Захист посівів ріпаку від хвороб: як зберегти врожай

Захист посівів ріпаку від хвороб: як зберегти врожай

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 30 вересня 2020 12:02

Попри те, що ціни на врожай сільгоспкультур нічого окрім розчарування в агровиробників не викликають, насіння ріпаку виглядає на цьому фоні доволі бадьоро. Не в останню чергу тому, що вирощувати цю культуру через низку чинників стає складніше, зокрема, внаслідок поширення хвороб ріпаку. Які ж хвороби цієї культури викликають найбільші побоювання і яким чином зберегти врожай?

Ріпак має цілу низку спільних хвороб із такими поширеними культурами, як соняшник, соя та деякі інші. Звісно, що це призводить до накопичення фітопатогенів у ґрунті та подальших проблем. Саме тому правильне включення ріпаку до сівозміни має визначальне значення для отримання високого і стабільного врожаю, а також дотримання нормального фітопатогенного стану на полі.

Проте вітчизняні агровиробники найчастіше скорочують сівозміни до чотирьох-п’яти (а в зоні степу до двох-трьох) економічно рентабельних культур. Внаслідок цього зростає насичення посівних площ монокультурами, що спричиняє накопичення хвороб, шкідників і бур’янів, специфічних для цієї культури.

Причини такого підходу до сівозміни є зрозумілими, особливо якщо взяти до уваги погодні умови у більшості регіонів України. Втім, фітопатогенна ситуація на полях від цього не кращає, що яскраво виявляється саме у разі зараження посівів ріпаку збудниками хвороб. Часто так буває на Півдні, де озимий ріпак вирощують у сівозміні із соняшником та ранніми зерновими.

Саме тому тривалість періоду повернення ріпаку на одне й те ж поле повинна становити принаймні три роки, надто ж якщо у господарстві практикують технології мінімального обробітку ґрунту із залишанням пожнивних решток на полі та відсутністю глибокого обробітку. При цьому внесення великої кількості азотних добрив також може бути сприятливим чинником для поширення несправжньої борошнистої роси.

Перелік хвороб ріпаку з кожним роком розширюється: кила, пероноспороз (несправжня борошниста роса), борошниста роса, фомоз, склеротиніоз, сіра гниль, альтернаріоз, фузаріоз тощо. При цьому найбільшої шкоди останніми роками завдають фомоз, склеротиніоз, альтернаріоз та піренофороз.

Основною причиною поширення таких хвороб є великий запас патогенів у ґрунті, що накопичується з року в рік на рослинних рештках внаслідок недотримання сівозміни. Не останню роль відіграють і сприятливі для розвитку патогенів погодні умови, що виникають протягом вегетації озимого ріпаку (відносна вологість повітря понад 60%, середня температура повітря від 17 °С і вище, пізні приморозки), а також засміченість посівів бур’янами, що належать до родини капустяних, які є резерватами інфекції. І нарешті свою частку додає перманентна відсутність вологи в ґрунті, котра безпосередньо погіршує стан рослин та знижує ступінь їх опору хворобам, зокрема, через неможливість нормально вегетувати та засвоювати необхідні елементи живлення з ґрунту.

Серйозну загрозу можливості протистояти хворобам ріпаку створюють порівняно вузький генофонд виду, незначна генетична різноманітність культурних форм ріпаку, а також велика кількість патогенів разом зі зростанням посівних площ. У зв’язку з цим у всіх селекційних програмах відомих оригінаторів насіння особлива увага приділяється створенню сортів ріпаку, стійких до різних хвороб.

Джерелом первинного зараження рослин ріпаку склеротиніозом навесні є склероції, які зимують у ґрунті й на рослинних рештках, а також міцелій, що зберігся у стерні. Симптоми склеротиніозу проявляються на стеблах ріпаку у вигляді слизових плям, які у вологу погоду покриваються білим нальотом — міцелієм гриба. Найбільшої шкоди хвороба завдає молодим рослинам: за раннього ураження стебла відбувається вилягання і загибель рослин.

Хворі рослини слугують джерелом подальшого поширення хвороби. Потужна грибниця здатна через ґрунт поширюватися від рослини до рослини. У роки сприятливого розвитку склеротиніозом вражається до половини посівів. Це дуже багато і може спричинити відчутні втрати врожайності та погіршення якості насіння.

Джерелом первинного зараження ріпаку фомозом є міцелій патогену, пікніди з пікноспорами і аски з аскоспорами, що зберігаються на зимуючих рослинах ріпаку. Впродовж вегетації ріпаку збудник хвороби поширюється пікноспорами і аскоспорами. При цьому максимальне поширення аскоспор відзначається у вересні: в цей час вивільняється 60–70% аскоспор.

