Українські виробники яблук зазнають серйозних втрат через війну, – УПОА

Українські виробники яблук зазнають серйозних втрат через війну, – УПОА

/ Агроновини / Четвер, 03 листопада 2022 15:08

Повномасштабне вторгнення росії негативно позначилося на аграрному секторі України. Додаткові проблеми виникли й на фоні проблем з електропостачанням. У країні немає такої галузі АПК, яка б не зазнала втрат через війну. Негативні тенденції відзначаються у сфері виробництва яблук.

Про це в ексклюзивному коментарі  для SEEDS наголосив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник.

За його словами, цього року врожайність яблук виявилася гарною. Однак виникає багато питань щодо якості плодів.

«Через війну виробники яблука не мали можливості вносити достатню кількість засобів захисту у своїх садах. До того ж цього року фермери зіштовхнулися із несприятливими погодними умовами. Зокрема, вересень був дощовим. Все це негативно вплинуло на якість яблука», – зазначає фахівець.

До речі, некондиція – це одна з причин зниження показників експорту яблука цього сезону. Погіршують ситуацію та проблеми з логістикою, спричинені війною.

«За останні 4-5 років нашій країні вдалося налагодити ефективну експортну взаємодію з країнами Близького Сходу та Азії. Однак туди продукція доставлялася морським шляхом. Зараз із цим каналом збуту є проблеми через блокування портів», – каже Тарас Баштанник.

Він зазначив, що зараз ціни в Україні тримаються на рівні 10 грн/кг на якісні яблука та 3-3,5 грн/кг на продукцію, яку надалі переробляють на концентрат. Але яка ситуація буде далі – спрогнозувати складно. Адже перелік проблем в аграрному секторі, на жаль, систематично зростає.

Читайте також: Україна відновлює членство у Міжнародній організації виноградарства та виноробства

Наприклад, зараз Україна зіткнулася з дефіцитом електропотужностей через обстріл росії. Це негативно вплинуло на процеси закладання продукції тривале зберігання. Тож виробники яблук, як і представники інших аграрних галузей, намагатимуться якнайшвидше реалізувати зібраний урожай.

Тарас Баштанник вважає, що наступного року фермерам ще важче працюватиме. Адже прямі витрати на вирощування, тобто на придбання засобів захисту рослин, добрив, пального, постійно зростають.

Допомогти аграріям утримати бізнес у такій ситуації може пільгове кредитування та інші варіанти допомоги з боку держави. Також фахівець закликає представників українського АПК все ж таки взятися за організацію експорту своєї продукції, хоч би як важко це було.

Ще одне питання – це участь у грантових програмах. Але, за словами президента УПОА, ажіотажу в цьому напрямі не варто очікувати.

«Для отримання грантової допомоги потрібно відповідати цілій низці критеріїв. Однак зараз не всі можуть собі це дозволити. Наприклад, для отримання грантової підтримки необхідно надати документи про отримання права оренди земельної ділянки під господарство на тривалий проміжок часу. Але зараз орендувати землю запасу резерву довше за рік, не можна. Зовсім інша ситуація, коли йдеться про оренду паїв чи використання земельних ділянок, які є приватною власністю», – додав фахівець.

 13 липня 2026
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
Малий переробний бізнес в агросекторі зазвичай обростає міфами: одні кажуть, що вистачить пари сотень тисяч, інші лякають мільйонами. Український виробник крафтового чаю вперше публічно розклав реальний кошторис запуску — з точністю до статей витрат. І виявилося, що обладнання — далеко не єдина стаття, яка з'їдає бюджет.
13 липня 2026
 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ
© 2026 .. All Rights Reserved.

Please publish modules in offcanvas position.