25% обсягу ЗЗР в Україні – фальсифікат

25% обсягу ЗЗР в Україні – фальсифікат

/ Агроновини / Четвер, 01 травня 2025 10:07

В Україні частка фальсифікату засобів захисту рослин є доволі високою та стабільною – на рівні 20-25%.

Про це розповів керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий, передає AgroPortal.

Водночас в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що використання такої продукції становить небезпеку не лише для того, хто її застосовує, але й для навколишнього середовища та потенційних споживачів обробленої сільськогосподарської продукції.

«Фальсифіковані ЗЗР – це суміш неперевірених небезпечних речовин невідомого походження, яка може мати не лише короткострокові негативні наслідки для довкілля та здоров’я людини, а й продовжувати завдавати шкоди в довгостроковій перспективі залежно від терміну розпаду таких невідомих речовин і ступеня ураження здоров’я людини», – наголошує координатор комітету захисту рослин та насіння УКАБ Ганна Каширіна.

Окрім цього, використання фальсифікатів, недотримання виконання інструкції із застосування ЗЗР, невчасне інформування про їх внесення з боку аграріїв та невчасна ізоляція бджіл у вуликах або вивезення пасіки в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями під час застосування конкретних ЗЗР, призводить до потрави бджіл.

За даними Держпродспоживслужби, кількість загиблих бджолосімей торік склала 1048, зокрема через отруєння пестицидами – 8, у той час як 2018 року ця кількість сягала 12 800, а вже 2020 року – 473.

«Насамперед рівень смертності бджіл знизився завдяки щорічній інформаційній кампанії, спрямованій на налагодження ефективної взаємодії аграрій – пасічник, яку проводить Мінагрополітики разом із Держпродспоживслужбою та асоціаціями», – зазначає керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий.

Читайте також: Масовий мор бджіл зафіксовано на Білоцерківщині

Цьогоріч перед стартом агровиробничого сезону Мінагрополітики запустило платформу «єБджільництво», що має звести кількість отруєнь до мінімуму.

Якісна синхронізація основних учасників ринку в цьому напрямі дійсно важлива, додають у міжнародній технологічній компанії Syngenta. Компанія в Україні активно впроваджує програми із захисту біорізноманіття, зокрема із фокусом на здоров'я бджіл та інших корисних комах, а також проводить навчання для агровиробників щодо відповідального застосування засобів захисту рослин.

«Наш досвід показує, що тісна співпраця між аграріями, пасічниками та виробниками ЗЗР сприяє збереженню природних екосистем, а це своєю чергою забезпечує стабільність урожаїв і підвищує якість сільськогосподарської продукції. Ми прагнемо досягти балансу між ефективним сільгоспвиробництвом і захистом довкілля», – зазначає керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» Олександр Зозуля.

 13 липня 2026
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
Логіка підказує: найдорожча земля має бути там, де найкращі чорноземи. Український ринок цю логіку зламав. Гектар у центрі аграрної потуги коштує втричі дешевше, ніж у регіоні, де сільське господарство ніколи не було головним. Ціну диктує вже не ґрунт.
13 липня 2026
 12 липня 2026
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
Одна обробка ріпакового поля дешевим препаратом — і сто вуликів, які родина вибудовувала десятиліттями, перетворюються на порожні скрині. Закон зобов'язує аграрія попередити пасічників за три доби до внесення пестицидів. На практиці цього майже ніхто не робить — а довести провину й отримати компенсацію в Україні досі майже неможливо.
12 липня 2026
 11 липня 2026
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на конкретну суму втрат.
Молочні господарства цього літа затиснуті з двох боків: закупівельна ціна молока вже кілька місяців тримається нижче собівартості, а тепер посуха, що розширюється Україною, підточує надої. Проблема в тому, що корова не «стає на паузу» — вона щодня потребує кормів і води незалежно від погоди. І кожен недоотриманий літр молока перетворюється на ...
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
Здавалося б, ціна риби й доля льонового поля ніяк не пов'язані. Та світовий ринок довів протилежне: гострий дефіцит риб'ячого жиру штовхає виробників кормів шукати рослинну заміну — і саме льон опиняється в центрі уваги. Для української культури, яку дедалі частіше сіють замість соняшнику, це відкриває нове вікно попиту.
11 липня 2026
 11 липня 2026
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
Здавалося б, високий урожай — мрія кожного садівника. Та сезон-2026 показав зворотне: і у світі, і в Україні черешні вродило багато, ціни обвалилися, а виробники залишилися з мінімальним прибутком. Виграв споживач і ті небагато господарств, які зробили ставку не на кількість, а на дещо інше.
11 липня 2026
 10 липня 2026
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
Війна перекроїла структуру українського експорту — і аграрний сектор вийшов на позицію, якої не мав навіть у мирні роки. Але головна цифра не в самій частці, а в тому, що всередині неї найшвидше росте. Саме цей зсув визначить, скільки країна зароблятиме на своєму врожаї наступні роки.
10 липня 2026

Використання матеріалів і новин із сайту видання «Агробізнес Сьогодні» дозволяється лише за умови посилання на agro-business.com.ua. Для новинних та інтернет-видань обов'язковим є пряме, відкрите для пошукових систем, гіперпосилання у першому абзаці на процитовану статтю чи новину.

ПЕРЕДПЛАТИТИ

Please publish modules in offcanvas position.