Відтак, це питання залишається відкритим на перспективу і розвиток у майбутньому. Тим більше, що все одно як мінімум кілька років потрібно для плантації енергетичної верби перш ніж вона буде готова до збирання. І все ж хочеться, щоб і читачі газети подумали над цим питанням.
Деревна сировина не замінить нафту для НПЗ і хімічних заводів, газ для багатостраждальної, зокрема, через упущений момент для впровадження інновацій, промисловості. Така вже суть промисловості з її революціями, що вона сильно зав'язана на викопній сировині.
Однак застосовувати деревні матеріали в енергетиці не тільки можна, але і подекуди вкрай необхідно. Ось, наприклад, ви знаєте, що в деяких містах і регіонах України осінні канікули торік тривали не один, а два тижні? І це все дивна економія бюджетних коштів, коли економлять на опаленні приміщень шкіл і лікарень. Хоча медиків, звичайно, на канікули відправити складніше, тут робить свою справу медична реформа.
Напевно, більшість читачів живуть у сільській місцевості, діти і внуки ходять у школи, які центрального опалення ніколи не знали. Опалюють де вугіллям, а де і популярною і дешевою соломою, в інших місцях закуповують дрова. А тепер уявіть собі, якби в кожному населеному пункті України, де є школа або лікарня (беремо для прикладу їх як об'єкти особливої соціальної уваги), а за містом числиться стільки-то гектарів землі, посіяти енергетичні підліски верби, про які в «АС» ще написано не було. Це насадження так званого короткого обороту обрізки. Висаджувати потрібно тільки визначену кількість гектарів, збільшуючи насадження в міру оснащення об'єктів відповідним теплогенеруючим обладнанням та фактичною потребою, тобто ринкового попиту. Це вже економіка.
У випадку з такою нетрадиційно-традиційною сировиною, як дерево мова все-таки йде про когенерацію - можливості спільного виробництва не менше 2 продуктів і перш за все електрики й тепла.У нас же за перевиробництва електро-енергії постійно підвищують ціни, а вже тариф на електрику від спалювання деревних матеріалів навряд чи був би народним. В Україні «зелений» тариф більш ніж удвічі вище від тарифу для вугільних ТЕЦ. Тому йдеться здебільшого про теплоенергетику, тому що в ній, здається, більше можливостей для автономності, та й про підвищення енергетичної незалежності забувати не варто.
Йдеться про газифікацію твердого палива, зокрема енергетичних деревних матеріалів, шляхом піролізу, тобто термічного розкладання органічних природних сполук із мінімальною кількістю повітря. Калорійність газу може становити 4200-4500 ккал/м3, а процес здійснюватися при температурі всього 250-450 °C.
У спекотних країнах, до яких, як не крути, Україна не належить, що підтвердила декількома ударними тижнями зима, опалення не так затребуване. Тому там вартість енергоносіїв переноситься на електрику в повному обсязі. У нас же може проводитися перерозподіл навпіл або перенесення на опалення. Власне, виробництво теплової енергії для будь-якого регіону країни - від Ялти до Чернігова, від Берегово до Краснодона - актуальне, якою б теплою і довгою не бувала осінь і зима.
При посадці підлісків або навіть лісів з енергетичною перспективою запускається безліч соціальних механізмів і зв'язків: не пустує земля, значить, хтось на ній працює. Будуть спеціальні лісники, будуть інспектори, екологи, техніки та інші. При безпосередньому використанні знайдеться робота пічнику, вантажникам, сторожам, та й інспекторам МНС роботи буде достатньо. Ні, ці люди працюватимуть в прямому сенсі слова - руками, з технікою, з обладнанням.
Крім об'єктів соціальної сфери як потенційних і цілком реальних споживачів деревних енергетичних матеріалів, будуть і господарські об'єкти. І якщо у великому заводському цеху займаються швидше енергозбереженням через забивання вікон (ну і що, що темно, думає начальство, зате не дме), то для майстерень у якому-небудь КСП або ТОВ установка локального обігріву з використанням деревної сировини швидкозростаючих насаджень виглядає реальною. Тим більше реальна і необхідна вона для корівників, свинарників, курників. Їх відходи після зброджування або компостування могли б використовуватися і для удобрювання тих самих деревних насаджень. А це вже світова тема самозабезпечення, зменшення кількості відходів, збереження енергоресурсів.
Посмію зробити висновок, що при повсюдному впровадженні плантацій швидкорослих деревних культур і вигода буде загальна. Хіба що УГГ трохи потісняться, але ніхто і не закликає замінити газові грубки на піролізні котли. Ентузіазм аграрія + державна підтримка (дотації на посівний матеріал і техніку, допомогу в купівлі обладнання, наприклад, за умови поставок за пільговою ціною в найближчу школу або лікарню тощо) в теорії повинні дати добрий результат.
Вираз «Не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально» з нестаріючої класики, автори та герої якої міцно пов'язані і з Україною, з часом трансформується у просте «Не заважайте працювати».
PostScriptum. Верба - не тільки цінне енергетична дерево. Воно також використовується для очищення заражених грунтів. Верба, як і деякі інші рослини, поглинає токсичні речовини грунту, однак не знищує їх, тому при використанні верби з метою, зазначеною у цій статті, за порадами британських фахівців, слід ставити на печі фільтри, щоб токсичні речовини не потрапляли в систему. Вербові тріски також можна використовувати в саду для мульчування проти сильного росту бур'янів.
