Ці проблеми ми обговорюємо з Юрієм Куликом, директором з інноваційних технологій у рослинництві консалтингового агентства Agricultural Center of Innovatio.
Юрій Кулик, директор з інноваційних технологій у рослинництві консалтингового агентства Agricultural Center of Innovation
- Пане Юрію, якими були погодні умови в Західній Україні під час минулої сівби озимих?
— Минулої осені стався збій у програмі польових робіт у багатьох агроформуваннях України. Зокрема, ми в своєму господарстві в ході осінньої посівної кампанії змушені були піти на деякі ризики. Доводилося вловлювати сприятливі погодні умови (дощі), хоча це й було дуже важко — навіть попередній прогноз погоди не завжди відповідав факту, особливо це стосувалося озимого ріпаку зі стислими термінами сівби в серпні. І тому недосів цієї культури суттєво відбиває навантаження на ярі культури цього року.
Подібна ж ситуація склалася з озимою пшеницею. Мінімальна кількість опадів у вересні-жовтні позначилася на сівбі цієї культури та суттєво затримала роботи в полі.
Слід зазначити, що літньо-осінні посухи, які спостерігались в останні роки, впливають на агротехнологію під час обприскування озимих ріпаку та пшениці. Деякі площі слаборозвинених посівів на кінець листопада були в критичному стані через брак тепла для нормального розвитку рослин, що, само собою, справляє поганий вплив на процес перезимівлі культури.
- Який температурний режим спостерігається на полях нинішньої зими?
— Цьогорічна картина температурного режиму виявилась типовою для останніх років — це значне перевищення температури повітря над кліматичною нормою. Відсутність снігового покриву на полях, добові перепади температури повітря від –4 до +6 градусів створюють комфортні умови для розвитку мишоподібних гризунів, які добре перезимовують, швидко переміщаються полем і заселяють дедалі більші площі посівів.
Поки що стан вегетації культур свідчить про задовільні умови для їх перезимівлі. Характер погоди не сприяв утворенню на посівах крижаної кірки. Ми в господарстві вже відбирали на полі моноліти для моніторингу стану життєдіяльності рослин — я прихильник того, щоб робити це, крім кінця лютого та березня, також у грудні.
- Чи достатньо опадів отримують посіви озимих цієї зими?
— Звичайно, недостатньо. Починаючи ще від підготовки ґрунту під сівбу озимих культур, ми спостерігаємо в цьому осінньо-зимовому сезоні мінімальні дощі. За даними наукових спостережень, а також нашого моніторингу, в західних регіонах України у вересні та жовтні спостерігався стійкий дефіцит опадів. Лише в другій декаді листопаду пройшли ефективні дощі, проте вони були вкрай нерівномірними та мали нетиповий розподіл. Разом із тим, особливістю минулої осені були густі тумани, рясні роси та мряка.
Брак опадів спричиняє дефіцит вологи в ґрунті. На земельних площах, які ми готували під зяб, орний шар ґрунту був зовсім сухим. За даними метеоспостережень, станом на 1 листопада в шарі ґрунту глибиною до 20 см запас вологи за норми 31 мм становив 10 мм — це невисокий показник порівняно з попередніми роками.
- Чи можна вже говорити про певну погодну тенденцію протягом останніх кількох зим?
— Так, тепер вже помітно, що клімат у нашому регіоні змінюється. От зараз у нас за вікном січень, а за кліматичними умовами він нагадує вересень або навіть квітень. Впродовж останніх років аграрна практика свідчить про те, що на планеті триває глобальне потепління.
Нещодавно я ознайомився із перспективним прогнозом зміни клімату від Всесвітньої метеорологічної організації. У ньому стверджується, що вже найближчим часом на Землі очікується ще більше потепління.
Перезимівля озимини нині проходить за умов короткочасних похолодань. Проте досвід попередніх років свідчить про те, що в нас ще може різко змінитися погода в лютому-квітні. І ця зміна здатна вплинути на сівбу ярих культур — особливо гороху та ярого ячменю, а також і на пізнішу сівбу соняшнику, кукурудзи та сої.
Згадую, як торік навесні ми ще не встигли усвідомити, що закінчилась зима, як відразу настали погодні умови, притаманні літньому режиму. Звичайно, це вплинуло на графік виконання робіт у полі від сівби до обприскування посівів. Варто пригадати «традиційні» травневі приморозки, які призводять до підмерзання сходів кукурудзи та соняшнику, не кажучи вже про негативний вплив на садівництво.
