За час дії воєнного стану підприємства перероблювання сільськогосподарської продукції залучили в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» 85,25 млрд грн. Про це свідчать дані Міністерства фінансів станом на 13 липня 2026 року.
Для порівняння: кредити безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам за той самий період склали 57,49 млрд грн — тобто на 28 млрд менше. Перероблювання стало третім за обсягом напрямом фінансування, поступившись лише кредитуванню в зоні високого воєнного ризику (90,02 млрд грн) та фінансуванню оборотного капіталу (89,53 млрд грн).
Структура портфеля показує реальні пріоритети
Повна картина розподілу коштів за час воєнного стану виглядає так: зона високого воєнного ризику — 90,02 млрд грн, оборотний капітал — 89,53 млрд, перероблювання сільгосппродукції — 85,25 млрд, інвестиційні цілі — 70,84 млрд, сільгосптоваровиробники — 57,49 млрд, антивоєнні цілі — 56,81 млрд, енергосервіс — 9,77 млрд грн.
Загалом 48 банків-партнерів видали 121 718 кредитів на 473,6 млрд грн за час воєнного стану, а від самого старту програми у 2020 році фінансування перевищило 563,3 млрд грн за понад 156 тисячами договорів. Лише з початку 2026 року банки видали 21 556 позик на 101,1 млрд грн.
Агросектор у широкому розумінні — тобто перероблювання плюс виробники разом — генерує близько третини всього портфеля програми. Це робить його найбільшим споживачем пільгових кредитних ресурсів у країні.
Пільгова ставка робить перероблювання інвестиційно доступною
Причина такого перекосу на користь перероблювання цілком практична. Побудувати завод або встановити лінію — це капітальна інвестиція на десятки й сотні мільйонів гривень, яка за ринковою ставкою в умовах війни просто не окупалася б. Пільгові 5-7-9% роблять такий проєкт реальним: підприємець може залучити до 150 млн грн на розвиток виробництва, модернізацію чи відбудову зруйнованих об'єктів.
Натомість аграрій найчастіше бере кредит на сезонні потреби — посівну, пальне, добрива, — і ці суми менші за обсягом, хоч і масовіші за кількістю. Для них у програмі діє окремий напрям «Кредит на посівну» з лімітом до 90 млн грн, а строк пільгового кредитування для агровиробників уряд продовжив до 31 березня 2027 року.
Тобто структура портфеля відображає не байдужість до фермера, а різну природу потреб: виробник фінансує сезон, переробник — потужності. І саме друге поступово змінює те, у якому вигляді Україна продає свій урожай за кордон.
Читайте також: Агросектор дає вже 56% експорту України — рекорд воєнного часу
За матеріалами: Міністерство фінансів України