Фомоз може проявлятися як на сходах, так і на дорослих рослинах. Спочатку виявляються різної форми водянисті плями, які згодом некротизуються і набувають попелястого або світло-бурого забарвлення. Надалі на цих плямах з’являються пікніди — плодові тіла гриба. Поширенню патогену сприяє висока вологість повітря — 85–100%, а також рясні опади, зокрема роса. В результаті втрати врожаю можуть перевищувати 50–60%.

13 428 48

Для зниження ступеня ураження ріпаку збудниками хвороб можуть використовувати три основні методи: агротехнічний, біологічний та хімічний. Звісно, що біологічний метод на сьогодні не знаходить широкого застосування в боротьбі з патогенами ріпаку, оскільки не завжди вдається контролювати розвиток грибів-антагоністів. Втім, він доволі марудний з агротехнічної точки зору.

Агротехнічний метод дає змогу певною мірою знижувати шкідливість хвороб, проте ефективність його невисока. До того ж вона прямо залежить від технології обробітку ґрунту в господарствах. Досить невеликий відсоток господарств провадить під ріпак оборотну оранку. Значно частіше провадять дискування або ж смуговий обробіток ґрунту. Тому цей метод поряд з безперервним селекційним процесом за ознакою стійкості до хвороб застосовують тільки в комплексі з хімічним методом. Звісно, що саме хімічний метод боротьби з хворобами ріпаку на сьогодні є найбільш ефективним і економічно вигідним, але за умови правильного вибору фунгіцидів і дотримання строків їх застосування.

Капустяні культури вражають понад три десятки різноманітних патогенів — гриби, бактерії та віруси. Враховуючи те, що дикорослі та культурні види цієї родини мають спільні хвороби, то уникнути інфікування ріпаку в принципі неможливо. Відповідно, окрім гострої потреби дотримання сівозміни зростає вага інтегрованої системи захисту посівів ріпаку. Важлива і передпосівна обробка насіння протруйниками, адже насіннєвий матеріал у багатьох випадках може бути джерелом поширення хвороб.

Для запобігання надмірному поширенню хвороб ріпаку необхідно передусім чітко дотримуватися сівозміни. Якщо говорити про степові регіони, то окрім соняшнику, ячменю та пшениці, до неї варто включити хоча б горох та просо. Дуже хороші результати показує вирощування ріпаку на парах.

Щоб знизити ризик розвитку альтернаріозу, потрібно також формувати добре провітрювані посіви. Серед профілактичних заходів для запобігання розвитку склеротиніозу, а також інших хвороб потрібно звернути увагу на біологічну активізацію ґрунту — він має бути здоровим і містити необхідну кількість біоти та поживних речовин. Завдяки цьому руйнуються склероції, а також знижується інфекційний потенціал ґрунту.

Задля зниження інтенсивності розвитку фомозу потрібно відстежувати якість обробітку стерні й оптимально забезпечувати рослини поживними речовинами (особливо бором). Ріпак як представник родини капустяних є надзвичайно чутливим до доступних бору, сірки, молібдену та інших елементів живлення, наявність яких посилює стійкість рослин до хвороб.

Важливим чинником для успішного вирощування ріпаку є оптимізація густоти стояння рослин. Та, звісно ж, не можна нехтувати внесенням якісних фунгіцидних препаратів. По-перше, це хороші протруйники, без яких годі обійтися, а по-друге, осіннє внесення ефективного фунгіциду є обов’язковим та надважлива обробка після фази цвітіння рослин проти альтернаріозу та склеротиніозу.

Високоякісний посівний матеріал є ключовим чинником в отриманні високого врожаю з хорошими товарними якостями і в боротьбі з хворобами. Тому не варто купувати «кота в мішку», орієнтуючись винятково на низьку вартість насіння. Висока ймовірність зараженості його збудниками хвороб помножить на нуль усі витрати на вирощування.

І нарешті надзвичайно важливо постійно здійснювати фітосанітарний моніторинг посівів, оцінюючи ризик розвитку та поширення хвороб по кожному полю, щоб не проводити захисні заходи без нагальної на те потреби. Хоча краще один раз внести якісний фунгіцид із профілактичною метою, аніж двічі — за появи видимих проявів хвороб.

 

Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова громади та інклюзивність і розширення прав і можливостей.
2 жовтня 2025 року в межах 44-ї сесії Європейської комісії з питань сільського господарства в Будапешті в Угорщині, Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО) відзначила трьох молодих фермерів-новаторів за їхні видатні досягнення, по одному в кожній з трьох категорій: інновації в агропродовольчих системах, розбудова ...
03 жовтня 2025
 03 жовтня 2025
Похолодання та затяжні дощі в Україні продовжують затримувати збирання соняшника та сої, що ще більше уповільнить збирання кукурудзи.
Похолодання та затяжні дощі в Україні продовжують затримувати збирання соняшника та сої, що ще більше уповільнить збирання кукурудзи.
03 жовтня 2025

Please publish modules in offcanvas position.