Слід також розуміти, що з кліматичними змінами приходить більшість додаткових проблем зі шкідниками та хворобами культур, хоча в нас, у Західній Україні, їх і без того не бракує.
На мою думку, якщо збережеться така кліматична тенденція, то за кілька років ми в своїй роботі будемо змушені відштовхуватися не від рівня рентабельності культур і прибуткових сівозмін, як зараз. Доведеться будувати свою діяльність насамперед на прогнозах зміни кліматичних умов у нашому регіоні.
- Які ризики несуть для посівів озимих культур аномальні погодні умови цієї зими? Чи помітний зараз вплив погоди на стан рослин?
— Давайте проаналізуємо це питання з боку агрономічного процесу, виходячи з основи майбутнього врожаю, тобто сівби. Її терміни мають відповідати сучасним технологічним рекомендаціям. Наприклад, посівам озимого ріпаку потрібно 60–80 днів вегетації, щоб ця культура повноцінно увійшла в зимовий період. Дотримання цієї умови сприяє загартуванню рослин для подальшої перезимівлі та забезпечує утворення ними розетки в 6–10 листків. За пізніх термінів сівби та ще й на фоні проблемних погодних умов, про які ми зараз говоримо, рослини ріпаку не встигають пройти цю фазу розвитку і у разі зниження температури до 6–8 градусів морозу можуть загинути.
Аналогічна ситуація може скластися з озимою пшеницею: затримка у вегетації рослин, недостатня їх кущистість (1–2 стебла) та погано розвинута коренева система — все це ознаки поганого входження посівів у зимовий період.
Подібних прикладів із досвіду своєї роботи я можу наводити багато. Не варто також забувати про необхідність обприскування озимих культур у відповідній фазі розвитку. Тому під час закладання потенціалу врожаю краще дотримуватися встановлених вимог агротехнології.
Сьогодні ще зарано говорити про результати впливу кліматичних умов на стан озимини. Слід врахувати, що лютий і березень можуть бути як сніжними, так і морозними. В своїй агрономічній практиці я роблю повний аналіз підсумків перезимівлі посівів уже навесні, перед їх підживленням по мерзлоталому ґрунту. Сформована відповідним чином до весни рослина є результатом своєчасного проведення осінніх польових робіт, а також впливу сприятливих погодних умов.
- Які агротехнічні заходи Ви порадите для забезпечення успішної перезимівлі посівів за наявних метеоумов?
— Вважаю за необхідне наголосити на проведенні таких заходів:
- дотримання вимог агротехнології з урахуванням кліматичних умов у зоні вирощування озимини;
- вибір насіннєвого матеріалу — сорту або гібриду, стійкого до умов перезимівлі (передусім це стосується озимого ріпаку);
- дотримання системи захисту рослин (довготривалої дії протруйника, регуляторів росту, гербіцидного, інсектицидного та фунгіцидного захисту посівів);
- застосування мікродобрив, які покращують вегетацію рослин;
- постійний моніторинг стану озимих культур щодо ураження мишоподібними гризунами.
- Через зростання ризиків агровиробництва внаслідок кліматичних змін у багатьох країнах поширюється практика страхування посівів. Як із таким у нас?
— Ця проблема дійсно дуже актуальна для агросектору України. Нині одним із факторів, який стримує надходження інвестицій до галузі, є саме ризик втрати врожаю через аномальні погодні умови. І одним із засобів захисту від нього виступає страхування посівів не лише озимих культур, а також і ярого клину.
Характерно, що, крім власне страхових компаній, які розширюють свій бізнес на вітчизняному агроринку, подібний страховий захист дедалі частіше пропонують аграріям компанії-оригінатори, які продають насіння культур і разом з тим забезпечують контроль за станом посівів протягом вегетації.
Ми в своєму господарстві торік співпрацювали зі страховою компанією щодо убезпечення погодних ризиків на посівах озимого ріпаку. Хочу підкреслити, що загибелі посівів культури не сталося, проте супровід страховою компанією був на високому рівні — від обстеження кожної площі поля і відповідної фази розвитку рослин до контролю дотримання вимог технологічних процесів і закупівлі відповідних матеріально-технічних засобів.
Мало того, наші посіви ріпаку тоді було застраховано на весь період їх розвитку, аж до обмолоту — і це також було досить вигідно для господарства. Не буду вникати в статистику, але чимало агровиробників у Західній Україні торік скористались таким видом захисту посівів.
Інтерв’ю вів Марко Бугай
