Міністерство сільського господарства США скоротило прогноз експорту української пшениці на 1 млн тонн, а російської — на 500 тис. тонн, повідомляє Bloomberg з посиланням на серпневий звіт відомства. Причиною названо удари в Чорноморському регіоні. На дві країни разом припадає приблизно чверть світового експорту пшениці.
Тобто йдеться не про оцінку врожаю, а про оцінку можливості його вивезти: аналітики фактично зафіксували, що частина зібраного зерна не дійде до покупців у межах цього сезону, і врахували це в балансах.
Питання, яке аграрії ставили напередодні
Що саме має показати звіт, за день до публікації сформулював керівник ТОВ «НВП «Агро-Ритм» Вадим Стоцький.
«Уже сьогодні може вирішитися доля українського зерна», — зазначав він, пояснюючи, що на цей документ орієнтуються біржі та світовий ринок.
Логіку читання документа аграрій описував так:
«В цьому звіті буде йти мова про те, скільки у світі на сьогоднішній день є зерна, які запаси, яке потенційне його споживання. І як результат, виходячи з цього звіту, можна буде спрогнозувати, чи потребує світ українського зерна».
Водночас він одразу окреслював межі впливу:
«Звіт USDA, зрозуміло, не відкриє або не закриє одеські чорноморські порти, але тим не менш можна буде відслідкувати тенденцію, згідно з якою буде рухатися світ відносно продовольчих запасів».
За його словами, у разі високого світового попиту можливі «якісь рухи» щодо налагодження коридору.
Відповідь виявилася подвійною. Попит на зерно ринок підтвердив зростанням котирувань — пшениця в Чикаго додала 3,3% до 6,6975 долара за бушель, соя 1,2%. Але українську частку в задоволенні цього попиту американські аналітики оцінили нижче, ніж місяць тому.
Світова пропозиція скорочується не лише через Чорне море
Загальна кон'юнктура при цьому працює на користь цін. Виробництво пшениці в самих США прогнозується найнижчим із сезону 1970/71 років: американські фермери дедалі більше віддають перевагу кукурудзі та сої на тлі програм змішування біопалива, і сукупні площі цих двох культур стали найбільшими за всю історію спостережень.
Хвилі спеки в Північній півкулі теж зіграли роль — аналітики скоротили оцінки врожаю і в США, і на більшій частині Європи. Компанія AgResource Co. назвала звіт «бичачим», тобто таким, що підтвердив досягнення цінового дна наприкінці червня.
Для українського виробника з цього випливає незручний висновок: світові ціни зростають саме тоді, коли скористатися ними найважче. Пшениця почала дорожчати ще до публікації звіту — після атаки на ключовий російський зерновий порт.
Обидва запасні маршрути ведуть до одного оператора. Фото з відкритих джерел.
Новина, яка лишилася поза увагою
Паралельно Стоцький звернув увагу на подію, яку український агроринок фактично пропустив.
«А тим часом попала мені цікава новина, на яку ми чомусь не звертаємо уваги»,
— зазначив він, маючи на увазі зміну власника молдовського порту Джурджулешти.
Румунська державна компанія «Адміністрація морських портів Констанци» стала стовідсотковим власником ICS Danube Logistics — оператора цього порту. Угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку підписали наприкінці грудня 2025 року, а завершення операції уряд Румунії оголосив 21 квітня 2026-го.
«Румуни підсуєтилися і стали стовідсотковими власниками єдиного порту в Молдові — Джурджулешти», — коментує аграрій, додаючи, що звідси випливає «цікава теорія відносно нової потенційної схеми по українському зерну».
Практичне значення просте: обидва напрямки, куди зараз перенаправляють український зерновий потік, ведуть до одного оператора. Через Джурджулешти проходить понад 70% водних імпортно-експортних перевезень Молдови, а сам порт розташований за 133 кілометри від Чорного моря на злитті Прута й Дунаю, поблизу українського кордону.
