Тенденції розвитку
Останнім часом в експертному середовищі обговорюють багато моделей ведення агробізнесу за умов розбудови ринку землі, переходу до сталого розвитку та появи нових викликів, пов’язаних із глобальними кліматичними змінами та необхідністю диверсифікації аграрного сектору економіки й збільшення в ньому частки продукції з високою доданою вартістю та переділом.
Якщо аналізувати в цілому структуру п’яти найбільших товарних позицій вітчизняного агроекспорту, то можна побачити в ній домінування досить значної сировинної складової, яку формують в основному зерно кукурудзи і пшениці, а також соєві боби і насіння ріпаку (діаграма 1).
Діаграма 1. Структура найбільших п’яти товарних позицій аграрного експорту України в 2019 році
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
При цьому із вказаних п’яти найбільших за вартістю надходжень від експорту товарних позицій лише одну можна умовно прирівняти до групи з високою доданою вартістю та переділом. Ця товарна позиція — олія соняшникова.
Водночас досить суттєвою залишається частка сировинного експорту сої та ріпаку. І якщо останніми роками ситуація з переробкою сої почала змінюватися на краще, то щодо ріпаку є багато питань, які варто розглянути окремо.
За даними досліджень аграрного розвитку, виробництвом насіння ріпаку займаються близько 5828 підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, з яких майже половина його вирощує на площі до 100 га.
Вирощувати ріпак сьогодні стало можливим завдяки появі на ринку значного асортименту якісного посівного насіння як вітчизняного, так і іноземного виробництва. Хоча заради істини варто зазначити, що фактично на ринку здебільшого представлено посівний матеріал закордонного виробництва, попит на який є досить високим.
Протягом останніх п’яти років виробництво ріпаку стабільно зростало і досягло минулого року майже 3,3 млн тонн (діаграма 2).
Діаграма 2. Динаміка розвитку виробництва насіння ріпаку в усіх категоріях господарств України
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Які ж чинники зумовили досить значне зростання виробництва насіння ріпаку? Насамперед це найбільш істотне підвищення рівня середньої урожайності, яка вже багато років перевищує понад 2,5 т/га завдяки застосуванню якісного насіннєвого матеріалу та сучасних технологій інтенсифікації виробництва. Інший, не менш важливий чинник, — зростальний попит світового ринку на насіння ріпаку та продукти його переробки, що спонукає агробізнес збільшувати його площі. І до зазначених продуктів його переробки відносять не лише біодизель на основі ріпакової олії, але й безпосередньо саму олію як цінний харчовий продукт, а для тваринництва — це також шрот. Тому розвиток переробних потужностей для насіння ріпаку є досить економічно вигідним напрямом в АПК.
Переробка ріпаку — запорука сталого розвитку АПК
Розвиток і збільшення індустріальних потужностей із переробки насіння ріпаку на вітчизняних підприємствах є одним зі стратегічних завдань на шляху до диверсифікації експортних можливостей вітчизняного АПК, а також підвищення його дохідності.
Як свідчить аналіз статистичних даних, за останні три роки спостерігається позитивна динаміка збільшення обсягів і відносної частки переробки насіння ріпаку на підприємствах України (діаграма 3).
Діаграма 3. Розвиток переробки насіння ріпаку на підприємствах України
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
Зокрема, минулого року на переробку надійшло 317,8 тис. тонн ріпаку, що майже в чотири рази більше, ніж це було 2017 року. При цьому, за експертними розрахунками, питома частка обсягу переробки насіння ріпаку до загального його виробництва збільшилася за аналізований період із 3,6% до 9,7%. І це відбулося попри суттєве коливання і зниження закупівельних цін на насіння ріпаку, яке спостерігалося останніми роками (таблиця).
Таблиця. Динаміка розвитку потужностей з переробки насіння ріпаку на підприємствах України
Джерело. Складено за даними досліджень і аналізу інформації Держслужби статистики
За даними аналізу інформації Асоціації «Укроліяпром» найбільшими виробниками ріпакової олії є такі компанії як «Олсідз Блек Сі», Вінницький ОЖК, «Оліяр», «Градолія», «Дельта Вілмар СНД», Чернівецький ОЖК.
Водночас поряд із наявністю позитивних трендів на ринку насіння ріпаку варто виокремити й окремі негативні аспекти його розвитку. Насамперед переробні підприємства закуповують значні партії насіння ріпаку, з яких останніми роками менше як 50% спрямовують безпосередньо на промислову переробку, тоді як основний його обсяг експортують. Зумовлено це передусім значно вищими цінами світового аграрного ринку, як порівняти з цінами внутрішнього аграрного ринку. Фактично через зазначену цінову диспропорцію експортувати насіння ріпаку нині набагато вигідніше, ніж його переробляти.
Світова цінова кон’юнктура
На світовому аграрному ринку, за даними аналізу результатів проведених кон’юнктурних досліджень та експертної оцінки інформації Світової продовольчої організації FAO, ціна на насіння ріпаку 2018–2019 рр. була порівняно вищою, ніж на насіння соняшнику та сою, і лише на початку 2020 року зафіксовано суттєвий її спад (діаграма 4).
Діаграма 4. Світові ціни на насіння основних олійних культур (соняшник, соя і ріпак)
Джерело. FAO, Oil World
З аналізу даних діаграми 4 можна зробити висновок, що світові ціни на насіння ріпаку найменше залежать від кон’юнктури ринку та є більш передбачуваними. Саме зазначений чинник разом з іншими сприяв суттєвому зростанню посівних площ під цією культурою.
Світові ціни на продукти переробки олійних культур за згаданий період мали незначну волатильність (діаграми 5–6).
Діаграма 5. Світові ціни на шрот від переробки основних олійних культур (соняшник, соя і ріпак)
Джерело. FAO, Oil World
Діаграма 6. Світові ціни на рослинну олію
Джерело. FAO, Oil World
Таким чином, насіння ріпаку найменше залежить від кон’юнктури ринку. Проте для збереження конкурентних позицій ця сільськогосподарська культура потребує переходу на нову сучасну інноваційно-індустріальну модель розвитку виробництва і переробки, що в перспективі за умов впровадження на ринку оптимального механізму ціноутворення сприятиме підвищенню не лише ефективності в усьому ланцюгу формування вартості, але й забезпечить диверсифікацію експортних можливостей АПК.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, ІСГС НААН,
експерт-дорадник з аудиту, економіки та управління підприємством
