Але наукові дослідження спростовують висновки Дена Бюттнера.
• У листопаді 2014 року в Європейському журналі клінічного харчування (European journal of clinical nutrition) було надруковане дослідження “Чоловіче довголіття на Сардинії: огляд історичних джерел, що підтверджують причинно-наслідковий зв'язок з дієтичними факторами” (Male longevity in Sardinia, a review of historical sources supporting a causal link with dietary factors). Дослідники виявили, що споживання м'яса серед селян-довгожителів, які живуть у горах, було більшим, ніж серед тих, хто живе в долинах.
• У квітні 1992 році в Sage Journals у статті “Харчування для японців похилого віку” (Nutrition for the Japanese elderly) було проведене порівняння харчування материкових японців та мешканців острова Окінава. Дослідники виявили, що частка раціону з білків і жирів — головним чином свинини та свинячого сала, а також риби — була вищою на Окінаві.
• Дослідження “Регіон Нікоя в Коста-Риці: острів з високим рівнем довголіття для чоловіків похилого віку” (The Nicoya region of Costa Rica: a high longevity island for elderly males), надруковане в Vienna Yearbook of Population Research 2013, показало, що старші жителі Нікої їли більше риби, м’яса та насичених жирів (зі смальцю), ніж мешканці інших регіонів Коста-Рики. Вони також полюбляють рагу на основі субпродуктів під назвою «сустансія».
• Автор низки книг із харчування Саллі Феллон Морелл спростувала твердження Дена Бюттнера щодо харчування довгожителів острова Ікарія: “Острів'яни споживають багато козячих та овечих молочних продуктів, які містять дуже багато насичених жирів, і, як це прийнято по всій Греції, вони часто їдять жирну баранину.”
• Що стосується адвентистів сьомого дня з Лома-Лінди, - невідомо, чи багато серед них довгожителів, але дослідження цих адвентистів показують, що чоловіки живуть на 7,3 роки довше, а жінки — на 4,4 роки довше порівняно з іншими каліфорнійцями. Однак дуже мало адвентистів (близько 4 відсотків) дотримуються веганської дієти, і як група вони уникають алкоголю, наркотиків, кофеїну та нездорової їжі — порівняно з каліфорнійцями в цілому, які схильні вживати алкоголь, газовані напої, нездорову їжу, каву та наркотики.
А де в світі люди живуть найдовше? Згідно з даними ООН на третьому місці серед довгожителів стоїть метушливий, перенаселений, забруднений Гонконг: тривалість життя в Гонконзі становить 85,9 років. При цьому мешканці Гонконгу споживають 123,3 кг м’яса та 106 кг молочних продуктів на рік.
У лютому 2022 року Міжнародний журнал загальної медицини (International Journal of General Medicine) опублікував дослідження під назвою «Загальне споживання м’яса пов’язане з тривалістю життя: перехресний аналіз даних 175 сучасних популяцій» (Total Meat Intake is Associated with Life Expectancy: A Cross-Sectional Data Analysis of 175 Contemporary Populations).
Дослідники проаналізували дані зі 175 країн і територій – тобто, майже всього світу, – та використали різні статистичні методи, щоб «дослідити та порівняти кореляції між тривалістю життя новонароджених... тривалістю життя у п’ять років... та споживанням м’яса та вуглеводних культур, відповідно. Встановлені фактори ризику тривалості життя – споживання калорій, урбанізація, ожиріння та рівень освіти – були включені до числа потенційних факторів, що впливають на результат».
Дослідники виявили, що в усьому світі споживання м’яса пов’язане з довшим життям. «Цей зв'язок залишався значним, коли вплив споживання калорій, урбанізації, ожиріння, освіти та вуглеводних культур був статистично контрольований». Натомість споживання вуглеводів мало слабку, але негативну кореляцію з тривалістю життя.
Але згідно зі Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) традиційна їжа є не тільки «нежиттєздатною», але й «руйнівною для навколишнього середовища».
