«Укрзалізниця» змінить модель вантажного напрямку

«Укрзалізниця» змінить модель вантажного напрямку

/ Агроновини / Четвер, 18 листопада 2021 17:52

Економічна модель вантажного напрямку «Укрзалізниці» буде заснована не на надприбутках від ажіотажного зростання цін на перевезення у піковий сезон, а на партнерських взаєминах з аграріями.

Про це розповів експерт ринку логістики, член логістичного комітету ЄБА та радник голови правління «Укрзалізниці» Юрій Щуклін, передає Latifundist.

З метою впровадження нових принципів топ-менеджмент «Укрзалізниці» зараз працює у трьох напрямках:

• розширення продажу оренди вагонів-зерновозів на довший термін планування (до кінця 2022 р.);
• перегляд взаємовідносин із власниками аграрних вантажів та елеваторів;
• зміни нормативної бази та компонентів автоматизованих систем управління перевезеннями.

 

Щуклін зазначає, що ажіотажне зростання цін на перевезення зерна актуалізувало питання про створення відкритої цифрової платформи для обміну даними між державним перевізником, приватними вагонними парками та власниками аграрних вантажів, що враховуватиме навантаження на інфраструктуру та фіксуватиме зобов'язання учасників логістичного ланцюга.

«Вантажовласники та трейдери планують перевезення практично наосліп, не маючи інформації про провізну здатність залізниць і не знаючи, чи буде фізична можливість вивезти їхні вантажі. Фактично зараз можна "напланувати" будь-що, і потім доводиться перевозити за принципом "хто більше заплатив"», – каже Юрій Щуклін.

За словами фахівця, він бачить рішення у створенні за допомогою автоматизованих систем абсолютно нової платформи, на якій українські вантажовласники під час укладання своїх контрактів із покупцями зерна мали б можливість одразу ж законтрактувати перевезення цього вантажу українськими залізницями.

«Щоб на цій платформі всі учасники логістичного ланцюжка одразу могли зафіксувати всі зобов'язання один перед одним: зобов'язання порту прийняти вантаж, зобов'язання "Укрзалізниці" – перевезти, та зобов'язання вагоновласника (державного чи приватного) надати вагонний парк», – наголосив Юрій Щуклін.

Експерт зазначає, що головною умовою запровадження нових принципів економічних відносин між учасниками логістики аграрних вантажів є зміна нормативно-правової бази та статусу державного перевізника.

«Є чітка позиція керівництва "Укрзалізниці", що наступний рік має бути для аграрного ринку зовсім не таким, як попередній. Новий менеджмент почав впроваджувати зміни, яких потребує ринок: відкритість даних, взаємна відповідальність учасників логістичних процесів, раннє планування перевезень та створення цифрової інфраструктури щодо розподілу провізної, пропускної спроможності та вагонів усіх парків, як "Укрзалізниці", так і приватних», – каже спеціаліст.

При цьому Щуклін прогнозує, що принципи і рішення, які впроваджуються топ-менеджментом УЗ, можуть зустріти опір деяких учасників ринку.

«Ми чудово розуміємо: назрілі та неминучі рішення досі не впроваджувалися, бо це було вигідно тим учасникам ринку, які заробляли на хаосі. Стратегія ТОП-менеджменту "Укрзалізниці" – встановити прямі економічні зв'язки з елеваторами та агрохолдингами – витіснить посередників-експедиторів із логістичного ланцюжка "Виробник-Елеватор-«Укрзалізниця»-Порт"», – наголосив Щуклін.

Читайте також: Наступного року Укрзалізниця планує побудувати 50 вагонів-зерновозів

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.