Чорна ніжка поширюється за умов вологої погоди
Чорна ніжка (гриби родів: Pythium Pringsh., Rhizoctonia DC, Olpidium A. Br., Alternaria Nees) найбільше поширення мала в господарствах Київської області. Нею було уражено в середньому 1,0% рослин на площі 1 тис. га (48% обстежених площ) посівів ріпаку озимого. Незначне поширення хвороби (2,5–14%) виявлялось у Закарпатській, Вінницькій та Тернопільській областях з ураженням 0,5–2,0% рослин.
У третій декаді квітня 2019 року чорна ніжка на сходах ріпаку ярого зареєстрована в господарствах Тернопільщини. Відсоток уражених рослин сягав 0,6% на 10% обстежених площ культури.
Восени 2019 року поширення чорної ніжки виявлено в посівах ріпаку озимого лише в Тернопільській області, де хворобою було уражено 0,4% рослин на 6% обстежених площ культури.
Ураження рослин ріпаку озимого чорною ніжкою ускладнить перезимівлю ослаблених рослин, спричинить розвиток кореневих гнилей після відновлення вегетації у 2020 році. Насамперед хвороба поширюватиметься за умов прохолодної дощової погоди та невчасного знищення ґрунтової кірки, особливо на ущільнених, бідних на поживні речовини ґрунтах.
Бактеріоз коренів найбільше загрожує Київщині та Вінниччині
Восени 2018 року хворобою були уражені поодинокі рослини ріпаку озимого, а навесні 2019-го її виявляли на 2,75 тис. га (3,8% обстежених площ) посівів культури. Найбільше поширення бактеріозу спостерігалося у господарствах Київської (68%), Вінницької (61%), де уражено 1–3%, в осередках 5–7% рослин.
У господарствах Волинської, Тернопільської і Житомирської областей бактеріоз виявляли на 23–26% обстежених площ з ураженням 0,4–3% рослин. Незначне поширення його (1–8%) спостерігали у Рівненській, Чернігівській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Херсонській областях за ураження 1–3% рослин.
Навесні 2020 року бактеріоз коренів уражуватиме рослини озимого ріпаку передусім за умов неякісного передпосівного обробітку ґрунту під посів ріпаку, що спричинятиме оголення кореневої шийки; за недотримання оптимальних строків сівби, яке знижуватиме зимостійкість рослин у разі відсутності сталого снігового покриву; утворення тривалої льодової кірки на полях; різких перепадів температур, механічного пошкодження рослин.
Несправжня борошниста роса (пероноспороз) повсюди виявлялась у посівах ріпаків озимого і ярого
Навесні 2019 року в господарствах Тернопільщини, Івано-Франківщини та Полтавщини хвороба була поширена на 72–100% обстежених площ ріпаку озимого з ураженням 8–12% рослин за інтенсивністю розвитку 2–3%.
На 25–42% обстежених площ культури в агроформуваннях Закарпатської, Рівненської, Волинської, Хмельницької, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Чернівецької та Херсонської областей несправжньою борошнистою росою уражувалося 3–15%, осередково — до 20–25% рослин за розвитку хвороби 0,2–5%.
Загальний вигляд посівів ріпаку озимого, уражених несправжньою борошнистою росою
Незначне поширення хвороби (10–20% обстежених площ) спостерігалося у господарствах Львівської, Черкаської, Чернігівської, Луганської, Миколаївської областей, де було уражено 3–17% рослин за інтенсивністю розвитку 1,3–5,0%.
Діагностичні ознаки проявлення несправжньої борошнистої роси на розеткових листках
На рослинах ріпаку ярого широке поширення несправжньої борошнистої роси (100% обстежених площ) зареєстровано в господарствах Хмельниччини та Київщини з ураженням 1–4% рослин за інтенсивністю розвитку 0,1–0,2%. Незначне поширення спостерігалось в агроформуваннях Чернігівської, Житомирської та Дніпропетровської областях, де було уражено 2–3% рослин за інтенсивністю розвитку 3–5% на 10–25% обстежених площ ріпаку ярого.
