Агробізнес сьогодні

Ризики глобального потепління та взагалі зміни клімату, чим нині стурбовані всі розвинуті країни, змінюють підходи до вирощування й продажу сільськогосподарських культур. Серед чинників агроринку — і несприятлива пандемія. Через усе це, зокрема, зростає попит на ріпак.

Інсектициди з групи синтетичних піретроїдів за обсягом виробництва і застосування посідають одне з провідних місць серед хімічних засобів захисту рослин. Випускають їх практично всі провідні фірми, що спеціалізуються на виробництві продуктів тонкого органічного синтезу.

Незважаючи на короткочасне існування агроценозів ярих олійних капустяних культур (90–120 днів), їх ентомофауна характеризується значним різноманіттям видового складу. Втрати врожаю від шкідників величезні, особливо за масового розмноження комах. Ентомокомплекс агроценозів олійних капустяних культур надзвичайно насичений і містить кілька сотень видів. Унаслідок їх життєдіяльності може як втрачатися до 50% врожаю і більше, так і забезпечуватися його зростання на 25–55% комах-запилювачів. За даними академіка В. П. Федоренка, останніми роками в Україні стрімко наростає чисельність шкідників в агроценозах ріпаку ярого та озимого.

Минулої осені істотно скоротилися площі під озимим ріпаком. Звісно, що не від доброго життя. У багатьох ріпакових регіонах України випала критично низька кількість опадів. Це призвело до того, що в господарствах або взагалі відмовилися від сівби цієї культури, або ж ризикували і клали насіння просто в суху землю. 

Для озимого ріпаку є характерним високий рівень споживання всіх елементів живлення. Для утворення 1 т насіння і, відповідно, кількості листостеблової маси ця культура виносить з урожаєм 50–60 кг азоту, 25–30 — фосфору та 40–60 кг калію. Саме цей показник пропонується брати для розрахунку оптимальних доз мінеральних добрив. Однак, на наш погляд, використання арифметичних розрахунків для визначення доз мінеральних добрив — це шлях до фіаско.

Попри те, що ціни на врожай сільгоспкультур нічого окрім розчарування в агровиробників не викликають, насіння ріпаку виглядає на цьому фоні доволі бадьоро. Не в останню чергу тому, що вирощувати цю культуру через низку чинників стає складніше, зокрема, внаслідок поширення хвороб ріпаку. Які ж хвороби цієї культури викликають найбільші побоювання і яким чином зберегти врожай?

Крім кліматичних чинників, нормальні умови розвитку рослин ріпаку і його зимостійкість залежать значною мірою від агротехнічних заходів, проведених восени: строк і якість підготовки ґрунту, якість насіння, кількість внесених мінеральних добрив тощо. Саме в осінній період захисні заходи передусім повинні бути направлені на радикальне обмеження та знищення джерел інфекції, блокування або уповільнення шляхів її розповсюдження, підвищення стійкості рослин до збудників хвороб і несприятливих погодних чинників.

Біодизель — пальне, виготовлене з ріпаку, — є ефективним для важкої техніки й сприятливим для довкілля. Деякі фермерські господарства вирішують виробляти його для своїх власних потреб.

Ріпак є однією із сучасних маржинальних агрокультур, що найменше залежить від кон’юнктури ринку. Водночас нині ця культура потребує переходу на нову інноваційну індустріальну модель розвитку виробництва і переробки. Це дасть змогу суттєво підвищити не лише ефективність в усьому ланцюгу формування вартості, але й суттєво диверсифікувати експортні можливості вітчизняного АПК.

Вибір строків, способів і технічних засобів збирання ріпаку мають вирішальне значення для отримання високого врожаю культури.