Коктейль з амаранту та пластівці з конюшини – як фермер зі Львівщини налагодив виробництво органічних суперфудів

Коктейль з амаранту та пластівці з конюшини – як фермер зі Львівщини налагодив виробництво органічних суперфудів

/ Агроновини / Четвер, 31 жовтня 2019 13:38

На 30 гектарах землі родинне фермерське господарство вирощує півсотні видів рідкісних культур, а потім на місці ж їх і переробляє.

Чорнушка, амарант, гуньба, конюшина, голомша (спельта), гірчиця. Це далеко не повний перелік нішевих культур, які на своїх 33 гектарах вирощує фермер Богдан Костів. Господарство родини Костівих розташоване у селі Поляни Золочівського району на Львівщині, передає Агробізнес Сьогодні.

«На органічне виробництво ми у господарстві «Костів» повністю перейшли з 2006 року, – розповідає пан Костів. – У нас посівний матеріал не піддається агрохімічним обробкам, протруюванню чи дезінфекції. Добрива застосовуємо тільки природні: сидерати, поживні рештки, перегній. Солому подрібнюємо і загортаємо в ґрунт, а не спалюємо. Боремося зі шкідниками природними методами, бур’яни прополюємо механічно або вручну. Господарюємо без застосування міндобрив, генетично модифікованих організмів, агрохімії, гормонів – словом, без всього того, що не створено самою природою».

Читайте також: В Україні затвердили правила виробництва екопродуктів

Продукція фермерського господарства відповідає стандартам органічного виробництва. Зокрема, має «Органік стандарт» на 48 культур. Щоб збільшити вартість виробленого зерна, господарство не продає сировину, а переробляє її. Виготовляє рідкісні пластівці, олії, упаковує і розливає товар.

«Я не визнаю зіпсований продукт. Якщо гречка смажена, термооброблена – вона вже не така, як має бути. Моя гречка вирощується без хімії. Коли я її починаю косити, то роблю це як у старі часи. Цілком традиційні культури редька, картопля, капуста, петрушка, пастернак теж є у моєму сертифікаті «Органік стандарт». Серед рідкісних… вирощуємо чорний кмин або чорнушку, ще на неї кажуть «колінджі». Це пряно-смакова культура, її додають до м’яса, сиру й квашеної капусти. Добра для тих, хто має гастрит, це незамінний присмачувач замість перцю», – каже фермер.

Голова фермерського господарства практикує філософію «життєдайного виробництва». У майбутньому планує використовувати сільгосптехніку на електродвигунах та збудувати сонячну електростанцію.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.