На Буковині фермер налагодив виробництво крафтових соків

На Буковині фермер налагодив виробництво крафтових соків

/ Агроновини / Вівторок, 07 грудня 2021 09:08

В селі Недобоївці Чернівецької області фермер В’ячеслав Тодосійчук налагодив виробництво крафтового соку прямого віджиму.

Як пише «Голос», обладнання він з колегами закупив в Австрії і зареєстрував торгові марки «Пан Недоба» та «Пан сік».

Для виробництва натурального яблучного соку на заводі використовують різні сорти яблук. За обробкою саду препаратами захисту від шкідників тут також стежать, не використовують заборонених речовин, суворо дотримуються строків обробки. Мають навіть невеличку пасіку, що засвідчує безпеку використаних фунгіцидів.

«Для виробництва натурального яблучного соку ми використовуємо різні сорти яблук. Плоди достигають на повну, тому до соку ми не додаємо цукру. Ні аскорбінової, ні лимонної кислоти. Використовуємо для підкислювання спеціальні малосолодкі сорти яблук, а також розробили цілу лінію соків-міксів: яблучно-лимонний, яблучно-апельсиновий, яблучно-грейпфрутовий. Цитрусові здебільшого завозимо з Туреччини та Єгипту. Ми не використовуємо жодних концентратів. Тобто сік у нас не відновлений, а прямого віджиму, тому й маркуємо його позначкою "крафт"», – розповідає фермер.

За його словами, після пресування соки фільтруються. Готовий сік пропускається через пастеризатор.

«У сік під час віджимання переходять всі корисні речовини плоду: і вітаміни, і мінерали, і флавоноїди. Усе це нікуди не зникає під час нагрівання. В деяких випадках пастеризація може навіть збільшити корисні властивості соку. Наші соки – ціла скарбниця вітамінів», – каже підприємець.

І додає, що справа пішла через те, що створилася команда прогресивних людей, яка дбає про все до деталей – від пакування до реклами продукту в соцмережах.

«Сік ми розливаємо у скляні пляшки, bag in box, super pouch. А також у вакуумні упаковки, що складаються з щільного багатошарового комбінованого матеріалу, виробленого шляхом ламінування. Пакети виготовляються з високоякісного поліетилену, що не впливає на запах і смак соку. Зберігаємо продукцію у холодильних камерах, постачаємо у садочки та школи і крафтові крамниці. Вже відкрили дегустаційну залу для наших людей та туристів», – розповідає Тодосійчук.

Зазначається, що підприємство «Пансік» вже внесено до екскурсійного маршруту «Чернівці-Хотин».

Читайте також: На Тернопільщині фермерське господарство виробляє органічні соки та пюре

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.