За умови регулювання цін виробники борошна працюватимуть у збиток, – експерт

За умови регулювання цін виробники борошна працюватимуть у збиток, – експерт

/ Агроновини / Середа, 01 грудня 2021 11:00

Виробники борошна працюють із мінімальною рентабельністю. Якщо вона становитиме хоча б 3%, це буде за щастя. Але за умови чинного регулювання цін виробники борошна працюватимуть «в мінус».

Про це розповів Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України», під час круглого столу Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку щодо обговорення цінової ситуації на ринку борошна, хліба та хлібобулочних виробів, передає Agravery.

«Представники галузі звернули увагу на проблеми, що виникли після змін у системі оподаткування податком на додану вартість: у ланцюзі виробництва сплачують ПДВ за різними ставками – це відволікає оборотні кошти та ставить підприємства борошномельної та хлібопекарської галузі в умови, коли вони можуть мати негативну рентабельність», – йдеться в повідомленні.

За словами Олександра Васильченка, голови асоціації «Укрхлібпром», ціна хліба в Україні вища за ціни на цей продукт у сусідній Польщі, де рівень платоспроможності споживачів значно вищий. Також необхідно впорядкувати сплату ПДВ по всьому виробничому ланцюгу. Крім того, подорожчали енергоресурси. Тож необхідно запровадити окремі розцінки на газ та енергію для підприємств галузі, щоб вони могли забезпечити стабільні доступні ціни на хліб.

За даними Державної служби статистики протягом року з жовтня 2020 року до жовтня 2021 року хліб та вироби з борошна потрапили до групи товарів-рекордсменів щодо зростання цін на них. Хліб за цей період подорожчав на 15,3%, макаронні вироби – на 8,8%.

Нагадаємо, що за прогнозами експертів ціни на хліб в Україні найближчим часом зростуть. Вартість батонів та інших хлібобулочних виробів виросте на 10-15%.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.