Експерт прогнозує дефіцит імпортної насіннєвої картоплі в Україні

Експерт прогнозує дефіцит імпортної насіннєвої картоплі в Україні

/ Агроновини / Четвер, 07 березня 2024 20:50

Українські аграрії можуть зіткнутися з дефіцитом насіннєвої картоплі. І він може зберігатися упродовж трьох років.

Такий прогноз озвучив директор ТОВ Агріко Україна Микола Гордійчук в інтерв'ю для Сингента-Україна.

Зазначається, що господарство, яке він очолює, є одним із провідних постачальників високоякісного насіння картоплі іноземної селекції.

Експерт відмічає, що основний обсяг насіння картоплі із Західної Європи до України завозиться в лютому-березні-квітні. Провідні компанії прагнуть завезти садивний матеріал раніше – до Нового року, бо тоді є можливість вибору кращої якості.

«Тобто, вже зараз почався процес постачання насіннєвої картоплі до України і його заблоковано. Ситуація доволі критична. Я знаю компанію, яка спробувала завезти насіння картоплі. Простояла в черзі 20 днів. Якість вантажу опинилася під питанням, тому що на вулиці мороз і не завжди вдається ввімкнути компресор, аби дотримуватися необхідних 6-8°С. Чи назбирається в Україні напередодні сезону вдосталь імпортного насіння картоплі доброї якості, невідомо», – розповідає Микола Гордійчук.

Він додав, що це також шкодить планам із розмноження картоплі високої репродукції всередині України.

«До того ж ми не знаємо, чи достатньо буде насіннєвої картоплі в самій Європі. Під час ковіду її вирощували більше, натомість виробництво картоплі на фрі було радикально зменшене. Нині ситуація змінилася: кафе й ресторани відновили роботу, тож попит на фрі пішов угору. І тепер фермер аналізує, що йому посадити: насіннєву з урожайністю 30-35 т/га чи картоплю на фрі, що дасть на поливі 50 т/га? Із фрі менше мороки й ризиків, а ціна – майже однакова, оскільки завдяки зростанню попиту на картоплю фрі переробні заводи готові дати за неї таку саму ціну, яку платять покупці за насіннєву. Тож площі, що могли б бути зайняті під насіннєву, фермер використовує під фрі. Як наслідок, зменшення площ під насіннєві посадки в деяких країнах Західної Європи до 12%», – зауважив Микола Гордійчук.

Читайте також: В Україні знову зростають ціни на картоплю

Директор Агріко Україна відмічає, що треба взяти до уваги особливості європейських трендів. Якщо вже запущено процес зменшення посадки насіннєвої картоплі, то він триватиме не один рік, а два-три.

«Зважаючи на це, дефіцит імпортної насіннєвої картоплі нам загрожує й у наступному році, а може й далі. До цього треба бути готовими. Я пропоную мислити позитивно: давайте сподіватися, що нестача завезеного товару дасть стимул для розвитку насінництва всередині країни», – зазначає Микола Гордійчук.

Експерт додав, що у реєстрі сортів насіння України половина картопляних сортів належить закордонним оригінаторам. Якщо говорити про фактичну кількість картоплі на полях, то 20-30% становить картоплю української селекції і відповідно 70-80% – іноземну, яка здебільшого походить з Німеччини та Нідерландів, частково – з Польщі та Франції. Серйозний виробник садить дорожчий, іноземний, бо хоче впевненості у посадковому матеріалі та врожаї.

 14 липня 2026
Оновлена торгівельна угода з ЄС мала зняти бар'єри — але один із ключових сусідів свої обмеження знімати не збирається. Варшава публічно підтвердила: односторонню заборону на українську агропродукцію буде збережено, і аргументи в неї ті самі, що й три роки тому.
Оновлена торгівельна угода з ЄС мала зняти бар'єри — але один із ключових сусідів свої обмеження знімати не збирається. Варшава публічно підтвердила: односторонню заборону на українську агропродукцію буде збережено, і аргументи в неї ті самі, що й три роки тому.
14 липня 2026
 14 липня 2026
Азотні добрива навесні коштують дорожче, ніж узимку, — це знає кожен агроном. Але мало хто рахує, скільки саме забирає ця сезонна різниця з бюджету господарства. А коли порахувати, з'ясовується неприємне: гроші, які фермер щороку переплачує за КАС, могли б уже давно перетворитися на власну місткість.
Азотні добрива навесні коштують дорожче, ніж узимку, — це знає кожен агроном. Але мало хто рахує, скільки саме забирає ця сезонна різниця з бюджету господарства. А коли порахувати, з'ясовується неприємне: гроші, які фермер щороку переплачує за КАС, могли б уже давно перетворитися на власну місткість.
14 липня 2026
 14 липня 2026
Старт жнив традиційно тисне на ціни: пропозиція зростає, покупець вичікує. Український горох цього року не став винятком — котирування в портах пішли вниз. Та якщо порівняти з тим, де ринок був узимку, картина виходить зовсім не депресивною.
Старт жнив традиційно тисне на ціни: пропозиція зростає, покупець вичікує. Український горох цього року не став винятком — котирування в портах пішли вниз. Та якщо порівняти з тим, де ринок був узимку, картина виходить зовсім не депресивною.
14 липня 2026
 14 липня 2026
Держава роками говорить про перехід від сировини до продукту з доданою вартістю. Свіжа банківська статистика показує, що це вже не декларація: гроші пішли туди, куди вказував курс. І виявилося, що переробні підприємства залучили за пільговою програмою більше, ніж ті, хто вирощує сировину.
Держава роками говорить про перехід від сировини до продукту з доданою вартістю. Свіжа банківська статистика показує, що це вже не декларація: гроші пішли туди, куди вказував курс. І виявилося, що переробні підприємства залучили за пільговою програмою більше, ніж ті, хто вирощує сировину.
14 липня 2026
 13 липня 2026
Кукурудза цього липня опинилася під подвійним ударом. Один шкідник вигризає стебло зсередини, інший — підточує коріння, і обидва вийшли на пік активності водночас. Найнебезпечніша помилка зараз — вважати, що одна обробка закриє обидві проблеми. Вона не закриє.
Кукурудза цього липня опинилася під подвійним ударом. Один шкідник вигризає стебло зсередини, інший — підточує коріння, і обидва вийшли на пік активності водночас. Найнебезпечніша помилка зараз — вважати, що одна обробка закриє обидві проблеми. Вона не закриє.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Європейське поле горить у прямому сенсі: третя хвиля спеки з кінця травня добиває кукурудзу там, де її вирощують найбільше. Прогнози врожаю переписують щотижня, і цифри вже впали до рівнів, яких не бачили десятиліттями. Для українського експортера це відкриває вікно, якого не було кілька сезонів.
Європейське поле горить у прямому сенсі: третя хвиля спеки з кінця травня добиває кукурудзу там, де її вирощують найбільше. Прогнози врожаю переписують щотижня, і цифри вже впали до рівнів, яких не бачили десятиліттями. Для українського експортера це відкриває вікно, якого не було кілька сезонів.
13 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.