Юлія Дейнека: «Як не будете щось самі робити, то нічого й не буде!»

Юлія Дейнека: «Як не будете щось самі робити, то нічого й не буде!»

/ Актуальна розмова / Середа, 09 листопада 2022 13:02

Війна, розв’язана росією проти України, щодня знищує наші міста та села і руйнує ланцюжки виробництва продовольства. Але українські фермери та фермерки всіляко намагаються цьому протидіяти й працюють з усіх сил заради продовольчої безпеки. І в цих зусиллях потребують підтримки. Нею, зокрема, є освітньо-грантова програма TalentA від міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience. Компанія, яка одразу ухвалила рішення вийти з російського ринку та всіляко підтримує українців, у рік війни попри труднощі й далі провадить TalentA та виділила гранти на суму майже 2,8 млн гривень на підтримання бізнесу фермерок. Ми вирішили розказати історії жінок, які навчалися на цій відомій програмі, про їхню роботу заради великої Перемоги, і як TalentA їм у цьому допомагає.

Юлія Дейнека — учасниця програми «TalentA-2022. Антикрихкість», шість років тому разом із чоловіком і сином ухвалила сміливе рішення. Родина переїхала з Харківщини на Львівщину, де розпочала спочатку вирощувати, а потім переробляти малину. Сьогодні сімейне підприємство пані Юлії — «Галицька сорока» виробляє оригінальні плодово-ягідні вина та варення, зокрема унікальне варення з пелюсток чайної троянди.

Малину ми вирощуємо вже понад 10 років. У моїх батьків було пару гектарів землі у Львівській області. Вони запропонували нам щось там вирощувати. Ми посадили малину, бо мали досвід вирощування ягідних культур на Харківщині. Придивлялися, як поводяться різні сорти малини на Заході України, підбирали оптимальні технології вирощування. Зрештою, вирішили повністю переїхати на нашу мініплантацію, — розповідає Юлія Дейнека.

Сьогодні в обробітку родини пані Юлії — трохи більше як два гектари землі, половина з яких під плодоносною малиною. Наша героїня каже, що варто було б замислитися про розширення площі насаджень, однак для цього спочатку слід краще механізувати виробництво.

Майже все робимо самі — руками. З техніки використовуємо лише мотокультиватори. Звісно, хотілося б із часом мати якийсь тракторець та іншу техніку. Як ми розпочинали цей проєкт, то оформилися за державною пільговою програмою, розрахованою на 10 років. Однак ця програма сьогодні не працює, тому мусимо сплачувати податки на загальних підставах. Проте не нарікаємо, а намагаємося якісно розвивати бізнес, — стверджує Юлія Володимирівна.

Логічним доповненням вирощування ягід стала організація їх переробки в господарстві. До того ж ідеться про автентичні продукти, які дедалі популярніші у Європі.

Знаєте, старші люди, коли куштують наше варення, то буває, що не в змозі стримати сльозу розчулення. Вони зізнаються, що його смак й аромат нагадують їм дитинство і бабусину хату… До нас приїздять гості на дегустації не лише з України, а й із різних країн світу. І, я гадаю, жоден із них не поїхав додому розчарованим, — каже пані Юлія.

Deyneka 2

Справдешнім хітом програми дегустації стало унікальне варення з пелюсток троянд, яке навчилися варити в господарстві.

Ми мали один старий великий кущ, із якого зробили сотні відводок. Згадали, яким популярним колись був цей продукт і ретельно опрацювали технологію виробництва. Адже пелюстки чайної троянди не можна заморозити чи покласти на зберігання — вони повинні перероблятися свіжими. Гадаю, що нам вдалося впоратися із завданням, бо туристи з Болгарії, де чайна троянда — це символ країни, хвалили наше варення та пропонували співпрацю, — розповідає наша героїня.

Утім, хоча продукція бренду «Галицька сорока» викликає підвищену зацікавленість у закордонних споживачів, про імпорт поки що не йдеться.

Потрібно розширювати виробництво, щоб мати змогу формувати великі партії. Над цим і працюємо, незважаючи на труднощі. Так, наприклад, ми розчистили ділянку з джерелом поблизу нас, вивезли звідти шість вантажівок сміття й хотіли встановити зрошувальну систему. Але місцева влада віддала цю землю чужим людям. Але, хай би що там було, наша головна мета — якість. Треба рухатися і розвиватися. Як не будете щось самі робити, то й нічого не буде! — переконана Юлія Дейнека.

До того ж родина Дейнеків мірою сил веде благодійні проєкти, посиливши свою роботу в цьому напрямі з початком широкомасштабної війни. Так, у лютому практично всі наявні запаси варення безплатно передали біженцям на Львівщині. Так само і тепер «Галицька сорока» не стоїть осторонь, коли людям потрібна допомога.

Ми всі дуже очікуємо на нашу перемогу і хочемо допомогти нашим захисникам. Також хочу подякувати компанії CORTEVA за те, що, на відміну від інших компаній, вона відразу пішла з ринку країни-агресора та підтримує українців, зокрема фермерок. Тому і я сама б купувала тільки її препарати й порадила так чинити іншим аграріям, — уважає наша героїня.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.