Науковець М. В. Круть з Інституту захисту рослин НААНУ зазначає, що різні види шкідників не однаково шкідливі в різних областях України. У таких областях, як Київська, Сумська, Вінницька, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Чернігівська, Одеська, Херсонська найнебезпечнішим є комплекс хрестоцвітих блішок. У Київській, Сумській, Вінницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській, Чернігівській, Львівській областях особливо небезпечним є ріпаковий квіткоїд. Ріпаковий пильщик завдає шкоди у Київській, Сумській, Хмельницькій, Чернівецькій, Черкаській, Вінницькій, Харківській, Рівненській та Херсонській областях. Стебловий капустяний прихованохоботник особливо небезпечний у Київській, Сумській, Волинській, Львівській, Рівненській та Івано-Франківській областях.
Господарське значення шкідників нерівнозначне й значною мірою залежить від щільності популяції та фенофази розвитку культури (табл. 1), а також від погодних умов. Так, наприклад, для хрестоцвітих блішок сприятливою є спекотна посушлива погода, за якої рослини більш ослаблені, а блішки більш прожерливі, а для капустяної попелиці сприятливою є тепла погода.
Шкідлива ентомофауна ярих олійних капустяних культур на полях
У фазу сходів до 4 справжніх листків найнебезпечнішими є комплекс хрестоцвітих блішок, мідляк піщаний, а також кравчик-головач, останній — по периметру поля.
У фазу формування розетки великої шкоди завдають хрестоцвіті клопи й інші багатоїдні види клопів, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, листоїди, гусениці біланів, совок і капустяної молі, а також личинки ріпакового пильщика.
У період стеблування рослин особливо небезпечними є прихованохоботники, бариди й хрестоцвітий стеблоїд.
У фазу бутонізації значної шкоди завдають ріпаковий квіткоїд і капустяна попелиця.
Під час цвітіння рослин особливої шкоди завдають ріпаковий квіткоїд, оленки та капустяна попелиця.
У фазах утворення стручків і дозрівання небезпечними є ріпаковий, або насіннєвий прихованохоботник, стручковий комарик, хрестоцвіті клопи та капустяна попелиця.
Олійні капустяні культури мають два критичних періоди: фенофази сходів і цвітіння. Особливо небезпечними видами в зазначені фенофази є комплекс хрестоцвітих блішок і ріпаковий квіткоїд. Саме вивченню їх біологічних і екологічних особливостей, шкідливості й удосконаленню ефективних способів захисту ріпаку ярого й гірчиці присвячено дослідження за темою дисертаційної роботи.
Головними шкідниками озимого та ярого ріпаку й гірчиці у 2020 році були хрестоцвіті блішки, хрестоцвіті клопи, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, волохата оленка, капустяна міль, капустяна попелиця, ріпаковий листоїд, ріпаковий пильщик, а також стручковий комарик.
Хрестоцвіті блішки
Найбільшої шкоди жуки завдають у весняний період. На листках блішки вишкрібають маленькі «виразки» та ямки, можуть також знищувати точку росту. Пошкоджена листкова тканина підсихає, викришується, і в результаті утворюються невеликі отвори. У разі значного об’їдання листки засихають, часто спостерігається масова загибель рослин. Особливо активні й шкідливі жуки в спекотну та суху погоду. Найпоширенішими блішки були у Лісостепу та Степу, де заселеність обстежених площ становила до 100%, найменша їх чисельність відмічена у Поліссі, де заселеність посівів не перевищувала 50%. У 2021 році за умови посухи в кінці квітня — на початку травня слід очікувати на ранній вихід жуків капустяних блішок із місць зимівлі та значне пошкодження сходів ріпаку.
Хрестоцвіті клопи
Шкоди завдають дорослі клопи й личинки, проколюючи хоботком шкірку листків або квітконосних пагонів і висмоктуючи з них сік. У місцях проколів з’являються світлі плями, тканина відмирає, випадає й утворюються неправильної форми отвори. За пошкодження квітконосних пагонів обсипаються квітки й зав’язь, погіршується якість насіння. Шкідливість клопів різко підвищується в суху й спекотну погоду. Найшкідливіші в господарствах Харківської та Донецької областей, де заселяли до 60% площ. За сприятливих погодних умов можна очікувати на високу шкідливість клопів у 2021 році, особливо на полях, що межують із місцями їх зимівлі та певне розширення ареалу шкідливості.
Ріпаковий квіткоїд
Жуки живляться внутрішніми частинами бутонів, квіток, вигризаючи пиляки, тичинки, маточки й пелюстки. Пошкоджені бутони обпадають, за слабкого пошкодження утворюються виродливі стручки з низькими врожаєм та якістю насіння. Личинки живляться внутрішніми частинами бутонів і квіток, переважно пиляками, іноді молодими стручками.
