Через зниження білка і клейковини в пшениці врожаю-2022 Україні складно виконувати експортні контракти, – експерт

Через зниження білка і клейковини в пшениці врожаю-2022 Україні складно виконувати експортні контракти, – експерт

/ Агроновини / Середа, 02 листопада 2022 07:17

Такі показники, як вологість, пророслі зерна та число падіння, української пшениці врожаю-2022 є в цілому нормальними, показники битих і пошкоджених шкідниками зерен співвідносні з минулорічними значеннями, а ось білок і клейковина цьогоріч помітно зменшились.

Про це під час виступу на конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» повідомив менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна» Олег Онищенко, передає АПК-Інформ.

«Масова частка білка в перерахунку на суху речовину і масова частка сирої клейковини в пшениці врожаю п.р. зменшилась у середньому з минулорічних 12,58% до 11,8% і з 25,9% до 21,6% відповідно. Відповідно знизився і показник W (сила борошна) з 217 до 183 х 10-4 Дж. При цьому коефіцієнт відношення білка до клейковини знизився з 2,06 до 1,83», – уточнив О. Онищенко.

При цьому експерт зазначив, що українським трейдерам уже дуже складно виконувати стандартні експортні контракти на постачання пшениці з протеїном 11,5%, що відповідно передбачає показник клейковини на рівні 23%.

«Наразі більшість зернотрейдерів міксують пшеницю врожаю поточного та минулого років, але далі буде складніше», – додав Олег Онищенко.

З його слів, ще одним викликом стала сажка. Зокрема, в середньому по країні заспореність зерен складає 10,35% проти 6,82% в пшениці врожаю-2021. Також експерт зауважив, що імпортери наразі не приділяють великої уваги цьому показнику і більше зосереджені на запаху й кольорі зерен, а з цим в української пшениці особливих проблем немає.

Також експерт зазначив, що попри те, що натура пшениці врожаю п.р. становить у середньому по Україні 77,9 кг/гл проти минулорічних 77,1 кг/гл, саме через цей показник близько 30% врожаю, який можна було б віднести до зернової 1 та 2 класу, було віднесено до 3 класу. І додав, що загалом частка продовольчої зернової цьогоріч в Україні зменшилась до 39,2% в загальному валовому зборі пшениці.

Нагадаємо, що в Україні, станом на 27 жовтня 2022 року, збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 7,7 млн га (70%) при врожайності 39,9 ц/га, намолочено 30,9 млн тонн зерна.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.