичної розташовані у синьо-жовтій Швеції: там площі її доходять до 20 тис. га, а у Польщі вербу вирощують на територіях близько 6000 га.Отже, салікс - це сировина. Що ж є продуктом її переробки? Просто подрібнена рослина, такий ніби щільний хмиз. Або ж вербова щепа, що пресується у пелети за допомогою спеціальних агрегатів. Вербову біомасу спалюють так само, як вугілля або дрова. Її можна використовувати на теплостанціях і промислових підприємствах як паливо для генераторів з метою вироблення електроенергії. У тому числі підходить верба й для твердопаливних котлів у системах побутового опалення.
В Україні уже не перше десятиліття використовують для виробництва паливних брикетів солому зернових культур. Але за кілька останніх років її вартість підскочила і продовжує зростати. Бо солома - крім іншого, ще й цінне азотовмісне добриво: її вигідніше приорювати, ніж спалювати. Тож верба цілком може потіснити солому як сировину на ринку паливних пелет.
Виробництво теплової й електричної енергії з вербового палива, як підрахували фахівці, приблизно удвічі дешевше, якщо порівнювати з використанням для тієї ж мети природного газу, а надто - російського, нині для нас взагалі найдорожчого в світі. Природне ж паливо, «видобуте» за допомогою енергетичної верби, дасть не лише дохід аграріям. Вчені екологи підрахували: гектар плантації енергетичної верби щорічно забирає з повітря приблизно 200 т вуглекислого газу. Стільки ж викидають в атмосферу за той же проміжок часу 100 автомобілів. Тобто вона сприяє очищенню атмосфери від зайвих сполук, запобігає парниковому ефекту.
В Україні стоїть порожньо велика кількість земель не сільськогосподарського призначення. Чому б не задіяти їх під енергетичну вербу? Тож не дивно, що її вже починають культивувати: на Волині, в Харківській області, на Прикарпатті й Тернопіллі - там, де немає можливостей особливо покладатися на зернові або олійні культури. Поки що за вербу беруться прогресивні фермери-одинаки і вчені, але дуже швидко нею зацікавляться й крупні агропідприємства. Бо так є у Європі - і, значить, скоро ця мода дійде і до нас.
Щоб збирати таку вербу, в Євросоюзі давно придумано комбайни - зокрема, їх випускають відомі німецькі машинобудівельні компанії Krone і Claas. Наприклад, у комбайна моделі Krone BIG X 1100 ширина фронту скошування верболозу - 10 м. Він косить кущі, мов траву, і видає її зі свого бункера у кузов вантажівки вже подрібненою. Але можна використовувати й звичайні кормозбиральні комбайни зі спеціальними приставками.
Отже, верба енергетична - ще один перспективний спосіб, як зняти газову й нафтову залежність від Росії. Крім того, енергетичний верболіз також ефективний для рекультивації й збагачення неякісних ґрунтів мікроелементами, живильними речовинами, запобігання їх ерозії, поліпшенню екології довкілля.
Коментар вченого
Володимир КЛЮС, канд. техн. наук, завідувач відділом органічних енергоносіїв
Інституту відновлюваної енергетики (Київ)
- Плантації верби енергетичної є вже в різних регіонах, хоча її висіяно порівняно небагато поки що - десь близько 100 га по Україні. Посадковий матеріал закордонний - це ж не звичайна наша верба, а швидкоростуча. Така, що протягом трьох років виростає десь до трьох метрів завдовжки і 20 мм завтовшки. Далі її зрізують комбайном - він має застосовувати замість звичайної жатки спеціальну приставку з подрібнювачем. Вербу подрібнюють на короткі циліндрики. У такому вигляді вона душе швидко висихає. Тоді її спалюють у звичайних печах - промислових або побутових - в автоматичному режимі з механічною подачею палива. В Україні діє закон «Про біопаливо», який передбачає певні преференції тим, хто вирощує енергетичну вербу.
