Інформацію щодо розпаювання земель додали на Публічну кадастрову карту

Інформацію щодо розпаювання земель додали на Публічну кадастрову карту

/ Агроновини / Середа, 17 листопада 2021 13:42

На Публічній кадастровій карті з’явився новий інформаційний шар «Інформація щодо розпаювання земель», що містить дані про окремі колективні сільськогосподарські підприємства та посилання на завантаження на порталі метаданих (працює у тестовому режимі у зв’язку із модернізацією) проектів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї працівникам колишніх колективних господарств.

Про це повідомляє пресслужба Держгеокадастру.

Зазначається, що портал метаданих містить 43 225 прив’язаних до місцевості та відповідно трансформованих цифрових растрових зображень планів приватизації щодо 6 499 колективних сільськогосподарських підприємств.

Публікація гео-прив’язаних проектів землеустрою, на основі яких були виділені земельні паї, дозволить отримати інформацію про результати приватизації та розташування земельних ділянок навіть стосовно тих земель, які не були зареєстровані у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Завдяки цьому фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства отримають додаткові дані (первинну документацію із землеустрою) для здійснення кращого управління своїм банком земельних ресурсів.

«Доступ до такої інформації є дуже важливим для органів місцевого самоврядування, які нещодавно отримали право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Вони використовуватимуть таку інформацію для проведення інвентаризації та аудиту своїх земельних ресурсів, виявлення вільних або зайнятих земель під час ухвалення рішень щодо надання дозволу на безоплатну приватизацію, а також це дозволить уникнути накладання меж одних ділянок на інші під час формування нових земельних ділянок», – зазначають у Держгеокадастрі.

Ці дані також будуть корисними під час розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад, зважаючи на те, що відповідно до законодавства, усі паї, які залишатимуться не витребуваними до 2025 року, мають бути передані у комунальну власність.

Створення інформаційного шару «Інформація щодо розпаювання земель» на Публічній кадастровій карті здійснювалося за технічної допомоги та фінансової підтримки у рамках програми «Підтримка управління земельними ресурсами в Україні», яка фінансується ЄС та Світовим Банком.

Читайте також: Оновлена методика нормативної грошової оцінки земель набула чинності

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.