Восени під урожай 2020 року несправжня борошниста роса поширилася на розеткових листках сходів ріпаку озимого в господарствах Рівненської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей, де було уражено 1–5% рослин за інтенсивність розвитку 0,2–0,5% на 13–18% обстежених площ культури.
На Миколаївщині пероноспороз виявлявся на 20–30% обстежених площ, де було уражено та 4–7% рослин. У господарствах Черкащини хвороба виявлялася на ріпаку озимому на 6,2% площ від обстежених 1,372 тис. га. Тепла погода з сильними туманами сприяла поширенню хвороби наприкінці жовтня в агроформуваннях Звенигородського, Тальнівського, Смілянського, Лисянського, Корсунь-Шевченківського районів, де уражено в слабкому ступені 2,2% рослин. Найбільше ураження — 7% рослин у фазі 2–8 розеткових листків відмічено в Тальнівському районі.
З огляду на значний запас інфекції збудника хвороби в рослинних рештках, ґрунті, зараженому насінні й уражених рослинах з осені ріпаку озимого, цьогоріч за умов прохолодної дощової весни — першої половини літа ймовірний розвиток хвороби від помірного до інтенсивного на озимому та ярому ріпаках.
Поширення альтернаріозу залежатиме від погодних умов
Чорна плямистість виявлявся у посівах ріпаків озимого і ярого в усіх ґрунтово-кліматичних зонах. Більш інтенсивно хвороба розвивалася у господарствах Тернопільської, Житомирської, Вінницької, Запорізької та Полтавської областей, де на 50–100% обстежених площ озимого ріпаку нею було уражено 2–9% рослин за інтенсивності розвитку 0,1–2,5%.
Розеткові листки, уражені альтернаріозом
У господарствах Рівненської, Івано-Франківської, Закарпатської, Хмельницької, Київської, Кіровоградської, Дніпропетровської та Херсонської областей на 22–41% обстежених площ хворобою було уражено 4–6, в осередках 8–11% рослин за розвитку 0,2–4%. Під час дозрівання культури нею уражено 3–7% стручків за інтенсивністю розвитку 0,2–5%.
Уражений листок ріпаку альтернаріозом
На 8–19% обстежених площ посівів ріпаку озимого в господарствах Луганської, Донецької, Одеської, Сумської, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей альтернаріозом було уражено 1–3, максимально 6% рослин за інтенсивності розвитку 0,7–3%. Ураженість хворобою стручків ріпаку становила 2–5, осередково — 7–10%.
На ярому ріпаку розвиток хвороби відмічали в Житомирській, Волинській, Чернігівській і Дніпропетровській областях, де на 10–50% обстежених площ було пошкоджено 1–3% рослин за інтенсивності розвитку 0,5–3%.
Діагностичні ознаки альтернаріозу на гілках
В осінній період під урожай 2020 року альтернаріоз виявляли на розеткових листках поодиноких рослин повсюди, особливо на ранніх посівах ріпаку озимого. Більш інтенсивне поширення відбувалося у господарствах Тернопільської, Київської областей з ураженням 1–5% рослин за розвитку хвороби 0,5–1% на 5% обстежених площ культури. На Черкащині альтернаріоз уразив розеткові листки на 2,2% рослин з інтенсивністю розвитку 1% на 11,8% обстеженої площі ріпаку озимого.
Уражений стручок альтернаріозом
Суттєве накопичення інфекції в уражених рештках, насінні капустяних культур створюють передумови для прогнозування повсюдного розвитку альтернаріозу в 2020 р. Характер розвитку її залежатиме від погодних умов під час вегетації рослин (висока вологість повітря у період наливу і дозрівання насіння), ймовірний епіфітотійний розвиток хвороби, насамперед у загущених, забур’янених, полеглих посівах озимої та ярої культури, за передозування органічних і азотних добрив, за умов випадання атмосферних злив із вітрами після тривалої посухи, за температури навколишнього середовища вище 220С; у разі випадання рясних рос у нічні години.
