Агробізнес сьогодні

Крім кліматичних чинників, нормальні умови розвитку рослин ріпаку і його зимостійкість залежать значною мірою від агротехнічних заходів, проведених восени: строк і якість підготовки ґрунту, якість насіння, кількість внесених мінеральних добрив тощо. Саме в осінній період захисні заходи передусім повинні бути направлені на радикальне обмеження та знищення джерел інфекції, блокування або уповільнення шляхів її розповсюдження, підвищення стійкості рослин до збудників хвороб і несприятливих погодних чинників.

Для одержання високих урожаїв ріпаку треба враховувати біологічні особливості сучасних сортів, гібридів, чинників навколишнього середовища, а також усіх елементів технологій вирощування. Науковими дослідженнями доведено, що недотримання елементів технологій вирощування ріпаку озимого призводить до зниження його продуктивності.

Культура ріпаку озимого на сучасному етапі розвитку галузі рослинництва набуває все більшої популярності як в Україні, так і у світі.

Озимий ріпак сьогодні перетворюється на стратегічну культуру з огляду на очевидні кліматичні проблеми останніх років, які заважають багатьом господарствам зібрати запланований урожай зернових. Натомість ріпак показує себе дуже навіть непогано, тим більш, що дає змогу отримати притік коштів на посівну вже влітку.

Під час вирощування ріпаку однією із головних умов одержання високих його врожаїв є ретельний передпосівний обробіток ґрунту.

Основним моментом, який безпосередньо впливає на врожайність озимого ріпаку і на його стійкість до стресових факторів, передусім є брак вологи, а на ступінь ефективності внесених мінеральних добрив позначається правильний обробіток грунту. Для озимого ріпаку головне отримати міцні сходи, які нормально увійдуть у зиму і сформують потужну кореневу систему, здатну підтримувати нормальну життєдіяльність рослин у період затяжної посухи.

Мабуть, кожен агроном волів би мати чітку картину погодних змін упродовж другої половини літа-осені, аби спокійно посіяти та доглядати за озимими культурами. Сьогодні сіємо — завтра дощ, тоді ще пару гарних дощів, а тоді — поступове зниження температури й плавне припинення вегетації… На ділі ж виходить так, як, скажімо, цієї осені: без дощів, але з досить високими температурами як на початок листопада. Може бути ще гірше — із ризиком входження в зиму надмірно розвинених посівів.

Схоже, що ріпак упевнено перетворюється на «золоту» з усіх боків культуру для вітчизняних аграріїв. Площі під ним та врожайність вимушено скорочують як в Україні, так і по всій Європі через кліматичні чинники. Осінь та зима останніми роками відзначаються катастрофічною нестачею опадів, що дедалі частіше призводить до загибелі сходів навесні. На жаль, через брак вологи справа незрідка не доходить навіть до появи сходів. Не додають оптимізму і регулярні пізні приморозки на полях.

Агрокліматичні умови минулого року і початку цього виявилися загалом нестандартними для росту й розвитку рослин ріпаку озимого і ярого у більшості областей країни. Аномально теплі лютий і березень, більш прохолодний квітень, надмірно вологий травень, сухий спекотний червень обумовили нерівномірність проходження фенофаз росту й розвитку ріпаків озимого і ярого, зниження стійкості рослин до інфекційних хвороб. Через нерівномірність розподілу атмосферних опадів, вологості повітря, перепадів температур спостерігалася істотна строкатість поширення хвороб на ріпакових полях у розрізі ґрунтово-кліматичних зон, областей, районів, окремих полів.

Такої теплої зими, як нинішня, українські аграрії, напевно, й не згадають. Як впливають такі метеоумови на зимівлю озимих культур? Які агротехнічні заходи допоможуть рослинам гідно зустріти весну після досить незвичайної перезимівлі?