73% українців - проти відкриття ринку землі

73% українців - проти відкриття ринку землі

/ Агроновини / Понеділок, 14 жовтня 2019 17:21

Ініціатива команди президента щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення викликає категоричне несприйняття серед українців. Загроза пустити вітчизняні чорноземи з молотка об'єднала країну. 73% українців різного віку, професій, майнового стану й політичних уподобань не бажають, щоб земля перетворилася на товар.

 

Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного серед населення України від 18 років і старше методом особистого формалізованого інтерв'ю (face-to-face) в період з 28 вересня по 1 жовтня поточного року. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Участь в опитуванні взяли 2000 респондентів. Похибка становить не більше 2,2%.

Відповідь на запитання «Як ви ставитеся до запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення?» є більш ніж переконливою: 73% респондентів не підтримують відкриття ринку чорноземів, лише 19% - за, 8% не змогли визначитися.

Красномовним фактом є те, що ставлення до цього надважливого для України питання не має регіональних чи електоральних розбіжностей. На півдні нашої країни 74% виступає проти ринку землі, на заході - 72%, в центрі - 73% і на сході - 76%.

З'ясувалося, що запровадження обігу земель не підтримують у всіх вікових категоріях - від наймолодших, які не завжди мають достатній життєвий досвід, до найстарших, які розуміють, що земля є не просто годувальницею, а й запорукою нашого суверенітету. Так, серед аудиторії 18-35 років 65% опитуваних висловилися проти продажу чорноземів (26% - за, 9% - не визначилися). Респонденти віком 36-50 років ще категоричніші - серед цієї групи проти ринку землі виступають 73%. А у віковій категорії 51+ противників запровадження обігу чорноземів вже 80%.

Також це опитування спростовує сталий міф про те, що люди, які володіють наділами, палко бажають виставити паї на продаж. Результати такі: лише 23% тих, хто має та обробляє землю, ставляться позитивно до запровадження ринку. А ось 70% його відкриття не підтримують, 7% ще не визначилися. Серед тих, хто має землю та здає її в оренду, 73% - проти запровадження обігу землі, 21% - за, 6% не визначилися. У групі тих, хто не має землі, проти ринку виступають 74%, за - 17%, 9% - не визначилися.

Різні за статком категорії українців також не підтримують ідеї продажу чорнозему з молотка. Так, 64% забезпечених респондентів висловилися проти ринку землі, 27% - за, 10% не визначилися. Голоси українців середнього рівня забезпеченості розподілилися наступним чином: проти запровадження обігу - 73% респондентів, за - 20%, 7% не визначилися. 76% малозабезпечених і 79% бідних людей виступають проти ринку землі.

Найбільш цікавим є те, що українці, незалежно від своїх політичних уподобань, у переважній більшості не підтримують запровадження обігу земель. У цифровому вимірі це 76% виборців «Батьківщини», 67% електорату «Голосу», 72% тих, хто голосував за «ЄС», 69% прихильників «Слуги народу» й 73% з тих, хто взагалі не ходить на вибори. Таким чином питання землі стало по-справжньому об'єднуючим фактором українців.

До речі, продаж землі сільськогосподарського призначення іноземцям підтримують лише 13%. Проти цього - 81% опитаних. Незважаючи на те, що серед наймолодших та найзаможніших кожен п'ятий не проти дозволити іноземним громадянам купувати землю в Україні, три чверті представників цих категорій виступають однозначно проти такої ініціативи.

Серед основних ризиків від запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення респонденти найчастіше обирали те, що земля може бути викуплена іноземцями (41%); власники паїв можуть бути ошукані при продажі землі (31%); на даний час запровадження ринку землі є небезпечним через недосконалість чинного законодавства (31%); зняття мораторію на продаж землі дозволить скупити її олігархам (23%).

17% вважають, що вільний продаж землі не можна запроваджувати в умовах війни; 16% бачать загрозу знищення дрібного та середнього бізнесу на селі; по 13% вважають, що втілення цієї ініціативи призведе до прискорення вимирання сіл, або ж позбавлення селян стабільного доходу від надання паїв в оренду. Лише 5% не бачать жодних ризиків у запровадженні вільного ринку орних земель.

Про загрози щодо продажу землі іноземцям, обману власників паїв та недосконалість чинного законодавства найчастіше говорили ті з опитаних, хто особисто обробляють свої наділи.

Важливо, що 74% респондентів впевнені в тому, що рішення про запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення має прийматися на всеукраїнському референдумі. У ході передвиборчих перегонів пан Зеленський обіцяв радитися з народом із найважливіших для країни питань. Враховуючи те, що він дав доручення парламенту до 1 грудня ухвалити законопроекти, що дають старт ринку землі, він ще може виконати передвиборчі обіцянки й оголосити про проведення референдуму.

Джерело:  gazetavv.com 

 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.