Прогнози фомозу
Фомоз (рак стебла, некроз кореневої шийки) (Phoma lingam Desm.) виявлено на 13,44 тис. га. (18,5% обстежених площ) ріпаку озимого переважно в господарствах західних і центральних областей. Найбільш широке поширення було в господарствах Київської і Полтавської обл., де уражено 2–8, максимум 15% рослин за інтенсивності розвитку 0,5–3% на 68–100% обстежених площ культури. У Львівській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій і Миколаївській областях фомоз виявлений на 25–40% обстежених площ ріпаку озимого, де уразив 1–7, максимум 11% рослин за інтенсивністю розвитку хвороби 0,1–3%.
У господарствах Волинської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької, Донецької та Одеської областей поширення фомозу коливалося у межах 2–6%, осередками — 7–11% за інтенсивністю розвитку 0,5–3% на 4–18% обстежених площ. Найбільшого розвитку хвороба набула в осередках Лисянського району Черкаської області, де було уражено в середньому 15% рослин із розвитком хвороби 3,6%.
Зовнішні ознаки проявлення фомозу на стеблах і гілках
Обстеження посівів ріпаку озимого під урожай 2020 року показало, що фомоз був поширений на розеткових листках рослин у господарствах Миколаївської області, де було уражено 10% рослин на 40% обстежених площ культури. В агроформуваннях Львівщини та Київщини хворобою було охоплено 1–5% рослин ріпаку озимого.
Враховуючи наявний запас інфекції на рослинних рештках, у насінні, на уражених рослинах ріпаку озимого (весняне боронування посівів із нанесенням рослинам механічних пошкоджень, за частих опадів і високої вологості повітря у фазі цвітіння ріпаку) цього року прогнозується розвиток фомозу від помірного до інтенсивного ступеня ураження.
Біла (склеротиніоз) і сіра (ботридіоз) гнилі спричиняє недотримання сівозміни
Нинішнього року весняно-літня посуха у більшості областей стримувала поширення і розвиток на ріпаках білої і сірої гнилей. У господарствах Донецької області на 19% обстежених площ біла гниль виявлена на 2% рослин, сіра — на 8%. На Тернопільщині перед збиранням культури на 5% обстежених площ ріпаку озимого 0,5% рослин було уражено білою гниллю і 0,4% рослин сірою; ураженість стручків гнилями перебувала в межах 0,7%. У господарствах Кіровоградської області на 11% обстежених площ культури 2% рослин було уражено сірою гниллю.
Уражені стручки сірою гниллю
Протягом вегетації ріпаку ярого поширення білої і сірої гнилей спостерігалося на 10% обстежених площ у господарствах Тернопільської області, де було уражено 0,4% рослин у слабкому ступені. На території інших регіонів гнилі на посівах ріпаків озимого і ярого проявлялись дуже рідко, на поодиноких рослинах у вигляді ураження стебел, окремих гілок і стручків.
Діагностичні ознаки проявлення на рослині білої гнилі у фазі зеленого стручка
У 2020 році розвиток гнилей за сприятливих гідротермічних умов (вологість 60–90% і температура повітря 17–27 °С у фази цвітіння-зеленого стручка рослин) відбуватиметься передусім на забур’янених, загущених полеглих посівах, на полях, де ріпак розмістили після незадовільних попередників (соняшник, льон, коноплі, конюшина, соя, гречка).
Біла плямистість — загроза Півдня України
Біла плямистість (Cercosporella brassicae v. Hochn.) мала поширення на ріпаку озимому лише в господарствах Миколаївської області на площі 100 га (4% обстежених площ), де було уражено в середньому 4% рослин за інтенсивністю розвитку 5%. В інших центральних і південних областях за дефіциту опадів та високої температури повітря у квітні та червні біла плямистість на рослинах виявлялась рідко на поодиноких рослинах.
Біла плямистість
Беручи до уваги наявність певного запасу інфекції збудника білої плямистості на уражених рештках капустяних культурах, у зараженому насінні та уражених рослинах ріпаку озимого (за умов прохолодної весни у фази бутонізації-цвітіння рослин, вологості повітря вище 80% впродовж декількох діб, довготривалого зберігання роси на листках ріпаку) ймовірний розвиток хвороби у 2020 році на ріпаку озимому буде від слабкого до помірного ступенів ураження.