Масово заселяє посіви у фазі бутонізації. Найпоширенішим ріпаковий квіткоїд був у Лісостепу та Поліссі — до 100% заселеності рослин. У господарствах Степу заселена площа становила до 50%. У 2021 році також слід очікувати на невисоку чисельність цього виду.
Оленка волохата
Масово заселяє посіви у фазу цвітіння. Зазвичай жуки об’їдають квітки, живляться соком, що витікає з механічно пошкоджених рослин. Ознакою пошкодження оленкою квіток є великі отвори неправильної форми в пелюстках. У період яйцекладки, коли самиці потребують значної кількості вуглеводів для дозрівання яйцепродукції, вони масово перелітають на плодові дерева, де і живляться перезрілими плодами. Поширена осередково по всій Україні. У Херсонській і Донецькій областях було заселено до 100% посівних площ. У 2021 році слід також осередково очікувати на високу чисельність цього виду на ріпаку.
Капустяна попелиця
Імаго й личинки попелиці вводять у рослину ферменти слини й висмоктують сік. У рослині знижується кількість хлорофілу, цукрів і вітамінів. Пошкоджені листки жовтіють, скручуються і засихають. Пошкоджені квітконосні пагони та стебла верхівок стають червоно-фіолетовими, засихають і не утворюють насіння. Особливо численна та шкідлива попелиця в другій половині літа. У Київській, Харківській і Житомирській областях спостережено заселення до 100% площ. У 2021 році за сприятливих погодних умов слід очікувати на повсюдне зростання чисельності попелиці.
Капустяна міль
Шкодять гусениці, які вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3–4 доби гусениці лишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, у яких відбувається перше линяння. Далі гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець». Поширена осередково по всій Україні. У Дніпропетровські, Запорізькій, Харківській і Херсонській областях було заселено до 100% рослин! У 2021 році за сприятливих погодних умов слід очікувати на повсюдне розповсюдження шкідника на рівні ЕПШ і вище.
Ріпаковий пильщик
Личинки перших віків скелетують, доросліші об’їдають листки, лишаючи тільки товсті жилки. На квітконосах несправжньогусениці пошкоджують також квітки, зав’язь і недозрілі плоди. Серед усіх капустяних рослин пильщик завжди віддає перевагу гірчиці. Осередки підвищеної шкідливості помітили на Поліссі. У 2021 році не очікується стрімкого зростання чисельності шкідника.
Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник
Жуки вигризають у стеблах, квітконіжках і бутонах невеликі заглиблення. Личинки живляться молодими насінинами, обгризаючи їх зовні або вгризаючись усередину. Одна личинка за період розвитку може пошкодити 6–9 насінин. Зовні заселені стручки майже не відрізняються від здорових. Посіви ріпаку масово заселяються у фази бутонізації та цвітіння. У Лісостепу і Степу заселяють від 70 до 100% площ. У 2021 році можна очікувати на ріст чисельності й шкідливості цього виду.
Капустяний стебловий прихованохоботник
Жуки прогризають у черешках і товстих жилках епідерміс, а потім виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина й утворюються здуття — «бородавки». Іноді прогризають отвори в листках і пошкоджують верхівки молодих стебел капустяної розсади та насінників. Личинки прогризають хід у черешок листка, а потім переміщуються всередині стебла донизу, іноді до кореневої шийки. На великих листках розвиток личинки завершується у черешку, без переходу в стебло. Ходи личинок добре видно у вигляді коричневих смужок, які просвічуються. Пошкоджені рослини відстають у рості й часто гинуть. На насінниках відмирають і обпадають листки, переламуються квітконосні пагони, насіння стає плоским. У Донецькій, Київській і Черкаській областях заселяв до 100% площ озимих олійних капустяних культур. У 2021 році можна очікувати на високу чисельність і шкідливості цього виду у зазначених регіонах.
Стручковий комарик
Самка відкладає яйця у молоді стручки через отвори, зроблені іншими шкідниками, зокрема насіннєвим прихованохоботником. Личинки, відроджуючись, висмоктують сік зі стінок стручка. Унаслідок цього останній передчасно жовкне, викривлюється й розтріскується. В одному стручку може бути 15–25 личинок. Найшкідливішим був у Тернопільській області, де заселяв до 80% посівних площ. Також високою чисельність була у Вінницькій, Волинській і Київській областях. У 2021 році можна очікувати на ріст чисельності й шкідливості цього виду у Західних регіонах.
Ріпаковий листоїд
Самки відкладають яйця у поверхневий шар ґрунту із серпня по листопад. Шкодять жуки й личинки, які виїдають м’якуш листків, залишаючи товсті жилки. Особливо шкідливий в осередках у Дніпропетровській і Донецькій областях. У 2021 році можна очікувати на високу чисельність в осередках шкідника в зоні Степу.
Сергій СТАНКЕВИЧ, канд. с.-г. наук, доцент, Харківський
національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва
