На Вінниччині сміття перероблятимуть на біогаз та добрива

На Вінниччині сміття перероблятимуть на біогаз та добрива

/ Агроновини / Вівторок, 09 листопада 2021 08:30

На території Теплицької територіальної громади Вінницької області планують побудувати завод з переробки відходів.

Як повідомляє Вінниця.Інфо, будуватимуть та експлуатуватимуть завод ТОВ «Німецько-Українське Підприємство "Браун Індастріал Технолоджі (БІТ)"» спільно із місцевим комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т». У будівництво заводу інвестор вкладає 140 мільйонів гривень. Ще 60 мільйонів гривень – частка комунального підприємства.

Зазначається, що працюватиме завод за передовою технологією в галузі переробки відходів і відновлюваної енергетики. Це дасть можливість переробляти відходи майже повністю. Інертні залишки, які підлягатимуть захороненню, становитимуть лише 2-8%.

«Відходи, які підлягають вторинній переробці, сортуватимуть та реалізовуватимуть за ринковими цінами. Тверді органічні побутові відходи, що розкладаються, використовуватимуть для виробництва біогазу. Залишок від процесу переробки органічних відходів – органічне добриво біогумус – використовуватимуть в аграрному секторі, реалізовуватимуть на внутрішньому ринку та на експорт. Полімерні відходи, які не сортують, також перероблятимуть. Використовуватимуть для цього термоліз, розпад хімічних сполук під впливом температур. Отримуватимуть при цьому так званий піролізний віск. Фактично це пічне паливо, яке можна використовувати для котелень. В нас є можливість експортувати це пічне паливо на нафтопереробні заводи Європи, але, виходячи з вартості енергоносіїв, більшість громад сьогодні виявляють бажання переобладнати свої котельні і використовувати таке пічне паливо. Всі технології, які ми використовуємо, сертифіковані Європейським Союзом. У Європі збудовано дуже багато таких заводів. Модель, яку ми пропонуємо, повністю відпрацьована у Європі», – повідомив заступник директора ТОВ «Німецько-Українське Підприємство "БІТ"» Володимир Ткачук.

Очікується, що будівництво нового заводу сприятиме розв’язанню екологічних проблем громад. Підприємство перероблятиме тверді побутові відходи. Крім того, завод може використовувати як сировину рештки садово-паркових культур, мулові залишки стічних вод після очистки води водоканалами, а також пожнивні залишки аграрної діяльності.

Завод вироблятиме електричну і теплову енергію. Тож, інвестор пропонує створити поряд із заводом тепличне господарство, сушки для аграрної продукції, сушку для деревини, в тому числі, для твердих порід дерев.

«Наша компанія пропонує проінвестувати в будівництво такого заводу 70%, 30% – залишаємо для участі в інвестиційному проекті громадам. Громада через своє комунальне підприємство входить в склад засновників. Громада володіє 30 % статутного капіталу заводу, а відповідно і 30% доходів від виробництва також йде громаді. Крім того, це і створення робочих місць», – зазначив Ткачук.

Будівництво заводу у Теплику наразі також перебуває на стадії розробки і проектування. Тож, запрацює він не раніше, ніж за півтора-два роки.

Нагадаємо, що на Київщині планують збудувати шість сміттєпереробних заводів.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.