У 2022 році імпорт насіння зменшився майже на 20%, – Інститут аграрної економіки

У 2022 році імпорт насіння зменшився майже на 20%, – Інститут аграрної економіки

/ Агроновини / Понеділок, 17 жовтня 2022 12:45

За січень-червень 2022 року Україна імпортувала 9,2 тис. т насіння зернових та 15,9 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 266,3 млн доларів. Це майже на 20% менше, ніж торік.

Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.

За його словами, хоча в цілому імпорт насіння зернових та олійних у першому півріччі 2022 року все ще більш ніж у 9,6 разу перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 27,8 млн доларів за аналогічний період, ще рік тому це співвідношення було більш ніж у 20 разів на користь імпорту.

У 2022 році 99% в імпорті насіння зернових культур до України складала кукурудза. За шість місяців поточного року до країни було ввезено 8,8 тис. т насіння цієї культури. Це майже на 5 тис. т менше, ніж за 6 місяців попереднього року.

На придбання насіння гібридної кукурудзи було витрачено 23,8% від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу – 62,9 млн доларів.

Читайте також: Які гібриди кукурудзи стають актуальними в непевні часи

В значно меншій кількості купували за кордоном насіння інших зернових: лише 231 т пшениці, 88 т ячменю, 12 т вівса та 67 т сорго. В грошовому виразі на ці культури було витрачено менше 0,5 млн доларів.

У 2022 році в імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 95%. Його поставки становили 15,1 тис. т, що на 2,8 тис. т менше, ніж торік.

У вартісному вимірі соняшник займає 64% від усього вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На придбання насіння цієї олійної культури витратили 163,1 млн доларів. На придбання інших олійних культур – 3,5 т насіння льону, 604 т ріпаку, 217 т сої – було витрачено близько 7 млн доларів.

«Карантинні обмеження та збільшення вартості логістики у 2020-2021 роках, війна з росією у 2022 році, проблеми з логістичними шляхами дали новий поштовх розвитку іноземних селекційних компаній в межах країни для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників своєю продукцією. Більшість іноземних насіннєвих компаній вже побудували свої заводи на території України. З метою локалізації власного виробництва на території нашої держави вони здійснюють продаж насіння вітчизняним товаровиробникам, не ввозячи його з-за кордону. А вітчизняні селекційні компанії отримали шанс замістити виробників іноземної селекції насінням національної селекції, яке більш адаптованим до місцевих природно-кліматичних умов та технологій вирощування», – підсумував Олександр Захарчук.

 13 липня 2026
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
Класичне зрошення в Україні впирається в три стіни: дорого, води бракує, а морока з монтажем відлякує навіть тих, хто має ресурс. Технологія, яку вже випробували в полі, обходить усі три — машина працює сама, ллє води втричі менше й не потребує стаціонарної інфраструктури на орендованих паях.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.