Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) повідомляє що світова торгівля добривами знизилась на 30% за перші чотири місяці 2026 року. Основною причиною падіння стали перебої постачання спричинені конфліктом на Близькому Сході. За даними організації у період з січня по квітень обсяг світової торгівлі добривами скоротився до 41 млн тонн проти 58 млн тонн роком раніше.
Третина світової торгівлі добривами йде через Ормуз
Близький Схід забезпечує 35-49% світового експорту карбаміду та аміаку, а також 41-50% світового морського експорту сірки — ключової сировини для виробництва фосфатних добрив. Через Ормузьку протоку проходить приблизно третина всієї морської торгівлі добривами у світі.
Навіть потужні виробники фосфатів як марокканська OCP зіткнулися з обмеженнями оскільки щорічно імпортують мільйони тонн сірки саме з Перської затоки. Частина заводів у регіоні вже частково зупинила виробництво через пошкодження інфраструктури та логістичні перебої.
Україна не залежить напряму, але не захищена від наслідків
Україна не залежить від постачань добрив безпосередньо з країн Перської затоки, але це не захищає від наслідків кризи — добрива є глобальним товаром і при дефіциті пропозиції ціни зростають повсюди. За оцінками аналітиків нестача селітри в Україні оцінюється у понад 190 тис. тонн станом на початок року через скорочене внутрішнє виробництво OSTCHEM через енергетичні атаки й дефіцит газу.
Читайте також: Карбамід в Україні: ціна впала на $100/т за місяць
За розрахунками аналітиків добрива формують до 30% собівартості вирощування зерна. Навіть за невеликого дефіциту карбаміду в Україні (до 10%) ситуація на Близькому Сході здатна додати 3-5% до собівартості виробництва пшениці й кукурудзи, а за жорсткішими оцінками — до 7%. Для агрохолдингів що плануватимуть закупівлі під осінню посівну ця глобальна динаміка залишається ключовим фактором ризику незалежно від того що безпосередньо Україна не купує добрива в постраждалому регіоні.