Борошниста роса: поширення за сприятливих умов
Борошниста роса (Erysiphe communis Grev. f. brassicae Hamari) мала поширення у господарствах Миколаївської області на 10% площ від обстежених 2,5 тис. га, де було пошкоджено 2% рослин за інтенсивністю розвитку хвороби 5%. В інших південних та центральних областях вона виявлялася на поодиноких рослинах ріпаків озимого та ярого за незначного розвитку.
За сприятливих для розвитку борошнистої роси умов протягом вегетації (суха спекотна погода або чергування тривалих засух із короткочасними дощами, тривала втрата тургору листків; недотриманні сівозміни і просторової ізоляції між капустяними культурами, внесення високих доз азотних добрив) і наявності запасу інфекції у рослинних рештках цьогоріч прогнозується розвиток хвороби на ріпаках від незначного до помірного.
Циліндроспоріоз (світла плямистість) загрожує осередковим ураженням
Хвороба проявиться у посівах ріпаку озимого в господарствах Тернопільської області на 15,5% площі від обстежених 2,1 тис. га на 2,2% рослин із незначним ступенем ураження. Часткове поширення хвороби було на Львівщині (на 2% площ від 5,9 тис. га обстежених), Одещині (2,5% площ від 7,9 тис. га обстежених) з ураженням 2% рослин за інтенсивністю розвитку хвороби 0,5%.
Діагностичні ознаки циліндроспоріозу на листках
Восени поточного року (третя декада вересня), після короткочасних дощів та утримання відносно високих денних температур жовтня, у Тернопільській області циліндроспоріоз виявлено на 13,0% обстежених площ ріпаку озимого, де в слабкому ступені уражено 0,7–3,0% рослин. Відносно теплий температурний режим впродовж першої половини жовтня сприяв збереженню активності патогена та подальшому поширенню інфекції у посівах ріпаку озимого.
Загальний вигляд рослини, сильно ураженої циліндроспоріозом
За сприятливих для розвитку хвороби умов протягом вегетації (висока насиченість повітря вологою, мряка, часті дощі, тумани, вітряна погода), наявності запасу інфекції у рослинних рештках і насінні цього року можливий осередкове поширення циліндроспоріозу на ріпаку озимому.
Кила — малопоширена хвороба
Вперше виявлена під час маршрутних обстежень на окремих площах ріпаку озимого у фазі 3–5 пар розеткових листків на 8,0–12% рослин на площі 10 га у Старосамбірському районі Львівської області Уражені рослини мали пригнічений вигляд, відставали в рості й розвитку, нижні листки набували жовто-зеленого, жовто-бурого антоціанового забарвлення. За сухої спекотної погоди рослини в’янули, поникали і гинули, легко висмикувались з ґрунту. На коренях молодих рослин хвороба проявлялась у вигляді потовщення центрального кореня, а на дорослих — у вигляді наростів неправильної бульбоподібної до округлої форми, або пальцеподібних потовщень від 1 мм до 5 см у діаметрі.
За сприятливих умов для зараження рослин і розвитку хвороби (рН ґрунту 5,2–5,8, вологості ґрунту 75–90%, температура повітря 18–25 °C, вирощування культури після незадовільних попередників: капусти, редиски, редьки, турнепсу, брукви; наявності в посівах бур’янів — редьки дикої, грициків звичайних, капусти польової тощо), наявності запасу інфекції у ґрунті, цьогоріч можливий осередковий розвиток хвороби на ріпаку озимому від незначного до помірного.
Слизовий бактеріоз —загроза ріпаку під час цвітіння
Цю хворобу виявляли на поодиноких рослинах ріпаку ярого в господарствах центральних і західних областей, що спричиняло в’янення, ослизнення, загнивання і відмирання окремих органів або всієї рослини.
Слизистий бактеріоз
2020 року за наявного запасу інфекції слизистого бактеріозу в ґрунті на неперегнилих рештках уражених рослин, у насінні, за сприятливих гідротермічних умов у фази бутонізації-цвітіння рослин ріпаку ярого (впродовж 4–5 днів температура повітря 20–25 °С, вологість повітря — вище 80%, часті проливні дощі, вітряна погода) прогнозується осередковий розвиток хвороби від незначного до помірного.
Іван МАРКОВ, канд. біол. наук,
професор НУБіП України
