Про це повідомляють аналітики GrainTrade.
У 2020/21 МР частка української кукурудзи в загальному обсязі імпорту Китаю становила 29%, а соняшникового шроту – 88%. Тому зниження попиту з боку Китаю негативно вплине на вітчизняних експортерів, особливо виробників шроту.
На двосторонній зустрічі представників китайсько-бразильської комісії високого рівня по співпраці та взаєморозумінню (Cosban) були узгоджені поставки соєвого шроту до Китаю, який раніше купував лише соєві боби в межах 70-80 млн т на рік, і не дозволяв імпорт продуктів переробки сої.
Читайте також: З України на російські заводи загарбники вивозять насіння соняшнику, – ЗМІ
До цього Китай та Бразилія узгодили можливість поставок кукурудзи, проте фактичний експорт ще не почався, незважаючи на підписання санітарного протоколу між країнами. Бразильським підприємствам ще потрібно сертифікувати продукцію на полях та отримати дозвіл на поставки від китайської влади, але загалом експорт може розпочатися вже у вересні – жовтні.
На тлі відсутності можливостей експорту морськими шляхами виробники кормів в Украіні знизили ціни попиту на соняшниковий шрот майже утричі до 3000-4500 грн/т з доставкою на завод. Водночас ціни попиту з боку європейських покупців знизилися з 320-330 $/т DAP до 150-170 $/т DAP Польща.
Відновлення експорту з портів Чорного моря може посилити попит на шрот та кукурудзу, проте на це знадобиться щонайменше кілька місяців, оскільки росія вкотре підтвердила свої намагання заблокувати поставки зерна з України.