У серпні 2022 року газета The Guardian підтримала цю тезу в статті “Найбільш шкідливі фермерські продукти? Органічна яловичина та баранина на пасовищах” (The most damaging farm products? Organic, pasture-fed beef and lamb), критикуючи такі методи землеробства за їх екстравагантне землекористування, водночас недостатньо ефективні з точки зору врожайності:
Орні культури, деякі з яких згодовуються сільськогосподарським тваринам, займають 12% поверхні суші планети. Але набагато більше землі (близько 26%) використовується для випасу: іншими словами, для випасу м’яса та молока. Проте на цій величезній території сільськогосподарські тварини, які повністю вигодовуються на пасовищах, виробляють лише 1% білка у світі".
На думку ідеологів “Великого перезавантаження” (The Great Reset - пропозиція Всесвітнього економічного форуму, спрямована на відновлення після пандемії сталого розвитку - Ю.М.) тваринну їжу слід замінити продуктами, створеними за допомогою генної інженерії для високої врожайності та стійкості до шкідників, а також білковими альтернативами, виготовленими з комах, рослин і методами синтетичної біології. Загалом, життя на землі не може бути підтриманим, кажуть вони, якщо ми не перейдемо до ультраоброблених продуктів.
На сайті форуму EAT, спільно заснованому Wellcome Trust і Стокгольмським центром стійкості в 2014 році, розміщена «Планетарна здорова дієта» (The Planetary Health Diet), призначена для запровадження в усьому світі. Вона передбачає скорочення споживання м’яса та молочних продуктів до 90% і заміну їх продуктами, виробленими в лабораторіях, а також зерновими та олією - все в ім’я запобігання змінам клімату та «стійкості».
Лідери “Великого перезавантаження” в усьому світі планують створити нову систему харчування на основі «мікродомашньої худоби», як-от цвіркунів, борошняних хробаків і тарганів, а також культивованого м’яса, вирощеного в чашках Петрі, і рослинних альтернатив м’яса, таких як Beyond Meat, основними інгредієнтами яких є бобовий білок, ріпакова олія та рисовий білок.
Але коли йдеться про харчування та здоров'я, немає абсолютно жодних підстав вважати, що будь-який з цих штучних м'ясних продуктів буде кращим або навіть рівним справжньому м'ясу: все, що стосується цієї запропонованої нової системи харчування, є катастрофою. Вся ця система харчування заснована на глибокій переробці, а ультраоброблена їжа пов’язана зі збільшенням споживання калорій, збільшенням ваги та хронічними захворюваннями, включаючи зниження когнітивних функцій, одночасно сприяючи недоїданню.
Будь-яка їжа, яка не походить безпосередньо з рослини чи тварини, вважається обробленою. Залежно від ступеня змін, які зазнає їжа, обробка може бути мінімальною або значною. Відмінною рисою ультраоброблених продуктів є їхній довгий список інгредієнтів. Продукти, що знаходяться на крайньому кінці спектра «суттєво змінених», у низці досліджень були міцно пов'язані з ожирінням, поганим здоров'ям та передчасною смертю.
Наприклад, в одному дослідженні, в якому взяли участь 104 980 учасників, за якими спостерігали в середньому протягом п'яти років, кожне збільшення на 10% споживання ультраобробленої їжі підвищувало рівень раку на 12%, що призвело до дев'яти додаткових випадків раку на 10 000 осіб на рік. Ризик раку молочної залози, зокрема, зростав на 11% на кожні 10% збільшення споживання ультраобробленої їжі.
