Інша річ, що сьогодні успішний результат з озимого ріпаку дедалі сильніше залежить від правильного вибору посівного матеріалу та реалізації його потенціалу.
Технологія вирощування цієї культури передбачає як класичний підхід, так і культивування стійких до імідазолінонів сортів. Останній фактор нерідко призводить до того, що посіви озимого ріпаку починають чергувати з одним із найменш підходящих попередників — соняшником. Відповідно, зручність збирання бур’янів за допомогою ударних гербіцидів нівелюється наявністю спільних хвороб у ріпаку та соняшнику, а також вирощуванням культури на виснажених грунтах.
Тому ми радимо у виборі стійких до імідазолінонів гібридів ріпаку ретельно продумувати сівозміну, не ігноруючи варіант залишити поля на рік під паром, якщо господарство це може собі дозволити. Нічого доброго від висіву наступного року на полі, щедро политому гербіцидами тотальної дії, не варто очікувати, тим більше, якщо мова йде про ранні зернові.
Відзначимо також, що дійсно визначальний вплив на врожайність озимого ріпаку справляє вибір попередників. Кращими є бобові культури, зернові культури, кукурудза, трави та картопля. А от після цукрових буряків, соняшнику чи ріпаку не варто сіяти — будуть проблеми.
Відзначимо також такий на сьогодні дражливий момент: висівати сортовий чи гібридний ріпак. Хоча здебільшого перевагу віддають вирощуванню гібридів, однак у сортового насіння кількість прихильників зростає із кожним роком.
Заведено вважати, що у чим більш стресових умовах вирощується озимий ріпак, тим більше аргументів за те, аби культивувати саме гібриди. Головним чином це стосується посушливих регіонів із низькою кількістю опадів. Вважається, що гібриди є стійкішими до цих факторів. Також до незаперечних їхніх переваг порівняно з лінійними сортами належить стрімкий розвиток на ранніх стадіях восени, вища зимостійкість і краща здатність до відростання.
До «плюсів» лінійних сортів можна віднести їх більшу різноманітність і трохи вищу олійність зерна. Однак часто доводиться чути, що саме сорти показують себе у порівнянні з гібридами краще за несприятливих умов вирощування або, скажімо, у загущеному посіві. Очевидною перевагою сорту у порівнянні з гібридами є, звісно, можливість отримати власний посівний матеріал.
Наголосимо однак, що сорти не варто висівати у пізні строки — вони характеризуються більш поступовим розвитком і потребують більше часу для розвитку.
Як ми можемо зробити висновок: право на життя має і той, і інший підходи: добрий і правильно підібраний гібрид вартий сорту з аналогічними позитивними характеристиками. Головне — висіяти насіння в оптимальні агрономічні терміни, вчасно застосувавши регулятори росту та здійснивши інші необхідні обробки посівів.
Строки посіву для ріпаку озимого мають вирішальне значення під час перезимівлі і зберігання рослин. Зазвичай оптимальними строками є період із третьої декади серпня по другу декаду вересня. Хоча це доволі умовні рекомендації, які залежать від цілої низки грунтово-кліматичних та технологічних факторів.
Головною умовою дружніх сходів ріпаку озимого є достатня кількість вологи в посівному шарі ґрунту (4-5 см).
Якщо говорити про безпосередні вимоги до насіння озимого ріпаку, то варто орієнтуватися на такі показники:
- Маса 1000 насінин повинна перебувати в межах від 3 до 7 г;
- Чистота посівного матеріалу — 96-98%;
- Схожість насіння — до 96%;
- Вологість матеріалу — не вище 12%.
При цьому посівний матеріал ріпаку не потребує періоду післязбирального дозрівання. Його можна застосовувати для висіву відразу ж після просушування та очищення. Вважається, що оптимально використовувати насіння, зібране минулого року. Звісно, воно має бути оброблене фунгіцидно-інсектицидним протруйником приблизно за 20 днів до сівби.
Передпосівна обробка насіння ріпаку сприяє захисту сходів від найпоширеніших шкідників (хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпакові листкоїд, квіткоїд, пильщик, совки, прихованохоботники тощо) та хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, різноманітні гнилі, альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, бактеріоз).
Такий грунтовний підхід дає змогу надійно захистити культуру від комплексу шкідників і хвороб у період проростання та є ефективнішим і екологічно безпечнішим порівняно з обприскуванням. Це особливо важливо останніми сезонами із їх теплими зимами, високою різницею денних та нічних температур, а також періодами тривалих посух, що змінюються дощовими періодами.
В ідеалі передпосівна обробка насіння повинна убезпечити сходи на період від 30 до 45 днів.
Для реалізації потенціалу врожайності насіння озимого ріпаку правильне значення також має технологія сівби та обробітку грунту. Категорично неприпустимо висівати цю дрібнонасінну культуру в погано підготовлене посівне ложе з грубими залишками соломи культури-попередника.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
