УЗА зменшила прогноз врожаю в поточному році

УЗА зменшила прогноз врожаю в поточному році

/ Агроновини / Середа, 24 серпня 2022 10:07

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз врожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т. Це пов’язано в першу чергу зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

Про це повідомила пресслужба УЗА.

«Попри завзятість та сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах. Нагадаємо, що попередній прогноз врожаю складав 69,4 млн т», – ідеться у повідомленні.

Експорт з України за цих умов в 2022/23 маркетинговому році все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах України. При цьому, при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/23 МР залишки складуть 30,5 млн т зернових та олійних.

Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з врахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає – 5,4 млн т (в 2021 – 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (в минулому році 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 10 млн т.

Читайте також: Від сівби озимих в Україні відмовляться 30% агропідприємств, – експерт

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 – 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з врахування перехідних запасів з минулого сезону на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшника на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 – 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т. Врожай сої очікуємо на рівні 2,2 млн т (в 2021 – 3,5 млн т), а експорт 2022/23 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт. Експорт зерна через українські порти та забезпечення безпеки мореплавства в Чорному морі є єдиним шляхом швидко та ефективно постачати українське зерно до країн, які вкрай його потребують. Брак і дорожнеча продовольства може спричинити за оцінками ООН голод в багатьох бідних країнах світу, масові протести та заворушення,і як наслідок масову міграцію людей з країн Африки та Близького Сходу до ЄС. Навіть за нинішніх умов, ми бачимо велику продовольчу інфляцію у світі, і навіть в країнах Європи вона досягає 8-12%», – зауважили у Асоціації.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.