Однією з головних причин, чому ультраоброблена їжа є дуже шкідливою для здоров’я, - це те, що вона насичена омега-6 жирною лінолевою кислотою, здебільшого з промислових олій з насіння. Рослинні м’ясні альтернативи не містять тваринних жирів: увесь жир надходить із промислових олій з насіння, таких як соєва, ріпакова та соняшникова, що веде до метаболічної катастрофи. Ультраоброблені харчові продукти також містять велику кількість цукру, але це навіть близько не наближається до шкоди, спричиненої високим споживанням лінолевої кислоти, яка діє як метаболічна отрута. Це значною мірою пояснюється тим, що надлишок лінолевої кислоти дуже швидко окислюється та спричиняє утворення вкрай небезпечних побічних продуктів, які називаються окислені метаболіти лінолевої кислоти (oxidative linoleic acid metabolites, OXLAM), що руйнують ДНК, білки, мітохондрії та клітинні мембрани. Що ще гірше, лінолева кислота залишається у клітинних мембранах до семи років, тоді як цукор швидко витрачається та виводиться.
Заміна справжнього м’яса підробленими замінниками, незалежно від способу їх виготовлення, ще більше посилить стрімке погіршення здоров’я населення. Тобто, немає жодної користі від заміни справжнього м’яса фейковими замінниками ні для довкілля, ні для клімату, ні для харчування людини, ні для добробуту тварин.
І кілька слів про «мікродомашню худобу», або комах: цвіркунів, борошняних хробаків, тарганів тощо. Зретою, вирощування цієї “мікродомашньої худоби” також є, як не крути, тваринництвом.
У грудні 2017 в рецензованому науковому журналі Global Food Security було надруковано дослідження “Чи може споживання комах, культивованого м'яса або імітації м'яса зменшити глобальне використання сільськогосподарських угідь?” (Could consumption of insects, cultured meat or imitation meat reduce global agricultural land use?). У цьому дослідженні стосовно споживання комах замість м'яса говориться наступне:
Личинки борошняних черв'яків та дорослі цвіркуни були відібрані для оцінки впливу споживання комах, виходячи з наявності даних для цих видів. Білок від звичайної худоби та комах вважався замінним на основі рівної маси, оскільки всі незамінні амінокислоти для людини доступні з комах, хоча профілі відрізняються між видами.
Комахи також мають високий вміст різноманітних мікроелементів, таких як мінерали мідь, залізо, магній, марганець, фосфор, селен та цинк та вітаміни рибофлавін (вітамін B2), пантотенова кислота (вітамін B5), біотин (вітамін B7 або вітамін H), а в деяких випадках фолієва кислота (вітамін B9). Однак аналіз обмежується врахуванням еквівалентності лише білка та енергії. Хоча комах можна вирощувати на органічних відходах, великий масштаб виробництва вимагатиме вирощування комах на спеціальних кормах, а не на відходах.
Необхідні додаткові дослідження для з'ясування, як можна досягти широкомасштабного виробництва комах, які ресурси для цього необхідні, придатність кормів та інші обмеження (наприклад, місце розташування виробництва). Опублікованих даних щодо ефективності використання кормів у виробництві комах мало. Однак прямі енергетичні витрати для інтенсивного виробництва комах видаються порівнянними з інтенсивним традиційним тваринництвом. Мабуть, найбільшою перешкодою для широкомасштабного глобального впровадження комах як джерела їжі є сприйняття їх споживачами, де знову ж таки потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти, які темпи та рівні споживання можуть бути можливими.
За словами лідерів “Великого перезавантаження” білок комах є хорошим з точки зору харчування. І перехід на нього захистить планету, усунувши потребу в худобі, що призведе до скорочення використання сільськогосподарських угідь і кліматичним змінам.
Однак, комахи містять хітин. І хоча на сайті Edibleinsects.com, запущеним у 2022 році, хітин описується як «цінна пребіотична клітковина» з протигрибковими, противірусними та антибактеріальними властивостями, він викликає запалення та алергію. У деяких тканинах людини є фермент хітиназа, який руйнує хітин, але він не завжди спрацьовує належним чином, внаслідок чого хітин може спровокувати імунну відповідь, алергічні реакції та запалення, оскільки він посилює вироблення запальних цитокінів.
І, зрозуміло, немає досліджень довготривалого масштабного споживання людьми білкових альтернатив м'ясу з комах, через що розумним видається обережне ставлення до цього екзотичного виду тваринництва.
Юрій Михайлов
