В Україні стрімко розвивається «зелена» енергетика

В Україні стрімко розвивається «зелена» енергетика

/ Агроновини / П'ятниця, 19 квітня 2019 08:32

Важливість «зеленої» енергетики для України зараз важко переоцінити, оскільки традиційні ресурси вже не такі доступні для нашої країни, як в попередні роки, що спонукає владу створювати умови для розвитку електрогенерації з поновлюваних джерел.

Розвиваючи альтернативну енергетику, Україна рухається в руслі світового тренду в цій області, зазначають аналітики Pro-Consulting.

Не зважаючи на те, що фундамент був закладений ще у 2011 році, основний розвиток альтернативна енергетика України отримала в 2015 році, після внесення змін до законодавства про «зелений» тариф, що дозволило залучати в сектор більше приватних інвестицій. Також, стало вигідно будівництво та підключення до загальної мережі власних електростанцій, у тому числі, і для українських домогосподарств.

На сьогоднішній день найпопулярнішою в Україні прибудинковою електростанцією є сонячний генератор потужністю 30 кВт. Так, у 2018 році їх було встановлено на подвір'ях близько 7,5 тис. приватних садиб. Вона приваблива тим, що є простою в будівництві та обслуговуванні, а вартість обладнання для неї поступово знижується. Так, ще півроку тому вона коштувала $ 27-28 тис., то сьогодні $ 20-24 тис. Окрім того, після запуску заводу сонячних батарей у Вінниці, стало можливим будувати станції з вітчизняних комплектуючих, що дає додатковий бонус до продажної ціни електрики.

Читайте також: Сонячна електростанція: собівартість зменшилася в 5 разів

Кремнієві панелі встановлюються на землі або на даху будинку. Для забезпечення потужності в 30 кВт потрібно близько сотні панелей розміром два на один метр. Таким чином вони займуть приблизно 200 м² поверхні. Якщо середньомісячне споживання будинку приблизно 300 кВт-год, то, при чинному «зеленому» тарифі, сім'я не тільки може забезпечити власні потреби, а й продавати надлишки державі на суму $ 4,5-5 тис./рік. Тобто, за п'ять років експлуатації станції всі витрати на її спорудження окупаються.

Також стрімко розвиваються і більш великі інвестори в поновлювану енергетику. Правда, 11-відсоткової її частки в загальному енергобалансі, як було закладено в Національний план дій, досягти до 2020 року не вдасться, але 8%, які передбачає новий закон про стратегію державної екологічної політики України на період до 2030 року, будуть швидше за все забезпечені. А до кінця дії цього закону «зелена» енергетика повинна становити вже 17% від споживання електроенергії в Україні.

Читайте також: На Тернопільщині побудують сонячно-вітряну електростанцію

Очікується, що істотний вплив на ринок надасть зниження «зелених» тарифів після введення аукціонів, законопроект про який вже прийнятий у першому читанні. Річ у тім, що чинний «зелений» тариф став надавати досить сильний підвищуючий вплив на ціну електрики в нашій країні. Всі електростанції, що працюють за даним тарифом, вкладають в енергобаланс менше ніж два відсотки, а цінове навантаження від них уже перевищує дев'ять відсотків. Тому введення аукціонів, на яких великі проекти будуть боротися за право вийти на ринок шляхом призначення найменшої ціни, є благом для споживачів. Не залишаться в програші й інвестори. Хоча «зелений» тариф для них і зменшиться, але зате збільшується період його дії, оскільки договори купівлі-продажу електроенергії будуть укладатись на двадцять років, а сьогоднішній тариф встановлений тільки до 2030 року.

Проте прибудинкових та малих електростанцій описані вище зміни не стосуються. Аукціонний принцип визначення ціни буде поширюватися спочатку на об'єкти сонячної та вітрогенерації потужністю 30 мВт і 20 мВт відповідно з поступовим зниженням даного порогу до 1 мВт і 3 мВт.

За матеріалами pro-consulting.ua

 02 липня 2026
Торік акацієвий мед в Україні майже провалився — заморозки й дощі змили нектар просто з квітів. Цього сезону промислова пасіка на понад 6000 вуликів дає першу обережно оптимістичну оцінку: урожай і якість нового сезону справді хороші.
Торік акацієвий мед в Україні майже провалився — заморозки й дощі змили нектар просто з квітів. Цього сезону промислова пасіка на понад 6000 вуликів дає першу обережно оптимістичну оцінку: урожай і якість нового сезону справді хороші.
02 липня 2026
 02 липня 2026
1 лютого 2024 року близько четвертої ранку на птахокомплексі «Губин» на Волині сталася масштабна пожежа. Понад рік і чотири місяці потому компанія нарешті отримала кошти на повне відновлення — 350 мільйонів гривень під частковою гарантією ЄБРР. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна. Райффайзен Банк надав групі «Пан Курчак» кредит 350 млн грн на відновлення зруйнованого пожежею заводу. Половину ризику за кредитом покриває гарантія ...
1 лютого 2024 року близько четвертої ранку на птахокомплексі «Губин» на Волині сталася масштабна пожежа. Понад рік і чотири місяці потому компанія нарешті отримала кошти на повне відновлення — 350 мільйонів гривень під частковою гарантією ЄБРР. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна. Райффайзен Банк надав групі «Пан Курчак» кредит 350 млн грн ...
02 липня 2026
 02 липня 2026
Українські трейдери довго тримали ціну на високому рівні очікуючи кращих умов. Поки чекали — молдовські й польські конкуренти вже продали свій урожай за вигіднішими цінами. Тепер аналітики попереджають: вікно хороших цін на ячмінь закривається.
Українські трейдери довго тримали ціну на високому рівні очікуючи кращих умов. Поки чекали — молдовські й польські конкуренти вже продали свій урожай за вигіднішими цінами. Тепер аналітики попереджають: вікно хороших цін на ячмінь закривається.
02 липня 2026
 02 липня 2026
45% сирів на полицях українських супермаркетів — вже імпортні. Українська «Комо» коштує 949 грн/кг, польський Polmlek — 853 грн/кг за той самий твердий сир. Різниця в ціні — не питання якості, а системної асиметрії умов виробництва.
45% сирів на полицях українських супермаркетів — вже імпортні. Українська «Комо» коштує 949 грн/кг, польський Polmlek — 853 грн/кг за той самий твердий сир. Різниця в ціні — не питання якості, а системної асиметрії умов виробництва.
02 липня 2026
 02 липня 2026
41 мільйон тонн замість звичних 58. Саме так скоротилась світова торгівля добривами за перші чотири місяці 2026 року. Причина — той самий конфлікт що вже кілька місяців тримає в напрузі увесь аграрний ринок.
41 мільйон тонн замість звичних 58. Саме так скоротилась світова торгівля добривами за перші чотири місяці 2026 року. Причина — той самий конфлікт що вже кілька місяців тримає в напрузі увесь аграрний ринок.
02 липня 2026
 02 липня 2026
9,5 мільйона тонн зерна лежить на складах замість того щоб їхати на експорт. Це на 4 мільйони тонн більше ніж торік — і причина не в рекордному врожаї, а в проблемах з логістикою.
9,5 мільйона тонн зерна лежить на складах замість того щоб їхати на експорт. Це на 4 мільйони тонн більше ніж торік — і причина не в рекордному врожаї, а в проблемах з логістикою.
02 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.